Ніби острів в життєвому морі,

Вірна Господу в радості, в горі,

На землі Божа церква стоїть,

Завжди Божий вогонь в ній горить.


Якщо навіть пекельні ворота

Свої сили направлять супроти,

Зло, що в світі, її не здолає,

Сам Господь міцно церкву тримає.


Вона сповнена Духа і Слова,

І Христос - її вічна основа.

З неї - в небо молитви пливуть,

В ній - джерела Всевишнього б'ють.


Майорить прапор вічний над нею,

Вабить світ цей любов'ю своєю,

Вона рани сердечні лікує,

І Господь тут - над кожним працює.


Хто стомився - до неї мерщій!

Радість в ній, доброта і спокій,

В ній єднання у Дусі Святому,

В ній забудеш про горе і в тому.


Якщо нині в гріхах потопаєш,

То пливи скрізь шторми до неї,

Сам Господь тебе в церкві чекає,

Вона - острів надії твоєї.


Непідкупна, вірна, свята,

Наречена Ісуса Христа,

Острів дивний - церква моя,

Серцем лину до тебе я!