Как нас найти

Июнь 2013 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.07.2013 00:00

1 июня 2013 г. - молодежное служение

Молодежное богослужение

У цю суботу молодіжне зібрання пройшло досить в цікавій і дружній атмосфері, де кожен зміг познайомитися ближче один з одним, розказавши більше про своє життя, захоплення і плани на майбутнє. Для кожного таке спілкування було свідченням того, що кожен із нас є частиною одного цілого організму – тіла Ісуса Христа. Також ми обговорювали такі питання, як місце церкви у суспільстві і роль кожного, хто до неї належить.

Группа Группа


2 июня 2013 г.

Утреннее богослужение

Николай Каленик

Николай Каленик Николай Каленик

Сьогодні ми роздумуємо про смерть Господа Ісуса Христа разом в церкві. В нас є заповідь, яку залишив Ісус Христос, щоб ми могли нагадувати про Його смерть. І кожен з нас пригадує в цей день, скільки Господь явив милості в нашому житті, і найбільша милість – це та, що Він знайшов нас на наших дорогах. І сьогодні ми можемо говорити так, як написано в 90 псалмі:

Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього! (Псалми 90:1,2).

Чому я переконаний в тому, що на Господа можна уповати, що в Ньому можна сховатися?

Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної, Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда (Псалми 90:3,4).

Для нас є надія, для нас є такі слова обітниці, які ми можемо використати в різних обставинах нашого життя. Скільки разів Господь закривав нас! Скільки разів Господь оберігав нас! І як важливо, щоб наше життя, яке дав нам Господь, ми могли посвятити для Нього.

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого... (1 до Коринтян 2:1,2)

Можна взяти знання звідки завгодно, але людину зараз нічим не здивуєш. Людину може похитати тільки сила Божа, тільки Дух Святий, Який може прийти і сколихнути твоє і моє серце! Люди стають безпечними та байдужими. Але ніхто не може бути байдужим, коли приходить Дух Святий, коли в життя приходить благодать Божа. Але, на жаль, ми живемо в такий час, коли Слово Боже не дивує, не торкає навіть християн. Немає спраги по Слову. І коли людина приходить в такий стан, звістка про Христа розп'ятого стає звичною справою. І тоді треба задуматися, чому згадуючи про Його смерть, є байдужість.

Немає в світі нічого сильнішого й величнішого, як Ісус Христос розп'ятий. Людина, яка зустрілася з розп'ятим Ісусом, побачила свою ціну. Наскільки ти вартий в очах Божих! Син Божий настільки полюбив тебе, що викупив тебе, віддавши Себе! Це ціна за тебе й за мене! Він порівняв тебе з Собою: грішника з праведником. Ціна, заплачена за тебе, - це Син Божий. Отримавши таку милість від Господа, як нам важливо проводити наше життя правильно, як важливо освячувати наше життя.

Сьогодні ми будемо ламати хліб, будемо приймати чашу. Ти не був на Голгофі, і не можеш бути, бо це історія давнього часу. Але читаючи Боже Слово, ми можемо пережити це особисто в своєму житті. Я вдячний Богу, що можу бути біля хреста, біля Голгофи. Давайте дякувати Йому за це та за ту ціну, яку Він заплатив за тебе й мене.

Н. Каленик    

Сергей Антонец Сергей Антонец Людмила Людмила

Читать стих Людмилы

Иван Загребаев Иван Загребаев Николай Каленик Николай Каленик
И. Загребаев

 

Хор Хор
"Любий Ісусе"

"Ніч сповила"

 Дневное богослужение

Назар Зозуля

Назар Зозуля Назар Зозуля

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я... (Йов 9:20,21).

А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений (Псалми 18:13,14).

Йов говорить: «Я не винний, проте я до кінця себе не розумію, я не знаю до кінця своєї природи, я не знаю, хто я насправді». І Давид говорить: «Очисти мене від тих таємних, які можуть панувати наді мною, які можуть керувати мною, які можуть спроваджувати мене, я думаю, що я можу бути праведний, я думаю, що я можу бути невинним в своїх очах, але Ти вище наді мною, Твої думки – не мої думки, Ти формував мене, і знаєш до кінця мене, очисти мене, тому що я не знаю душі своєї». Павло говорить: «Я молюсь, щоб Бог просвітив ваші очі» (До Ефесян 1:15-18). Дуже часто і в нас так буває, що ми ходимо пригнічені, і самі не розуміємо себе, не до кінця усвідомлюємо мотивів нашої поведінки.

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся, то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду? (Йов 9:27-29).

Можна забути свої нарікання, змінити своє обличчя, прикласти всіх зусиль, щоб змінитися та здаватися радісним, можна використати всю свою силу, свою волю, щоб проголосити: «Не так все погано в мене», можна підбадьоритися, сказати самому собі, що все добре. Але чи не нагадує це філософію, яку проповідує цей світ і яка часто прокрадається в церкви? Є щось більше та глибше, що ніяка філософія не здатна змінити та очистити.
Йов усвідомлював, яка глибока прірва є між ним, людиною, та Богом. І він говорив, що йому потрібен Посередник (Йов 9:30-35). Посередник, Який може вирвати з цієї темряви і муки серця, Який здатен підняти від духовного страждання, і людська сила й воля не здатна це змінити.

Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! (До Євреїв 9:11-14)

Бог – Живий! І тільки його Кров здатна очистити сумління. Це може бути тільки знанням, але знання не підійме, коли впадеш, знання не дасть сили, коли прийде ворог і буде вдаряти, коли забере найдорогоцінніше, знання не дасть допомоги. Саме цим християнство і відрізняється від інших релігій та філософій світу. Саме тут ми розуміємо, що є сила Божа і Дух Святий, який дає відкриття, що Відкупитель наш Живий! Нехай ми завжди пам'ятаємо в нашому житті про те, що тільки Бог може показати істинний стан моєї й твоєї душі, тільки він нас може очистити від того таємного, чого до кінця ми не розуміємо. І нехай це не буде лише знанням, нехай ми це переживаємо кожен день в своєму житті.

Н. Зозуля  

Александр Целинко Александр Целинко Владимир Судыка Владимир Судыка
А. Целинко                 

"Жизни река бежит"

alt alt Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Читать стих Леси

А. Сафонов

Молодежный хор Молодежный хор

"Христос один"

"Свершилось"  

Вечернее богослужение
Сьогодні до нас завітала молодь із церкви "Назарет", яку всі чекали з нетерпінням. Бог дуже поблагословив вечірнє служіння, адже Він був присутнім серед народу Свого. Саме через благословенні проповіді братів та чудовий спів хору Господь відкривав нам, що не слід гніватися на оточуючих, адже почуття гніву та образи дуже небезпечні для християн, бо не при контрольованих обставинах можуть перерости у ненависть, яка не повинна бути у серці Дитини Божої. Також, Господь через Слово Своє ще раз усім присутнім нагадав, що Він - Бог любові та милості, який готовий допомогти у скрутну хвилину. Навіть якщо у житті зустрічаються негаразди чи хвилювання, то іх потрібно віддати у руки Всевишнього Отця, який обов'язково попіклується про народ Свій.

Юрий (гость из церкви "Назарет)

Юрий (церковь =Назарет=) Юрий (церковь =Назарет=)

«И вот благовестие, которое мы слышали от Него и возвещаем вам: Бог есть свет, и нет в Нем никакой тьмы. Если мы говорим, что имеем общение с Ним, а ходим во тьме, то мы лжем и не поступаем по истине; если же ходим во свете, подобно как Он во свете, то имеем общение друг с другом, и Кровь Иисуса Христа, Сына Его, очищает нас от всякого греха» (1-е Ин.1:5-7).

Что значит ходить во свете? «Кто любит брата своего, тот пребывает во свете, и нет в нем соблазна» (1 Ин.2:10). Христос дал новую заповедь любить друг друга, как Он возлюбил нас. И Он на собственном примере показал, как нужно любить и ходить во свете. А ходящий во свете имеет общение друг с другом и кровь Иисуса Христа омывает того от всякого греха.

Живя среди людей в этом мире, у каждого бывают такие моменты, после которых совесть начинает его осуждать. Но пребывая во свете, он не имеет такого человека, которого бы он не любил. В таком случае кровь Иисуса Христа может омыть от всякого греха. Но, имея ненависть к кому-то, такой человек не имеет жизни вечной, в нем пребывающей. Прежде всего нужно примирится и простить того человека, потому что «всякий, ненавидящий брата своего, есть человекоубийца; а вы знаете, что никакой человекоубийца не имеет жизни вечной, в нем пребывающей» (1 Ин.3:14-15).

Прежде чем каяться в каком-то грехе, нужно посмотреть в свое сердце и узнать, в мире ли я со всеми, всех ли готов благословлять и простить. «И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши. Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших» (Мк.11:25-26).

Пример большой и бескорыстной любви показал Сын Божий Своей смертью за грешников, а не за праведных. «Ибо так возлюбил Бог мир, что отдал Сына Своего Единородного, дабы всякий верующий в Него, не погиб, но имел жизнь вечную» (Ин.3:16). Христос оставил заповедь для нас любить друг друга, как Он возлюбил нас. И в наши сердца излил свою любовь Духом Святым (Рим.5:5). Если правильно употреблять эту любовь в своей жизни, она будет умножаться, а если не правильно – будет угашаться. Христос «положил за нас душу Свою: и мы должны полагать души свои за братьев. А кто имеет достаток в мире, но, видя брата своего в нужде, затворяет от него сердце свое, - как пребывает в том любовь Божия? Дети мои! станем любить не словом или языком, но делом и истиною» (1 Ин.3.16-18). Бог хочет, чтобы мы, имея достаток, не закрывали глаза на нужды друг друга. Это повод подумать: если мы не способны что-то отдать для брата, который нуждается в материальной помощи, то сможем ли умереть за него, если понадобится отдать жизнь свою за него? Только любя делом и истиною, любовь сможет умножаться.

«Будем любить друг друга, потому что любовь от Бога, и всякий любящий рожден от Бога и знает Бога. Кто не любит, тот не познал Бога, потому что Бог есть любовь. Бог есть любовь, и пребывающий в любви пребывает в Боге, и Бог в нем». И «любовь до того совершенства достигает в нас, что мы имеем дерзновение в день суда, потому что поступаем в мире сем, как Он» (1Ин.4:7-8,16-17).

Юрий       

Сергей Тытарь Сергей Тытарь Анатолий (церковь =Назарет=) Анатолий (церковь =Назарет=)

Анатолий

Гости (церковь =Назарет=) Гости (церковь =Назарет=) Гости (церковь =Назарет=) Гости (церковь =Назарет=) Сергей Антонец Сергей Антонец

Гости (церковь =Назарет=) Гости (церковь =Назарет=)
"Придя в Твое присутствие"

Читать стих Яны

 


9 июня 2013 г.

Утреннее богослужение

Сегодня нашу церковь посетила группа из города Коростышев.

Олег (гость из Коростышева)

Олег Олег

Бажання мого серця сьогодні проповідувати Боже Слово на тему: «Серце, вдячне Богові». Невдячність – це ознака останнього часу:

Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожн... (Друге послання до Тимофія.3:2)

Ви зустрічалися в своєму житті з невдячністю? Це дуже ранить наше серце. Але як Богові? Замість вдячності Він бачить, що людина абсолютно не реагує на ті благословіння, які Він дає.

Скільки з десяти прокажених повернулося назад, щоб подякувати Господу? Один. Ще дві тисячі років тому Господь показав нам стан людського серця: з 10 лише 1 повернувся подякувати Богу. Допоможи нам, Боже, щоб ми всі були тими, які дякують.

Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх! Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. (Перше послання до Солунян 5:15-18).

Легко й добре дякувати за щось добре. Але не все, що ми в житті отримуємо, нам подобається. То як бути тут? Є багато таких речей, коли ми думаємо: «За що, навіщо тут дякувати?» Але є Боже Слово, яке нас закликає, що ми повинні дякувати Бога за все. Це є для нас заповідь – така Божа воля про нас.

Інколи бувають такі ситуації, коли хочеться не дякувати, а навпаки – нарікати чи образитися. Але коли ми дякуємо навіть в таких ситуаціях, то згодом бачимо велике Боже благословення в своєму житті.

Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони! (Перше послання до Коринтян 6:20).

Ви куплені, за вас заплачено, ви викуплені із полону гріха, рабства. І ми просто повинні бути вдячними Богу за цю милість.

Від чого залежить величина нашої вдячності? Дуже важливим моментом в тому, наскільки одна людина буде вдячною іншій, є величина наміру якоїсь справи. Господь нас спас, помер за нас не тому, що так сталося – не попутно якійсь іншій справі, якійсь іншій меті. Але Він свідомо зробив цей вчинок, Він чимось пожертвував – Він пожертвував Собою.

Також величина нашої вдячності залежить від того, наскільки дорого цей подарунок вийшов для дарувальника. І Господь справді дорого заплатив за наше спасіння – Він віддав Своє життя. Але люди не цінують цю жертву, яку зробив для нас Ісус Христос. Господь зробив такий високий вчинок, таку велику ціну Він заплатив, але люди оцінили Його в тридцять срібників. В скільки ми сьогодні оцінюємо Його? Наскільки ми сьогодні, знаючи те, що зробив для нас Господь, вдячні Йому? Яка наша величина вдячності? Нехай допоможе нам Господь оцінювати Його подарунок дійсно найвищим ґатунком. Бо величина Його любові до нас дуже велика, і ми Його боржники на все наше життя.

Як ми можемо виявляти вдячність в своєму серці? Найпростіший спосіб вираження нашої вдячності – через слова. Крім слів в молитві, ми можемо славити Бога співом, а також наші вчинки, які говорять набагато більше, ніж просто слова. Наше побожне, святе життя в повсякденності - так найкраще ми можемо виявити вдячність для нашого Господа. Нехай нам всім допоможе в цьому Господь.

Олег

Игорь Бойко Игорь Бойко
И. Бойко

Гость Гость Надежда Надежда Станислав Станислав
Станислав

Группа Группа

Благословение Николая Благословение Николая

Хор Хор
"Да направиться молитва моя"

"Радісно ми прославляем"         

 

Дневное богослужение

Николай Владимирович Каленик

 

Николай Каленик Николай Каленик

Про Божу любов можна говорити без кінця, оскільки вона безкінечна. Бо Бог є Любов. Ми знаходимося в певних обставинах нашого життя, і думаємо, що це все випадково або наше життя йде саме по собі. Але нічого не буває випадково. Як важливо сьогодні бути уважним до того, що говорить Господь до нашого серця. Господь має для кожного з нас щось особливе – те, що не може дати для нас людина, те, що ми не можемо придбати самі. Але треба тільки прислухатися, що Бог пропонує для нас. Бог не просто каже, щоб ти ходив до церкви, носив з собою Біблію. Він каже: «Вкуси, і попробуй, як благ Господь». Коли ти не вкусиш, коли це тобі не сподобається, ти не будеш жити так, як написано в Слові. Але коли ти вкусив, коли ти попробував, і тобі це сподобалось, ти захотів жити так, як Господь учить, тоді змінюється повністю твоє життя, думки змінюються, бачення змінюється на світ, на суспільство, на вічність, на себе. Людина тоді преображається в образ Христа.

І прибув він [ Павло ] у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен. Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії (Дії Апостолів 16:1,2).

Тимофій ніколи не думав, що він буде пастором, єпископом. Він був простий учень, але він мав добру славу між братами. А як про вас говорять в церкві? Коли ми маємо спілкування в церкві, то люди бачать не тільки наш одяг, наше лице, але й наш характер, наше єство.

Добру славу набути не так просо. Як учні Господа Ісуса Христа можуть заробити добру славу? Я маю добру славу не від того,що ходжу в церкву, що мій дідусь був християнин і так далі. Я маю добру славу від того, що живу свято. Коли людина знаходиться в Господі, то вона готова та здатна служити, звершувати добрі справи, в неї нема часу на гріх, вона живе для Господа і живе для тих людей, які оточують її. Така людина бачить потребу, бачить нужду, вона знає, де вона повинна бути в той чи інший час, тому що вона ведена Духом Божим, Господь її направляє.

Є люди, які хочуть досягнути слави. Але є люди, які просто роблять добре, і слава приходить до них сама. Побожне життя кожного дня, незалежно бачать мене люди чи ні, це мій стиль життя. Я хочу Богу догодити, я хочу Богу служити, я хочу посвячувати своє життя для Господа, щоб Він був прославлений. А Господь сказав: «Прославлю тих, хто мене прославляє». І буде зневажений всякий, хто зневажає Бога, але буде піднятий той, хто прославляє Його.

Павло захотів його [Тимофія ]взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен. Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші. А Церкви зміцнювалися в вірі,і щоденно зростали кількістю (Дії Апостолів 16:3-5).
Церква була в належному стані, і вона зміцнялася та росла. Можливо, ти не знаєш, куди тебе покличе Господь, на яке служіння Він тебе поставить, але важливо мати добру славу.

Нема різниці, з якої ти національності, нема різниці, який в тебе вік, дуже важливо, щоб ти і я могли перебувати в Божій славі. Як важливо бути в присутності Божій, бути в близьких стосунках з Богом. Хай вас всіх Господь благословить набути добру славу.

Н. Каленик

Сергей Дружинин Сергей Дружинин Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
С. Дружинин

Читать стих Людмилы

Я. Поступайло

Александр Александр Ольга Попович Ольга Попович

Читать стих Ольги

 

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Роман Розумный Роман Розумный Иван Загребаев Иван Загребаев
И. Загребаев

Павел Озеруга Павел Озеруга Сергей Антонец Сергей Антонец
П. Озеруга

С. Антонец 

Хор Хор

 


13 июня 2013 г. - Вознесение

Вознесение Господа Иисуса Христа

Роман Розумный Роман Розумный Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Сергей Антонец Сергей Антонец

Алексей Сафонов Алексей Сафонов Николай Каленик Николай Каленик Владимир Судыка Владимир Судыка

Группа Группа

Группа Группа

Группа Группа


15 июня 2013 г. - братская встреча

Николай Каленик Николай Каленик Артур Артур

Группа Группа


16 июня 2013 г.

Утреннее богослужение

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

Слава Богу, братья и сестры, за мир, который Он даровал нам.

Это уже второе послание пишу к вам, возлюбленные; в них напоминанием возбуждаю ваш чистый смысл, чтобы вы помнили слова, прежде реченные святыми пророками, и заповедь Господа и Спасителя, преданную Апостолами вашими (Второе послание Петра 3:1,2).

Сегодня хочется поговорить о возбуждении ревности. В Откровении Бог говорит к одной с церквей: «Все хорошо у тебя, но ты оставил свою первую любовь». А апостол Петр говорит, что напоминанием он возбуждает в нас чистый смысл. Но в чем он, чистый смысл нашего спасения? Как раз в том, чтобы дойти к вечности и получить венец жизни. И так размышляя, я думаю: «Как я могу все время быть в первой любви или, как говорит Петр, возбужденным и ревностным по Богу?»

Сегодняшний мир наступает на церковь. Но мы не должны раствориться в мире, мы должны бодрствовать, чтобы наше основание не поменялось. Мир очень часто диктует свои законы. Но Библия говорит: «Не любите того, что в мире».

И жил Израиль в Ситтиме, и начал народ блудодействовать с дочерями Моава, и приглашали они народ к жертвам богов своих, и ел народ жертвы их и кланялся богам их. И прилепился Израиль к Ваал-Фегору. И воспламенился гнев Господень на Израиля (Книга Числа 25:1-3).

Израиль даже не растворился в грехе, он слился с ним. И Бог вынес приговор. Те времена были очень жестокими, но если мы будем рассматривать их не в общем, а вникать в себя, то сможем многое увидеть. Когда Израиль был в грехе, Финеес решил проблему с помощью копья (Книга Числа 25:6-8).

Иногда люди пытаются тихонько-тихонько вылезти из греха. Но он опять же к ним приходит. И если я в себе что-то нахожу, то это надо взять и пригвоздить, иначе оно опять вылезет. Грех, который появляется, надо просто умертвить в себе, в противном случае ты растворишься в нем, и ярость Божья, гнев Божий будет на тебе.

Все пути выхода из наших проблем ведут к Богу. Сами мы их решить не можем.
Кто проводит протоки для излияния воды и путь для громоносной молнии, чтобы шел дождь на землю безлюдную, на пустыню, где нет человека, чтобы насыщать пустыню и степь и возбуждать травные зародыши к возрастанию? (Иов 38:25-27)

Написано, что один сеет, другой поливает, а взращивает Бог. И только Бог может пробудить в нас жизнь. И чтобы эта жизнь кипела, чтобы мы ревновали, нам нужно идти к Нему. Давайте будем просить Бога о том, чтобы Он излил на нас этот дождь благодати, чтобы нам возревновать о Нем ещё больше.

И. Бойко

Иван Загребаев Иван Загребаев Тамара Тамара
И. Загребаев

Читать стих Тамары

Денис Огуля Денис Огуля Диана Диана

Читать псалом, Диана Максименко

Наташа Наташа Тимофей Тимофей Павел Павел

Читать псалом, Тимофей Максименко

Группа Группа

Воскресная школа Воскресная школа

Воскресная школа Воскресная школа

Воскресная школа Воскресная школа

Хор Хор
"Тивериада"

Дневное богослужение

Алексей

Алексей Алексей

«Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку? Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще» (Матвія 24: 3-6).

Кожного з нас цікавить питання кінця світу. Господь говорить, що цьому належить бути, і ми не повинні лякатись. Можливо, якісь питання є незрозумілі для нас, наприклад: «Чому трапляється те чи інше? Чому існує зло?» В пошуках відповіді пам'ятаймо, Господь є добрий і люблячий, Його наміри є благі для людини. Він хоче, щоби всі люди спаслися. Тому пропонує вибір для кожного: благословення чи прокляття, життя або смерть. Воля Божа є блага й досконала. Нехай наш погляд буде звернений до Господа, а не на якісь життєві ситуації, від яких приходить страх, але на Начальника й Виконавця віри. У Слові Божому є приклади, коли мужі Божі, бачачи незрозумілі речі навколо, запитували Господа, чому це відбувається.

«Пророцтво, яке бачив пророк Авакум. Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш! Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка. Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим» (Авакума 1:1-4)

Авакум не розумів, чому Господь дав бачити йому насильство й беззаконня. Але далі ми читаємо, що пророк став на сторожу, щоби почути, що скаже йому Господь. І Господь дав відповідь: все це Він допустив, щоби відбувся суд над беззаконням, котре поширилось по землі. Якщо навіть і переміниться час, покладнім у серце слова Авакума: «Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати. Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах!» (Авакума3: 16-19).

Якщо приходять випробування в наше життя, не розчаровуймося. Згадуймо Йова. Незважаючи ні на що, він говорив: «Господь дав, Господь взяв. Хай буде Ім'я Господнє благословенне». Велика скорбота була в його серці, але він знав, що Господь є істинний, що Господь є праведний. Хай наше серце буде повною мірою віддане Богові. Щоб не було в нашому житті, завжди пам'ятаймо ці слова: «Я буду благословляти Господа і буду радіти про Господа мого. Він є сила моя і Він є притулок мій, Він є скеля моя. Впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш...» (Псалом 90: 7-8)

Хай Господь благословить нас, щоб ніякий жах не прийшов в наші серця, коли ми будемо щось бачити чи чути, бо світ цей лежить у злі й гріху. Біблія відкриває, що це є останній час. Хай Господь благословить нас, щоби ми непохитно стояли, щоби дякували Господу і раділи про Нього.

Алексей

Роман Розумный Роман Розумный

Читать стих Людмилы

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Ольга Попович Ольга Попович

Я. Поступайло

Читать стих Ольги Попович

Группа Группа
"Шукаєм у цьому світі"

благословение детей благословение детей
Н. Каленик

 

Вечернее богослужение

Сегодня нашу церковь посетила группа молодежи из города Бровары.

Гость из Броваров (Руководитель молодежи)

Перед своим восхищение на небо Христос оставил заповедь для учеников: «Не отлучайтесь из Иерусалима, но ждите обещанного от Отца, о чем вы слышали от Меня, ибо Иоанн крестил водою, а вы, через несколько дней после сего, будете крещены Духом Святым» (Деяния 4:5).

«Посему они, сойдясь, спрашивали Его, говоря: не в сие ли время, Господи, восстановляешь Ты царство Израилю? Он же сказал им: не ваше дело знать времена или сроки, которые Отец положил в Своей власти, но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый; и будете Мне свидетелями в Иерусалиме и во всей Иудее и Самарии и даже до края земли. Сказав сие, Он поднялся в глазах их, и облако взяло Его из вида их» (Деян.1:6-9).

Ученики Иисуса Христа, будучи рядом с Ним, видели много разных чудес, которые совершал Учитель на их глазах. Видели, как мертвые воскресали, слепые получали зрение и, даже, как Христос ходил по воде. Но такого еще не видели, чтобы Сын Божий поднимался от земли на небеса! В евангелиях написано, что облако уже скрыло Его из их вида, но они продолжали дальше смотреть. Видя это прекрасное чудо Господне, они были в изумлении от происходящего. Забыв о времени, они настолько засмотрелись, что ангелы Божии пробудили их сознание: «Мужи Галилейские! что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо» (Деяния1:10-11).

Ученики Христа на время забыли о славных Божьих обетованиях и о том, что им не нужно отлучатся из Иерусалима. Но когда ангелы обратились к ним со словами: «Что вы смотрите?» или другими словами: «Доколе вы будете здесь стоять и смотреть, идите исполняйте волю Господню!» Ученики «возвратились в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима, в расстоянии субботнего пути. И, придя, взошли в горницу, где и пребывали, Петр и Иаков, Иоанн и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда, [брат] Иакова. Все они единодушно пребывали в молитве и молении, с [некоторыми] женами и Мариею, Материю Иисуса, и с братьями Его» (Деяния 1:12-14).

Приближаясь к празднику, когда мы будем вспоминать то славное время, когда Господь исполнил Свое обещание, которое говорил через пророков. В день Пятидесятницы на учеников излилась сила Духа Святого. Такой силы Господней раньше они никогда не чувствовали, которая излилась на них в тот день. Если бы ученики просто разошлись с того славного места заниматься своими плотскими вопросами, то апостольская церковь не имела бы той славы, которую имела. Тогда в горнице они не просто были наблюдателями со стороны, но они были участниками в действии благодати Господней.

Мы можем тоже уподобляться этим ученикам и просто смотреть на то, что окружает нас. В церкви можно восхищаться прекрасным пением, назидательным проповедям. Можно даже правильно подмечать, что время неумолимо быстро убегает, но продолжать просто смотреть на то, что окружает нас. Но Писание призывает нас не просто смотреть, а что-то делать в нашей жизни, действовать во имя Иисуса Христа.

Если мы будем стоять, смотреть и не будем ничего делать, мы не ощутим действие Господней силы. Будем же Его искать всем сердцем, чтобы благодать наполняла нас до разлива. Чтобы пятидесятница была не просто теорией, но смыслом нашей жизни.

Александр Минич Александр Минич

Читать стих гостьи из Броваров


Гость              

Читать стих гостьи из Броваров

"Христос мой"


Гость                               

"Душа искала чистоты"

Группа Группа
"Я славлю"                                    

"Як олень спрагнений в степу"

Хор Хор
"Среди множества звезд"

 


20 июня 2013 г. - Маша Твердовская

20-го червня 2013 року наша церква проводила в останню путь Твердовську Машу - світло, яке завжди радувало всіх своєю бажаною присутністю.

Маша Твердовская

Важко переживати ті хвилини смутку після втрати людини, у якої посмішка ніколи не сходила з обличчя. Навіть під час хвороби, якою вона хворіла ще з грудня 2012 року, Маша до останнього подиху залишилася вірною Богу.

На землі вже її немає, але той слід доброти, який вона залишила для всієї молоді, завжди горітиме вічним вогником миру, любові та душевної краси...

І хоч нам важко повірити, що поруч її вже не знайти, але є та надія, яка веде нас у світле майбутнє, де плачу вже не буде, а тільки мир, спокій, щастя і радість...


23 июня 2013 г.

ТРОИЦА

Утреннее богослужение

В собрании приняли участие Михаил Озеруга (церковь "Суламита", г. Портланд, США), Иван и Роза Поповичи (церковь "Парадайс", США), а также группа студентов международной миссионерской школы (г. Киев).

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

...но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый; и будете Мне свидетелями... (Деяния св. Апостолов 1:8)

Можно много свидетельствовать словами, но самое большое свидетельство – это свидетельство жизнью. И для этого нужна сила.

Как символ земной силы нам представляется Самсон. Он растерзал льва, как ягненка: «И сошел на него Дух Господень, а в руках ничего не было» (Книга Судей 14:5,6). Но написано также, что «воинствование наше не против крови и плоти, но против духов злобы поднебесной» (Послание к Ефесянам 6:12). И мы можем победить дьявола «не воинством и не силою, но Духом Моим, говорит Господь Саваоф» (Захария 4:6).

Дух Святой – это дар, и он принадлежит абсолютно всем.

Петр же сказал им: покайтесь, и да крестится каждый из вас во имя Иисуса Христа для прощения грехов; и получите дар Святаго Духа. Ибо вам принадлежит обетование и детям вашим и всем дальним, кого ни призовет Господь Бог наш (Деяния св. Апостолов 2:38,39).

Петр был удивлен, что этот дар принадлежит всем людям без исключения, но он говорит:

Тогда Петр сказал: кто может запретить креститься водою тем, которые, как и мы, получили Святаго Духа? (Деяния св. Апостолов 10:46,47).

Это значит, что крещение Духом Святым может быть и до водного крещения, и после него. Но здесь один важный факт – это происходит после покаяния. Дар принадлежит людям, которые примирились с Богом.

Также написано, что Господь дает Духа Святого тем, кто повинуется Ему (Деяния св. Апостолов 5:32). В другом месте мы читаем, что гордым Господь противится, а смиренным дает благодать. Но когда легко повиноваться? Самому это невозможно делать. Поэтому Господь говорит: «Иго Мое благо» - какая б гора не была, Господь тебя выведет на эту гору, поскольку Он с тобой в этом иге.

...ибо не осмелюсь сказать что-нибудь такое, чего не совершил Христос через меня, в покорении язычников вере, словом и делом, силою знамений и чудес, силою Духа Божия, так что благовествование Христово распространено мною от Иерусалима и окрестности до Иллирика (Послание к Римлянам 15:18-20).

Павел понимал, что распространение Слова Божьего – это действие Духа Святого. Когда Господь открывает Духом Святым человеку истину, тогда идет благовествование.

И проблемы наши зачастую начинаются с того, что мы отделяемся от Бога. Сосуд наш должен быть освященным, чистым, тогда там будет пребывать Дух Святой, тогда сила Божья будет в нас. И тогда будет проповедано Евангелие, и будет живая Церковь, и будет движение Духа Святого, и будет Господь прилагать спасаемых к Церкви. Аминь.

И. Бойко

Сергей Антонец Сергей Антонец Иван Попович Иван Попович
И. Попович

Роза и Иван Поповичи Роза и Иван Поповичи
"До Тебе приходжу"              

"Господь, ми хочем"              

"Перед Твоїм лицем"           

"Роспочне Господь роботу"

Сергей, Евгений и Михаил Озеруги Сергей, Евгений и Михаил Озеруги
"Да будет Имя Бога благословенно"

"Коли втомлений в дорозі"                 

"В детстве казалось"                            

Хор Хор

Праздничное богослужение Праздничное богослужение

 

Вечернее богослужение

Сергей Титарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

В Біблії є дуже багато обітниць, але три основні можна виділити з поміж інших. Перша обітниця була для Ізраїльського народу – це обітниця краю. Сотні років люди чекали, доки ця обітниця збудеться, а потім ще сотню років відстоювали право на володіння нею. Заради цієї обітниці ізраїльтяни були готові залишити все, що мали і, навіть, померти. Це була надія цілих поколінь.

Друга обітниця – це обітниця приходу Спасителя, Месії. «Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям» (Римлянам 15:8). Павло каже, що Христос став слугою, щоби підтвердити обітницю Божу. Обітниця Месії дана не тільки для Ізраїльського народу, вона стала надією для всіх народів.

І третя обітниця – записана в Євангелії від Луки: «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Луки 24:49). Так і Петро в день п'ятидесятниці, звертаючись до всього народу, сказав, що це обітниця Божа виконалася: «Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш» (Дії 2:39).

«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8).

Яку ж силу Христос пообіцяв злити на Своїх учнів? Прийшов час учням вийти з-під тіні свого Учителя і стати Його свідками. І для цього їм послана була сила. В старому заповіті, коли Дух Божий сходив на Самсона, він виявляв неймовірну фізичну силу. Але з Апостолами так не відбувалося. Вони не розривали кайдани, коли їх зв'язували. І ні в кого не проявлялася фізична сила. Учні прийняли силу, яка протидіє іншій силі, сильнішій за людську. Сила ця – це свідоцтво присутності Духа Святого. Свідоцтво того, що Хтось могутній поселився у нашому серці.

Хритос був сильний в слові, і Його слово діяло серед людей. Клеопа сказав про Христа, що Він був пророком, могутній ділом та словом перед Богом і всім народом. А Петро, звертаючись до мужів ізраїльських, сказав: «Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте» (Дії 2:22).

Нам потрібна сила в середині нас, сила яка буде протидіяти зовнішнім силам. Якщо в нас не буде сили жити побожним життям, якщо в нас в середині не буде Духа Святого, в нас залишиться лише сухе знання. Це буде буква, але потрібний Хтось, хто би оживляв це слово, щоби Хтось зробив нас справжніми свідками Ісуса Христа, тими, які сміливо подивляться в очі людям і скажуть: «Я свідок того, що Христос воскрес із мертвих!»

С. Тытарь

Иван Загребаев Иван Загребаев Александр Минич Александр Минич
И. Загребаев

А. Минич        

Юля Юля Свидетельство Свидетельство

Читать стих Юлии Шолом

Молодежный хор Молодежный хор
"Предвічний Дух, прийди"

"Я иду по земной тропе" 

 


30 июня 2013 г.

Утреннее богослужение

Сегодня нашу поместную церковь посетил пастор церкви «Победа» Винковский Сергей Петрович из города  Днепропетровска

Сергей Петрович Винковский

Винковский Сергей Петрович Винковский Сергей Петрович

Последнее время я часто размышляю о нашем предназначении. И очень печально, что весь наш багаж – это 50 лет, просиженных в церкви. И каждый хвалится: «А я столько лет сидел, а я столько лет сидел», но однажды настанет день, о котором написано в Послании к коринфянам, когда мы предстанем пред судилище Христово, и каждый даст отчет за то доброе или плохое, что он делал. И там Иисус Христос не скажет тебе ничего, Он просто кротко посмотрит тебе в глаза. И что ты тогда скажешь?

Что мы делаем для неверующих, чтобы они покаялись? Имеем ли мы те чувства, которые имел Иисус?

История о чудесном улове рыбы (Св. Евангелие от Луки 5:1-11).

К каждому человеку нужно иметь подход. Работает только одна наживка – это жизнь, которую предлагает Иисус Христос. И нам надо о ней говорить, нам надо ее показывать, нам надо жить по ней, чтобы наше слово, наша проповедь была подтверждена жизнью.

Говорят, что христиане – радостный народ. Но когда посмотреть на наши лица, то они очень кислые. Библия говорит: «Радуюсь слову Твоему, как получивший великую прибыль». Сияет ли в наших глазах Иисус, чтобы люди захотели иметь то, что ты имеешь?

 

Когда мы говорим о Петре, Иоанне, Якове и других, эти парни не были спортивными рыбаками, рыба была их промыслом, это было средство для выживания. Они занимались рыболовством весь день, и в тот день не поймали ничего, они устали и были разочарованы, они хотели вымыть сети в течение оставшегося дня, потому что дальше ловить рыбу было бесполезно. Петр, потомственный рыбак, знал, куда надо бросать сеть, но за целую ночь ничего не словил. Иисус Христос зашел в лодку к Петру без спроса, как власть имеющий, и сказал: «Отплыви на глубину». Петр был одним из первых членов церкви Иисуса Христа. Он слушал об Иисусе и раньше, но Христос не хочет, чтобы Петр сидел дальше и слушал, Он хочет сделать Петра ловцом людей.

Петр отходит от берега, бросает свои сети, и в течение следующего часа получает место в первом ряду в самом важном служении своей жизни. Однажды кто-то тебя й меня позвал в служение. Может, ты скромный, может, ты не знаешь, как разговаривать с посторонними людьми, может, ты просто не знаешь с чего начать, но хотя бы услышь слово в сердце своем: «Пойди и забрось сети». Может, у тебя не получится с глубины начинать, но пожалуйста, сделай это. Не обязательно проповедовать час, можно сказать просто: «Бог тебя любит», «Иисус умер за тебя», и это зацепит человека.

Мы должны быть чувствительны. Вокруг нас столько людей. Если мы не скажем им об Иисусе, лишит ли Бог нас спасения? Нет, потому что мы на небо попадаем по вере в Иисуса Христа. Но если мы не скажем этим людям об Иисусе, то они пойдут в ад. Чтобы наше сердце не сжималось: «А я не сказал им о Господе», давайте говорить им о Господе, давайте говорить о любви, давайте просто служить им, давайте просто делать добрые дела для них, чтобы они, видя добрые дела, прославляли Отца Небесного. Чтобы они знали куда прибежать, если придет беда.

Однажды Иисус для Украины скажет это слово: «Заплывите на глубину, и забросьте свои сети, пойдите туда, где вы ещё не были, пойдите туда, куда нельзя ходить, где не будут слушать, пойдите туда, и забросьте сеть». Нам надо пойти туда, куда страшно идти, но если Иисус сказал, иди.

Бывали ли в твоей жизни ситуации, когда ты сам осознавал, что ты никто, говоришь слово, и люди принимают его? Не нападал ли на тебя после этого Божественный страх, какой Он Великий? Бог – Великий! Если ты располагаешь сердце, Бог будет использовать тебя там, где ты даже не думаешь.

Служите Господу, не теряйте свое время. Иисус Христос нас приглашает в удивительное путешествие - ловить людей. Ведь какая цель рыбалки? Улов, рыба! А что является нашей главной целью, как церкви на земле? Исполнить волю Божью. А она в таких словах: «Итак, идите, научите все народы, крестя их во имя Отца и Сына и Святого Духа...» (Св. Евангелие от Матфея 28:19) и «И сказал им: идите по всему миру и проповедуйте Евангелие всей твари. Кто будет веровать, и креститься, спасен будет; а кто не будет веровать, осужден будет» (Св. Евангелие от Марка 16:15,16).

Верим ли мы Слову? Верим ли мы, что оно может приносить свет в жизнь людей? А если верим, почему мы так не делаем? Мы должны использовать все инструменты.

Иисус сказал, что Он пришел взыскать и спасти погибшее. Но что мы делаем? Помогаем ли мы сегодня Иисусу? Сострадаю ли я неверующим людям? Если да, я буду все делать, чтобы рассказать им о Боге. Иисус может попросить тебя закинуть немного глубже.
Некоторые люди обеспокоены результатами своего улова. Мы не должны зацикливаться, сколько мы поймали. Мы можем поймать одного, но великого, того, кто сможет привести к Богу ещё многих.

Сегодня тебя Иисус призывает: «Давай пойдем на рыбалку!»
С. Винковский

Николай Коленик Николай Коленик Игорь Бойко Игорь Бойко
И. Бойко

Обрученная пара Обрученная пара

Хор Хор
"Господи Боже"                              

"Иисус вся жизнь моя сокрыта"

"О, Дух Святий"                               

 

Дневное богослужение

Роман Коростель

Роман Коростель Роман Коростель

Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові! Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається (Книга пророка Софонії 3:1,2).

«...Не слухається голосу Бога». Вівці, які слідують за Пастирем, знають голос Пастиря. Давайте будемо перевіряти своє життя по слову Господньому, як ми сьогодні слухаємо Його: чи то Він говорить через Слово Своє, чи то Духом Святим, чи то через пророків. І буває, що ми це слово відкладаємо десь далеко в серці своєму, а наступного дня знову шукаємо слова від Господа, і не виконуємо те, що каже Господь нам сьогодні. Ми часто просимо в Бога віри і допомоги, але віра – від слухання, а слухання – від Слова Божого. На першому місці – слухання. Давид писав, що один раз Господь сказав, а він двічі чув. Але так часто буває, що Господь говорить до нас двічі чи тричі, а ми тільки раз чуємо.

Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом, щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи! (Книга пророка Єремії 11:4(б),5)

Потрібно відкривати серце, щоб Слово Господнє робило там свою роботу. Ми дивимося на обставини нашого життя, і говоримо, що нічого вже не буде, але слово Господнє абсолютно все міняє. Господь бажає, щоб ми, почувши Слово, прийняли його з вірою, тоді прийде благословення.

«...Не приймає картання». В об'явленні Івана Богослова Господь звертається до однієї з церков: «Кого люблю, того караю». І, можливо, Дух Святий осуджує й нас, де ми неправильно вчинили, чи не послухалися Господнього голосу, але Господь каже: «Якщо Я люблю, то Я буду докоряти, Я буду виправляти, Я буду говорити, щоб ти не звернув з цієї дороги, щоб ти йшов вірним шляхом, щоб Я міг тобою керувати і дати тобі ті благословення, які Я для тебе приготував».

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари: Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його! (Йова 5:17,18)
Господь бачить наше серце, наші наміри, наше життя, куди ми можемо зайти, відступити від Нього, і можливо, тому завдає цю рану. Він завдасть рану, але Він її перев'яже, Він пригорне, Він візьме на руки і понесе там, де ми не зможемо йти самі. І Він каже, що з Його рук ніхто не вихопить.

«...Не складає надії на Господа». Наскільки я сьогодні довіряюся Господу? Яке моє уповання на Господа?

А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь. А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого! (Книга пророка Осії 12:6,7)

Надійся на Бога завжди, і знай, що Він йде поряд з тобою, навіть коли ти Його не бачиш, коли Його не відчуваєш. Адже ми водимі не почуттями, не баченнями, ми водимі вірою. Ми є блаженними, коли ми покладаємося на Господа. Господь нас часто приводить до таких обставин, коли ми на свої сили не покладаємося, бо ми розуміємо, що ми самі нічого зробити не можемо, і тоді Він вступається. Але чому одразу не віддати в Його руки нашу проблему, нашу ситуацію, і сказати: «Господи, виріши так, як Ти цього хочеш»?

«... До Бога Свого не зближається».

Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються (Псалми 31:9).

Господь каже: «Невже мені потрібно вкладати цю вуздечку? Невже мені потрібно вас карати, щоб поставити вас на ту дорогу, з якої ви звернули?» Хай не буде в нашому житті того, щоб Господу не довелося зупиняти нас на наших дорогах, щоб Господу не довелося карати нас за наше відступлення, за наші неправильні вчинки, неправильне ходження перед Ним. Чомусь коли в людей все виходить, то Господь в них на другому місці, але коли біда, коли якесь горе, то люди починають звертатися до Господа. Але Господь знає, як Свій народ приблизити до Себе.

Нехай Господь нас благословить в тому, щоб ми приймали Його картання, щоб ми всю надію покладали на Нього, щоб ми слухали Його голосу, і повсякчас шукали того, щоб приближатися до Нього.

Александр Целинко Александр Целинко Сергей Дружинин Сергей Дружинин

Алексей Алексей

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Василий Мамчич

Василий Мамчич Василий Мамчич

Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? (1 до Коринтян 3:16).

А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн, то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення. А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя. І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому. І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори. І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан. І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю. І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях (Неемія 13:4-11).

«Чого опущений дім Божий?» - це запитання ми можемо поставити собі, щоб проаналізувати наше життя, оскільки ми – храм Духа Святого. Можливо, ми щось знайдемо в собі, а, може, навпаки – будемо задоволені з того, що там робиться. Нехай це питання «Чого опущений дім Божий» пролунає до нашого серця.

Можна провести паралель цієї історії з нашим християнським життям. Ми прийшли до Бога і щось отримали в серце від Нього. Коли ми каємося перед Богом, коли усвідомлюємо, що наше життя було неправильне, тоді Господь кладе в наше серце любов. Але проходить певний час, і хтось находить, що те серце, та комора, яка належить Господу (не нам, не світові, не комусь близькому, а саме Господу!), має в собі не Божі речі: не ті десятини, не ті чаші, не той ладан, не ті всі речі, які призначені для Божого дому. Буває так, що ми там часто знаходимо наші домашні речі.

Слово, яке Ісус говорив: «Коли Я прийду на землю, чи знайду там віру?» Найдорожче, що ми можемо зберегти на цій землі, це віра. А віра приходить від слухання Слова Божого. І саме в цих наших коморах повинно лежати Слово. Це Слово потрібне, щоб в важких й незрозумілих нам ситуаціях життя, ми могли стати на нього твердо, щоб свою надію покласти на Господа. Воно потрібне для того, щоб ми могли ним поділитися з нашими рідними та близькими, які ще не знають Господа. Якщо в наших коморах не буде цього Божого, що ми зможемо дати іншим людям? При кожній зустрічі ми будемо тільки розказувати про свої турботи, проблеми або досягнення. Але це нічого не дасть. Чого опущений дім Божий?

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм (Від Луки 2:19).

І як би було добре, щоб ми, кожного разу, коли збираємося, чи стаємо на спілкування з Господом, ховали це Слово в своє серце і роздумували над ним. Щоб це Слово ми складали в своє серце і щоб там дійсно було Господнє.

Коли Ісус Христос зайшов у храм, Він побачив там продавців, яких просто вигнав. І ми маємо таку можливість кожен день, кожну мить перевіряти, що ми кладемо в своє серце, і що ми звідти достаємо. А, можливо, ми вже взагалі це серце віддали для когось, щоб хтось складав туди свої домашні речі. І нехай не буде того часу, коли Ісус Христос прийде і Сам почне все викидати з нашого серця, бо тоді буде боляче. Нехай Господь нам допоможе перевіряти наші серця, і бути завжди Йому вірними і складати в наші комори серця лише те потрібне, щоб ми дійшли до неба.

В. Мамчич

Дмитрий Бойко Дмитрий Бойко Яна Яна

Иван Загребаев Иван Загребаев Сергей Антонец Сергей Антонец
С. Антонец

Читать стих сестры, студентки Библейского колледжа

Группа Группа

Хор Хор

 

Обновлено 12.07.2013 13:42
 

Календарь