Как нас найти

Апрель 2013 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.05.2013 00:00

3 апреля 2013 г. - Семинария

3 квітня в будівлі семінарії "Благодать та Істина" відбулася конференція на тему:" Життя у дусі", спікером якої був кореєць Кім Сам Хван - пастор стотисячної церкви Південної Кореї. Проповідник говорив про сучасне духовне становище християн як в Україні, так і в Кореї, після чого впевнено наголосив, що Україна у свій час ще колосально процвітатиме в пізнанні Бога. Але для цього нам потрібно прикладати чимало зусиль, старань та часу.

Ким Сам Хван Ким Сам Хван Михаил Паночко Михаил Паночко

Прославлення під час конференції вів наш молодіжний хор - благословенні левити церкви К-44. Декілька хорових пісень пролунали гімнами в залі, заполонивши серця всіх.
Звичайно, такі конференції потрібно організовувати та проводити частіше, щоб в одному дусі з нашими братами та сестрами-іноземцями прославляти Небесного Отця, милість Якого ми переживаємо день в день, годину в годину, секунду в секунду...

Николай Каленик Николай Каленик Анатолий Козачок Анатолий Козачок

Хор Хор


6 апреля 2013 г. - молодежное служение

Молодежное богослужение

Так, кожен із нас щодня зустрічається з багатьма обставинами, пропозиціями, речами, серед яких потрібно обирати лише корисні та позитивні. Всі ми розуміємо, що саме від нашого особистого вибору може залежати наша майбутня доля. Але як на практиці правильно застосувати ці теоретичні знання? Як у нашому стрімкому протоці життя менше припускатися помилок, і в той же час прийматибільше правильних рішень? Саме ці питання порушувалися на нашому молодіжному служінні.

Назар Зозуля Назар Зозуля Александр Прит Александр Прит Виталий Виталий

Сьогодні до нас завітали гості з села Коцюбинське, які прославили Бога співом і поділилися думками зі Слова Божого на цю тему. У своїй проповіді брат Віталій зауважив, що процес вибору - це боротьба власного страху із власною вірою. Аби прийняти правильне рішення, потрібно подолати внутрішній страх, який перемагається силою особистої молитви. Треба якомога частіше звертатися до Небесного Творця, щоб просте спілкування з Ним перетворилося на справжню довіру. А там, де з'являється віра, зникає страх, адже йому не залишається місця у серці. Лише після такої перемоги людина здатна зробити правильний вибір. Тому, спілкуймося частіше з нашим Небесним Отцем, бо Він завжди готовий допомогти Своїм дітям на цій складній життєвій дорозі, нам потрібно лише звернутися до Нього і повністю довіритися Йому.

Надежда Надежда Павел Павел

Группа Группа

Группа Группа


7 апреля 2013 г.

Утреннее богослужение

Сергей Титарь Сергей Титарь

Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу (1 Івана 2:1,2).

Апостол Іван був реалістом, це був один з його пізніх листів, він на той час уже був у похилому віці і писав: «А коли хто згрішить...» Він знав: християни не мають імунітету, ніхто не має страховки від гріха. Проте апостол не писав: «А коли ви грішите», але «А коли хто згрішить», говорячи про це як про аномалію в житті християнина.

Чи задумувалися ви коли-небудь, що людина – єдине творіння у всьому Всесвіті, яке потребує заступника? І добра новина для нас полягає в тому, що нам не треба шукати адвоката. Люди, які не бачили ще світла, шукають собі різних заступників, але Слово Господнє говорить ясно: «Ми маємо Заступника», і нам не треба вже когось шукати.

Наш Заступник клопочеться за нас перед Отцем. Ніхто краще за Сина не знає святості Божої, суворості Божої. Тому що гріхи всього світу були покладені на Нього, і гнів Божий Він переніс Сам. Як добрий адвокат знає переступ свого підзахисного, так Ісус Христос краще від усіх знає глибину падіння людини. Він дивився в очі тих, які знущалися над Ним, Він бачив очі тих, які плювали в Його лице, Він з хреста дивися на тих, які не моли заспокоїтися навіть розіп'явши Його. І Він дивився на цих людей: хто краще від Нього знає глибину їхнього падіння?

Наш Заступник не шукав прогалин, неузгоджень, протиріч в Законі, ми ніде навіть натяку на це не бачимо в Слові. Ісус не ублагав Отця простити нам, але Сам став ублаганням, Сам став жертвою. Та Кров, яка пролилася на Голгофі, має значення тут, на землі, тому що вона важлива в небі, адже Христос цією Кров'ю ввійшов в небесне святилище. Якби ця Кров не мала б значення в небесах, ні праведність Христа, ні Його чудеса – нічого не могло б змінити нашу гірку долю.

...скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку (До Євреїв 9:14,15).

Ісус один раз віддав себе в жертву, але Він продовжує своє служіння – Він заступається за нас перед Отцем постійно. В світі нема жодного занадто доброго, щоб йому не потрібен був Заступник. Але також нема й занадто поганого, щоб Той Заступник не міг поклопотатися за нього. Він може заступатися за всякого, хто душу свою піднесе до Нього.
С. Тытарь

Маковик Иван Михайлович Маковик Иван Михайлович Лида Лида Надежда Надежда
И. М. Маковик

"Я видела"      

Читать стих Лидии

Сергей и Таня - обрученная пара Сергей и Таня - обрученная пара Алина Алина

Хор Хор
"К Тебе Господи"

"О, Творче мій"   

 

Дневное богослужение

Павел Озеруга

Павел Озеруга Павел Озеруга

Досить часто на якомусь періоді свого життя люди починають робити те, що не зовсім подобається Богові. Деякі речі в їхньому житті починають бути більш важливі, ніж церква, ніж служіння Господу, і ніж Сам Ісус Христос. Іноді вони думають, що ці малі або незначні речі нічого не значать в їхньому житті: один раз не відвідав служіння, другий раз не почитав Біблію, третій не помолився, четвертий не поділив щось із братом. Поступово ці речі можуть давати свої плоди, пускати коріння настільки, що це засліплює духовні очі. Те, що являється неприємним чи жахливим, стає для таких людей нормою. А все починалося з чогось маленького... 5-й розділ першого послання до коринтян говорить про ситуацію в коринтській церкві, коли Павло почув і повірив, що це вірний слух: «Всюди чути, що між вами...» І далі він говорить про речі, які з'явилися в цій церкві. Апостол Павло робить увагу на відношенні віруючих людей до гріха. Він пише, що замість того, щоб вони плакали про те, що у них трапилося, вони пишалися цим і раділи.

«Отож, очистьте стару розчину, щоб вам стати новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди!» (1 Кор.5:7-8).

Якщо в житті віруючих людей, не дивлячись на те, що багато частин їхнього життя знаходяться в порядку, є щось маленьке не в порядку – він називає це розчиною. Це прообраз пороків, гріхів, того зла, яке може бути присутнім в людині. Бог вивів Ізраїля з Єгипту, язичницької країни, де була зовсім інша культура, інше вчення, відмінне від ізраїльського, зовсім інше життя. І Господь переслідував одну ціль: все те, що може заважати при переході, все те погане народ повинен був залишити в Єгипті, не брати з собою. Тому Павло говорить, що ті люди, які цю закваску чи якісь пороки будуть брати з собою і застосовувати в своєму житті, то Біблія говорить, що така душа буде знищена. Книга Вихід говорить: «Сім день квашене не буде знаходитись в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї».

Апостол Павло говорить до церкви в Коринті і через це послання – до нас. Він нагадує про те, що свого часу ми мали багато пороків, гріхів, наші діяння були злими, ми знаходилися в жахливому стані. Але, прийнявши Кров Ісуса Христа, очистилися. Тому, Пасха наша – Христос, а не ця закваска, яка може зруйнувати життя.
Христос звільнив нас від рабства гріха. Навіщо нам знову повертатися до нього? Нехай же пріоритети Божі будуть на першому місці. І нічого маленького, яке може вирости в велике, не буде в нашому житті.

П. Озеруга

Николай Каленик Николай Каленик Мозговой Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович
Н. Каленик      

Б. П. Мозговой

Елена Елена Дима и Светлана - обрученная пара Дима и Светлана - обрученная пара

Читать стих Ольги

Виталий и Ира Виталий и Ира

Хор Хор
"Достоин"          

"Христос один"

 

Вечернее богослужение

Гость из Коцюбинского

Виталий Виталий

На протяжении истории всего человечества Бог многогранно открывал Свои имена. В разных жизненных ситуациях Бог открывал то имя, которое показывало стороны Его характера, могущество, власть, заботу к людям. Аврааму, когда его сопровождали опасности на войне, Бог открылся как Щит (Быт.15:1). В другой раз – как Бог Всемогущий, для Которого нет ничего невозможного. Это имя помогало Аврааму продолжать верить и уповать на Него даже в преклонных летах.

«Аврам был девяноста девяти лет, и Господь явился Авраму и сказал ему: Я Бог Всемогущий; ходи предо Мною и будь непорочен; и поставлю завет Мой между Мною и тобою, и весьма, весьма размножу тебя» (Быт.17:1-2).

Моисею в пустыне Бог открылся, как Бог Сущий Иегова, Бог реально существующий, Который был, есть и будет существовать и Который посылает его к Израильскому народу вывести из плена рабства (Исх. 3:13-14). Потом Он открывается ему как Господь: «И говорил Бог Моисею и сказал ему: Я Господь. Являлся Я Аврааму, Исааку и Иакову с именем «Бог Всемогущий», а с именем Моим «Господь» не открылся им» (Исх.6:2-3).

Под каким именем сегодня Бог открывается нам? Бог – есть любовь. «Кто не любит, тот не познал Бога, потому что Бог есть любовь. Любовь Божия к нам открылась в том, что Бог послал в мир Единородного Сына Своего, чтобы мы получили жизнь через Него» (1-е Ин. 4:8-9).

Бог действует как любовь и Его сущность - любовь. В нашей жизни Он есть и как Бог Всемогущий, и как Бог Вездесущий, как Бог верный и милостивый. Но больше бы хотелось познавать Его как Бога Любовь. Дьявол все может подделать, кроме любви, потому что его сущность – делать зло. Чем больше мы любовь проявляем к людям, тем больше они захотят познакомиться с нашим Богом, Который есть Любовь.

Пусть для нас постоянно звучат вопросы: «Кто я? Какое мое призвание? Что Бог думает обо мне?» И второй вопрос, который неотделим от первого: «Что ты скажешь о самом себе?»

Виталий     

Василий Мамчич Василий Мамчич Леся Леся

Читать стих Леси

Евгений Цимура Евгений Цимура Николай Каленик Николай Каленик
Е. Цимура  

Н. Каленик

Группа Группа
"Мы поем песни победы"

"Одного дня"                       

Хор Хор
"Славимо Тебе"

 


13 апреля 2013 г. - молодежное служение

Молодежное богослужение

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Сьогоднішнє молодіжне зібрання було по-особливому цікаве, оскільки було організоване у формі діалогу проповідника з аудиторією. А ще цікавинка молодіжного спілкування полягала в тому, що до нас завітав служитель та батько трьох дітей - Олексій Сафонов.
Спочатку ми почули декілька цікавих біографічних фактів із життя нашого брата: примирення з Богом, участь у різних служіннях, перші злети та падіння, та в загальному духовний стан молоді у 90-х роках ще 20 століття. Розмова була цікавою та пізнавальною, адже вже давно знаючи брата як хорошого проповідника, ми навіть не здогадувалися, що його життєві позиції час від часу кардинально змінювалися. Проте рука Божа завжди відчувалася над усіма його діями, вчинками та намірами.
Крім цього, ми роздумували над досить важливою темою: "Ресурси, можливості, результат". З'ясували, що будь-які ресурси (такі, як фізичні, соціальні, матеріальні, духовні) - це все можливості людини, які в майбутньому покажуть свої результати. Але спочатку потрібно мати чітку ціль, бачити свою мету і прикласти чимало старань та зусиль, щоб стати переможцем, який в кінці свого земного шляху отримає все!

 

Группа Группа

 


14 апреля 2013 г.

Утреннее богослужение
В служении принял участие брат Терри, являющийся президентом объединения христиан-бизнесменов в юго-восточной Англии.

Алексей Сафонов

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Сегодня поговорим о том, в каком мире мы живем. Апостол Иоанн в своем послании пишет о том, что мы от Бога, и мы знаем, что весь мир живет во зле (Первое послание Иоанна 5:19). Библия называет этот мир «державой смерти», над которой Иисус получил победу. В проповеди апостола Петра были такие слова: «Спасайтесь от рода сего развращенного». Это было определение для того духовного и нравственного состояния мира, и со времен апостола Петра ничего не изменилось.

Ибо все, что в мире: похоть плоти, похоть очей и гордость житейская, не есть от Отца, но от мира сего (Первое послание Иоанна 2:16).

Здесь обращается внимание на то, с чем человек сталкивается в повседневной своей жизни – гордость житейская, совершенно бытовая, оторванная от каких-то высоких устремлений, она пронизывает все сферы жизни. И если человек хочет подражать этому миру, то ему придется подражать и таким качествам, как похоть плоти, похоть очей и гордость житейская, а также стремиться преуспеть в этом.

Мир говорит по-мирскому, он предлагает свои ценности, дает свои ориентиры, и они совсем не такие, какие дает Господь, создавший этот мир.

Ибо мудрость мира сего есть безумие пред Богом, как написано: уловляет мудрых в лукавстве их (Первое послание к Коринфянам 3:19).

Если бы человек поискал в мире мудрости, то он нашел бы там безумие. И апостол Павел говорит: «Кто хочет быть мудрым в веке сем, тот будь безумным» (Первое послание к Коринфянам 3:18). Если ты предложишь что-нибудь безумное, то тебя очень скоро выдвинут на пьедестал всеобщей славы и скажут, что это какое-то новое достижение. Это удивительный процесс, свидетелями которого мы с вами становимся. Мир изменяется, причем очень быстро, и в худшую сторону. Но хочется поговорить о том, кем мы являемся в этом мире. Мы живем здесь, по плоти потомки Адама, но мы умерли для греха, для этого мира, для старого ветхого человека, и родились в Господе; мы новое творение, созданное Богом по образу и подобию Своего Сына. Это совершенно новая часть человечества – люди, рожденные от Духа, люди, которые названы детьми Бога, люди, которым даны обетования и будущность. Мы должны понимать, что в этом мире мы призваны быть для других ориентиром. Мы сегодня призваны в это последнее время быть свидетелями Того, Кто пришел, чтобы спасти грешное человечество.

Если бы вы были от мира, то мир любил бы свое; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира, потому ненавидит вас мир (Св. Евангелие от Иоанна 15:19).

Я передал им слово Твое; и мир возненавидел их, потому что они не от мира, как и Я не от мира. Не молю, чтобы Ты взял их из мира, но чтобы сохранил их от зла. Они не от мира, как и Я не от мира (Св. Евангелие от Иоанна 17:14-16).

Те, которые последовали за Христом, не от мира сего, ибо «наше же жительство на небесах».

Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света с тьмою? Какое согласие между Христом и Велиаром? Или какое соучастие верного с неверным? Какая совместность храма Божия с идолами? Ибо вы храм Бога живого, как сказал Бог: вселюсь в них и буду ходить в них; и буду их Богом, и они будут Моим народом. И потому выйдите из среды их и отделитесь, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; и Я приму вас. И буду вам Отцом, и вы будете Моими сынами и дщерями, говорит Господь Вседержитель (Второе послание к Коринфянам 6:14-18).

В мире вокруг нас могут быть люди, чьи имена написаны в Книге жизни, но они ещё не знают Бога. Мы призваны дать им четкие ориентиры, мы призваны принести им Слово Божие, которое найдет отклик в их сердце. Да поможет нам Господь нести слово Евангелия и быть светом в этом мире.

А. Сафонов

Николай Каленик Николай Каленик Терри (Англия) Терри (Англия)
Н.Каленик

Терри         

Олеся Паламарь Олеся Паламарь Тамара Листовничая Тамара Листовничая

Читать стих Тамары

Участие неслышащих в служении Участие неслышащих в служении

Хор Хор
"Благословінням Твоїм, Господь"

"До Тебе, Господь"                           

"Людям нужен Бог"                           

 

Дневное богослужение

Александр Целинко Александр Целинко Василий Мамчич Василий Мамчич
В. Мамчич

Александр Минич Александр Минич Игорь Бойко Игорь Бойко Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
А. Минич

И. Бойко

Группа Группа
"Кто сей Царь слави?"

"Все ушло"                      

 

Вечернее богослужение
Сьогодні на з'іздне молодіжне богослужіння нас відвідала молодь із різних церков: "Ковчег", "Божий мир", с.Крюковщина, Ірпеня. На зібранні лунало багато пісень, віршів, проповідей, сповнених хвалою, подякою Господу та настановами для молодого і старшого поколінь. До кожного з присутніх Бог говорив через Духа Святого. 3 години служіння пролетіли непомітно, бо Господь був присутнім серед народу Свого.

Роман Скоць

Роман Скоць (с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя) Роман Скоць (с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя)

«Це ж саме воля Божа: святість ваша - щоб ви стримувались від розпусти, щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані, не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога; не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили. Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости» (1Сол. 4:3-7).

Воля Божа полягає в тому, щоб ми мали бажання змінювати свої думки і відношення до інших людей. За нами вибір: чи дозволимо ми Богові діяти у нашому житті? Перед святами люди прибирають свої доми. Але як би добре було вичистити бруд із свого життя і полагодити відносини з людьми. Тому, коли Бог заходить Своїм світлом у життя людини, то стає більш видним бруд, що лежить на серці.

Три речі які потрібні людині для освячення: Боже слово, молитва і церква, тобто люди, які нас оточують. Життя людини без слова Божого схоже на дорожній рух без правил. Немає Слова Божого – повний безлад і в думках, і в житті. В молитві людина стає ближчою до Бога. А церква - це атмосфера, де християни в єднанні освячуються.

В книзі Йова дана характеристика чоловіка не безгрішного, але такого, який дав право Богові мати над собою владу. «Був чоловік у землі Уц на ім'я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці» Так чинив Іов увесь час» (Йов.1:1).

Де б ми не були, ми повинні бути святими людьми. Святе життя – це наше щоденне життя, це те, що бачать діти в батьках і сусіди, біля яких ми живемо. Нехай нічого нас не сквернить. Хай авторитетом у нас буде Христос, «бо де скарб ваш, там буде й ваше серце» (Лук.12:34).

Р. Скоць                 

Игорь Бойко Игорь Бойко alt alt

Читать стих гостей

Вадим Вадим alt alt
Вадим

Читать стих Павла

с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя Вика Подопригора Вика Подопригора  

"Ты меня пленил"

alt alt Церковь Ковчег Церковь Ковчег Ростислав Шкиндер (Церковь Ковчег) Ростислав Шкиндер (Церковь Ковчег)
"Возвожу очи мои"                             

"Я как птица пойман был сетями"

"Жизни река бежит"                           

Р. Шкиндер                                           

Церковь Божий мир Церковь Божий мир
"Отец всех сирот"                

"Ісус Ти сходиш світанком"

с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя с. Крюковщина, церковь Храм Спасителя
"Душа искала чистоты"

Группа Группа
"Все небеса, славят Тебя"

Дом молитвы не вмещал всех желающих слушать Дом молитвы не вмещал всех желающих слушать

 


20 апреля 2013 г. - молодежная конференция

Молодежная конференция

У суботу, 20 квітня, відбулася молодіжна конференція на тему: «Блаженні чисті серцем». Головним спікером був місіонер із Криму Павло Бондарук. Конференцію провели у стінах церкви «Філадельфія», де опісля всіх чекало приємне спілкування за чаєм.

Гість конференції говорив про пізнання Бога та преображення в Божий образ. Наголошувалося, що дуже часто людина готова запропонувати Господу все, що завгодно, але тільки не те, чого справді хоче та чекає Бог. А Богові треба наше чисте та покірне серце, бо «Жертва Богові – зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!» (Пс. 50:19). Також гість зауважив, що непізнання Бога близько спричиняє такі наслідки: людина не переживає захвату від християнського життя та рідко відчуває скорботу через зроблений гріх. А якщо нема справжньої скорботи та жалю, то нема й щирого покаяння. Ще піднімалася тема чистоти серця, в контексті чого була показана різниця між чистим серцем, чистими думками та мріями та пустим серцем, яке потім все ж чимось заповниться. До того ж, місіонер порадив молоді сповідуватися не у вже зробленому гріху, але в спокусі зробити цей гріх.

І наостанок Павло Бондарук нагадав про Давида, який був по серцю Бога, та побажав слухачам бути тими, чиє смиренне серце Бог помітить серед багатьох інших, як Він побачив Давида серед великого ізраїльського народу.


21 апреля 2013 г.

Утреннее богослужение

Сергей Титарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте? А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних (Від Луки 5:30-32).

Перше, що ми бачимо, і про що говорять фарисеї, це те, що Ісус став уже авторитетом для людей. Адже якби не так, то яка була б фарисеям різниця, з ким їсть та п'є цей молодий Вчитель з Назарету? Ісус вже тоді був авторитетом для тих людей, а зараз тим більше. Фарисеї хотіли «записати» Ісуса до себе, і так само й зараз багато людей приписують Ісуса собі. Бідні кажуть: «Христос наш», багаті приписують Його собі, революціонери скажуть, що й Він – революціонер, затворники скажуть: «Він такий, як ми»....І кожен знайде в Христі щось для себе, щоб записати Його собі. Але коли ми читаємо про Ісуса, про Його життя, ми бачимо, що це не так. Христос – це Бог, і Він вирішував з ким їсти і з ким не їсти, з ким говорити, а перед ким мовчати, і ніхто не може вказувати Йому.

Ісус не прийшов, щоб записатися в якусь партію, але прийшов до хворих. Христос – це Лікар. Він приходить, щоб лікувати. І хвороба, про яку Він говорив, не тілесна (хоча такі Він теж лікував), але в тій відповіді фарисеям Ісус мав на увазі наші душі, наші серця. Є хвороби, з якими самостійно не можна боротися, які наш імунітет не в змозі подолати. Деякі люди самостійно позбулися своїх поганих звичок, але є речі, які неможливо здолати своїм прагненням, силою волі. Тому що гріх не можна подолати в собі, перемігши тільки деякі із своїх звичок. Але Ісус сказав, що Він – Лікар, і що Його потребують. Дуже багато людей самостійно борються, страждають, але ніяк не можуть визнати, що вони таки потребують Лікаря, тому звертаються до Нього вже в крайньому випадку.

Всі без винятку потребують Лікаря, але постає питання: «Як ми можемо лікуватися в Нього?» Якщо люди думають, що визнати лікаря лікарем достатньо, вони помиляються. Це не означає прийняти лікаря, повірити лікарю, якщо ми так обходимося з його особою. Але прийняти лікаря – це означає прийняти все, що він пропише і виконати це в точності. Якщо ми приймаємо Ісуса як Лікаря, то ми будемо виконувати Його прописаний рецепт. Ісус пояснив Свою місію як лікаря: «Я прийшов до хворих і Я кличу людей до покаяння». Повернутися від старої дороги та стати на нову – оце означає приймати ліки Ісуса Христа.

Для багатьох це є занадто простим, щоб повірити. Проте варто зробити таке просте – покаятися перед Богом, і це вже лікує. Ісус не лікує так, як це роблять земні лікарі: Ісус бере суху, безплідну, відламану, непотрібну гілку і прищеплює її до Лози. Апостол Іван в першому листі писав, що «хто має Сина, той має життя». Хто перебуває в Христі, той має життя. Також апостол Павло казав: «Як ви прийняли Ісуса Христа, так і ходіть в Ньому». Адже тільки будучи в Ісусі Христі, ми можемо бути здоровими.

С. Тытарь

Юрий Юрченко Юрий Юрченко Николай (Карелия) Николай (Карелия)

Воскресная школа Воскресная школа

Читать стихи воскресной школы

Хор Хор
"Господу всі поклонімося"          

"Про благодатну долю України"

 

Дневное богослужение

Владимир Рыжук

Владимир Рыжук Владимир Рыжук

Мы благодарим Господа за молитву. Именно через нее мы имеем возможность говорить с Богом, Который не только выслушивает, но и отвечает. Писание научает нас непрестанно молиться. Сам Христос, ходя по земле, не один раз уединялся в общении со Своим Отцом.

И, выйдя, пошел по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его. Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение. И Сам отошел от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился... (Св. Евангелие от Луки 22:39-40).

В Библии мы находим множество примеров молитв. Мы помним, как молилась Анна – шевеля губами. Хотя для священника ее молитва была непонятной, но Господь смог различить слова ее скорбящей души. Мы знаем, как молился Иов. Друзья его обидели, но они же пришли к нему с просьбой помолиться за них. И когда Иов совершал молитвы за своих друзей, Бог исцелил его. Мы должны в молитве приходить действительно в смирении, прощая ближним и дальним. В молитве «Отче наш» есть такая строка: «И прости нам грехи наши, как и мы прощаем должникам нашим». Если мы так будем поступать, тогда Бог будет отвечать нам.

Иногда бывает такое состояние, когда кажется, что небо не слышит. Иаков пишет, если кто болен, пусть позовет пресвитеров церкви (Послание Иакова 5:14). И написано, что Бог услышит и даст ответ. Также и священники нуждаются в поддержке и молитве. Поэтому Библия показывает нам, что Бог являл чудеса по прилежной молитве церкви. Ведь для Бога нет ничего невозможного!

Если мы посмотрим на нашу жизнь, мы увидим сколько раз Бог выходил нам навстречу. Поэтому, видя милости Господни и перечисляя их в своей жизни, принося нужды пред Господом, давайте не забудем Его ещё и благодарить. Двадцать четыре старца падают пред престолом Божьим, снимают короны свои и говорят: «Свят! Ты достоин славы!» Пред таким Богом пускай наше сердце сокрушается, смиряется, такого Бога пусть наше сердце благодарит.

Александр Целинко Александр Целинко Денис Огуля Денис Огуля
Д. Огуля

Павел Рыжук Павел Рыжук
П. Рыжук

Группа Группа

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Владимир (пастор церкви "Благодать и истина")

Владимир Владимир

С целью проложить мосты дружбы и единства на вечернее служение приехал пастор корейской семинарии Владимир. Братья и сестры услышали впечатляющее свидетельство того, как он пришел к Богу, будучи с детства научен, что «Бога нет». История его жизни еще раз подтверждает тот факт, что для Бога нет ничего невозможного, потому что Он может самому убежденному атеисту внушить желание найти и научится молиться Тому, Кто навсегда может изменить жизнь к лучшему.
В 1936 году, когда Сталин переселял народы, первыми переселил корейцев. Их вывезли с приморского края в болото средней Азии. Из-за холода и голода тогда погибло очень много людей. В семье его родителей было 13 братьев и сестер, а выжило только 3. Адаптируясь к таким условиям, корейцы поднялись, и в этих селах образовались огромные корейские диаспоры. Все эти села были построены по коммунистическому образцу.

С детского садика Владимира учили воинствующему атеизму и тому, что Бога нет. В школе вместе с другими преуспевающими отличниками его отделили в специальную атеистическую группу. Там они выступали сценками, в которых всегда показывали, что Бога нет и что Иисус Христос - это выдумка. Он был врагом Богу и выступал против верующих, чтобы обратить их от веры назад в коммунизм.

В 1992 году, когда распался Советский Союз, к ним в поселок приехали миссионеры из Кореи. Они стали проповедовать Слово Божие и раздавали Новый Завет. Владимир, хотя был ярым противником христиан, заинтересовался вместе с прочими его друзьями прочитать от начала до конца Новый Завет. Не один раз он приходил в церковь вместе с ними. Ему хотелось помолиться Богу, но никак не мог заставить поговорить себя с Тем, в Кого не верил. Но все же, большое желание узнать Его, заставило, помолился Богу: «Если ты действительно есть, дай мне знать это!» И тогда Господь повел пастора молиться с возложением рук за него. В тот момент его окутала волна Божьей любви и благодати. Он почувствовал, что Бог живой и увидел Его духовными глазами.

«Яви милость рабу Твоему, и буду жить и хранить слово Твое. Открой очи мои, и увижу чудеса закона Твоего. Странник я на земле; не скрывай от меня заповедей Твоих. Истомилась душа моя желанием судов Твоих во всякое время» (Пс.118:17-20).

О каких очах говорится в этих стихах? Автор псалма молится, чтобы открылось у него духовное зрение. А если Господь открывает духовные глаза, то люди начинают видеть такие вещи, которые раньше не видели. Исайя в видении видел Господа «сидящего на престоле высоком и превознесенном, и края риз Его наполняли весь храм» (Ис.6:1). Он увидел Бога духовными глазами, потому что никто в греховном теле не может увидеть Святого и Вечного.

Когда Бог открывает глаза, первое, на что человек обращает внимание – это величие и святость самого Бога. Первыми словами пророка Исайи, когда он увидел Господа и серафимом поющих «свят, свят, свят Господь Саваоф», были «горе мне! погиб я! ибо я человек с нечистыми устами, и живу среди народа также с нечистыми устами, - и глаза мои видели Царя, Господа Саваофа» (Ис.6:5).

В тот момент, когда открываются духовные глаза, человек начинает видеть самого себя, свою несовершенность по сравнению со святостью Бога, свою греховность и неспособность самостоятельно очистится от грехов. Только милостью Божией кровь Иисуса Христа может омыть всякий грех. И если бы не благодать Божия, никто бы не смог стать с дерзновением перед Святым Богом. Осознавая благодарность Богу за то, что Он сделал и делает для нас, мы готовы ответить Богу: «Вот я, пошли меня!» (Ис.6:8) на Его призыв трудиться на ниве Божией. Потому третье, на что открываются наши глаза – это наше служение Богу, мы совершенно ясно понимаем, что именно хочет Бог, что бы сделать во имя Его. И мы сможем понять, что значит отвергнуть себя взять свой крест и идти за Ним (Мф16:24).

Богу нужны наши посвященные сердца, наша жизни во имя Его, наша готовность с дерзновением проповедовать Его Царство окружающим людям. Пусть Господь коснется наших сердец, чтобы наполниться желанием так верно следовать и исполнять волю Божию в нашей жизни, как Он того заслуживает!
Владимир

Василий Мамчич Василий Мамчич Соломийка Соломийка Василий Высоцкий Василий Высоцкий

Читать стих Соломийки

В. Высоцкий

Наталья Наталья Николай Каленик Николай Каленик

Читать стих Наталии

Н. Каленик

Хор Хор

 


22 апреля 2013 г. - медиа конференция

Медіа конференція

19-20 квітня у м. Рівне, в ц. "Дім Євангелії" проходила медіа конференція "Movie West".

Насичена програма професійних спікерів зацікавила всіх учасників конференції. А ексклюзивні презентації так, як і майстер-класи видатних продюсерів наштовхували на створення своїх власних проектів.

Наша мета стати учасником цієї медіа конференції - це максимум донести всім людям цього світу через інструменти втілення мрій, як камера і сценарій, вістку спасіння.

Сподіваємося, що час, проведений у м.Рівне піде для нас на користь, і ми, які щодня прагнемо удосконалюватися у медіа-служінні - навернемо своїми проектами людей, що знаходяться далеко від Бога.

Христианская Медиаконференция!


27 апреля 2013 г. - молодежное служение

Молодежное богослужение

27 квітня відбулося неординарне молодіжне зібрання, "гаслом" якого був вірш з восьмої глави Псалмів: "З уст дітей й немовляти учинив Ти хвалу".

Денис ОгуляПавелВладимир

Цікава тема викликала цілий ряд запитань. І що це означає: "з уст дітей Ти влаштував хвалу?" Чому Бог влаштував хвалу з уст дітей? Тому що діти люблять, безпосередньо, не за щось. Вони люблять тільки тому, що це їхній тато і мама, просто тому, що це їх дідусь чи бабуся. Навіть Ісус наказав апостолам: "Ідіть і подивіться. У кого буде серце таке просте, як у цієї дитини, той увійде в Царство Небесне". Чому? Тому що діти - це безмежна, ще не зіпсована щирість і відвертість. Вони не приховують те, що хочуть виразити у своїх ділах і словах. Тому саме з уст діточок учинив Він хвалу. У служінні брав участь дитячий хор, голосами маленьких хористів прославлялося ім'я Творця. Вони співали, як ангели, неймовірно чудові та благословенні псалми. А остання молитва по-особливому об'єднала всіх присутніх. Здавалося, що Сам Господь огорнув всіх у тепле сімейне коло, де кожен почував себе під опікою Небесного Батька.

Хор

Як важливо нам у цей останній час залишатися щирими та відвертими, щоб і через християн - істинних дітей Божих - неслась хвала до престолу Царя царів, яка розганяла всі хмари недовіри та беззаконня.

Группа


28 апреля 2013 г.

ВЪЕЗД ХРИСТА В ИЕРУСАЛИМ

Утреннее богослужение

Павел Озеруга

Павел Озеруга Павел Озеруга

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. (Св. Євангеліє від Матвія 21:1-5).
Питання, яке виникає: на чому ж Ісус Христос в"їхав до Єрусалиму: на молодому ослі чи на ослиці? Пророк Захарія говорить, що Він їхав на ослиці і на молодому ослі. Але це неможливо фізично – їхати на двох ослах.

Дуже дивно, що для цієї події був вибраний не кінь, арабський скакун, який би показував, що це дійсно їде Цар, але обрана проста тварина – осел. Осел – дуже вперта тварина. Також ми не бачимо в Біблії жодної тварини, яка б говорила людською мовою, крім осла. Дуже часто говорять, що осел – це нерозумна тварина. Але разом з тим, коли бачиш осла, приходить думка, що це дуже тиха та мирна тварина. Тому це не випадково, що Захарія говорить про осла, на якому в'їде Ісус Христос в Єрусалим. Але що хотів сказати Захарія через це слово Боже, яке було до нього? Особливо варто звернути увагу на прообраз двох категорій тварин, про які говорить пророк Захарія.

Ми бачимо, що тут є ослиця і осел, є син і є під'яремна. Читаючи Біблію з самого початку, бачимо, що Бог дає ізраїльському народу закон, який стає для них провідником. Але вже в новому заповіті цей закон, який був даний, щоб людей приблизити до Бога, щоб допомогти людям уникнути проблем, стає для них ярмом, що, до того ж, є перепоною для входу в Царство Боже. Тому пророк Захарія говорить про ослицю, яка є під'яремною, тобто є під цим ярмом. І їй потрібно, щоб Ісус був над нею. Ця ослиця, на якій їхав Ісус Христос в Єрусалим, є символом того, що це ярмо, яке було покладене на людей, повинно було бути скинене, щоб на ньому їхав Ісус Христос.

В Біблії ще описана одна подія, де стояло питання відношення язичників з юдеями, коли говорили, що тільки через обрізання можна ввійти в Царство Боже, і тут збирається собор з апостолів і вони говорять: «Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?» (Діяння св. Апостолів 15:10). Ми бачимо, що на цих людей було покладено стільки законів, правил, обов'язків, що їх просто не можна було понести.

Тут можна зробити один висновок – ніколи не потрібно виходити з-під Ісуса Христа.

Тому коли Захарія говорить про те, що Ісус Христос буде їхати на під'яремній ослиці, він має на увазі те, що прийде час, і люди будуть звільнені від цього ярма, що в Ісусі Христі є та свобода, про яку говорить Біблія. Ніякі правила, ніякі закони, ніякі обмеження або постанови не зможуть приблизити нас до Ісуса Христа. Це одна з крайностей, про які ми читаємо в Біблії. Інколи й ми дозволяємо собі щось подібне казати: «Якщо ти зробиш так, Царство Боже відкрите для тебе», «Якщо ти не зробиш цього, ти в Царство Боже не ввійдеш». Але Ісус Христос, Який говорить про ці закони, наголошує, що це не повинно бути ярмом для людей.

Ще одна крайність існує, про неї говорить пророк Захарія. Це коли в людини з'являється свобода, яка віддаляє людину від Бога. Такі люди приходять в церкву і говорять: «Ми приходимо в церкву і ми вільні від будь-яких правил та постанов, які нас можуть обмежити». Ці люди живуть по своїх законах.

Під'яремна ослиця та молодий осел – це ізраїльський народ та язичники. Не законом ці два народи стали близькими, але «що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю» (Послання до Ефесян 2:13). Пророцтво Захарії було символом того, що та Кров, яка буде пролита, з'єднає ці дві нації.

І в цей останній час нехай Бог нам допоможе завжди знаходитися під Ісусом Христом, не пробувати в своїх правилах та не виходити з-під Ісуса Христа в своїх законах. Нехай Ісус буде нашим Пастирем, Який би показував куди їхати, як їхати, що робити, як Йому коритися і ми разом з Ним в'їдемо в цей новий Єрусалим, про який говорить Книга Відкриття.

П. Озеруга

Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Юрий Юрченко Юрий Юрченко
Ю. Юрченко

 

Хор Хор
"Господня земля"         
"Хто нам розкаже"        
"В серці спокій святий"
 

Дневное богослужение

Александр Целинко

Александр Целинко Александр Целинко

По милости Божьей мы пришли сегодня, чтобы переживать Божью благодать. В сегодняшние дни мы вспоминаем те события, которые произошли вблизи Иерусалима и в самом Иерусалиме, когда Иисус Христос пришел в этот город, зная о том, что заканчиваются дни Его служения, что приходит время, когда Ему принадлежит исполнить волю Божию. В Евангелиях сначала описывается о рождестве Иисуса Христа, далее – о действиях Иисуса, и самую большую часть в каждом Евангелие занимает описание последних дней жизни Сына Божьего. Тому, что происходило в последние дни, предшествовали определенные события.

«И проходил по городам и селениям, уча и направляя путь к Иерусалиму» (Лук.13:22)

Когда Иисус Христос ходил по земле Израильской, Он научал притчами о Царстве Небесном тех людей, которым свидетельствовал, которых Он исцелил, направляя их к Иерусалиму. Он это делал осознано для того, чтобы люди увидели, что будет происходить в городе.

«И когда приблизился к Виффагии и Вифании, к горе, называемой Елеонскою, , послал двух учеников Своих, сказав: пойдите в противолежащие селение; войдя в него, найдете молодого осла привязанного, на которого никто из людей никогда не садился; отвязав его, приведите; и если кто спросит вас: «зачем отвязываете?» скажите ему так: он надобен Господу». Посланные пошли и нашли, как Он сказал им. Когда же они отвязывали молодого осла, хозяева его сказали им: зачем отвязываете осленка? Они отвечали им: он надобен Господу. И привели его к Иисусу, и, накинув одежды свои на осленка, посадили на него Иисуса. И, когда Он ехал, постилали одежды свои по дороге. А когда Он приблизился к спуску горы Елеонской, все множество учеников начало в радости велегласно славить Бога за все чудеса, какие видели они, говоря: благословен Царь, грядущий во имя Господне! мир на небесах и слава в вышних! И некоторые фарисеи из среды народа сказали Ему: Учитель! запрети ученикам Твоим. Но Он сказал им в ответ: сказываю вам, что если они умолкнут, то камни возопиют. И когда приблизился к городу, то, смотря на него, заплакал о нем и сказал: о, если бы и ты хотя в сей твой день узнал, что служит к миру твоему! Но это сокрыто ныне от глаз твоих, ибо придут на тебя дни, когда враги твои обложат тебя окопами и окружат тебя, и стеснят отовсюду, и разорят тебя, и побьют детей твоих в тебе, и не оставят в тебе камня на камне за то, что ты не узнал времени посещения твоего. И, войдя в храм, начал выгонять продающих в нем и покупающих, говоря им: написано: «дом Мой есть дом молитвы», а вы сделали его вертепом разбойников. И учил каждый день в храме. Первосвященники же и книжники и старейшины народа искали погубить Его, и не находили, что бы сделать с Ним; потому что весь народ неотступно слушал Его» (Луки 19: 29-48)

Это событие достойно особого внимания для того, чтобы мы усмотрели, что происходило в те дни. Иисус Христос говорил ученикам слово, которое звучало через пророков. Ученики послушали и привели осленка, они послали одежды, и Иисус Христос сев, въехал в Иерусалим. Люди, встречавшие Его, говорили: «Благословен Грядущий во имя Господне!» Эти люди имели в своем сердце откровение, что Он истинно от Бога исшел. Народ постилал свои одежды и прославлял Мессию. Людям было открыто, что Христос идет исполнить волю Отца Небесного.

Иисус, зная Свою кончину и то, что Ему будет трудно и тяжело, тем не менее, торжественно въезжает в Иерусалим. Евангелие от Матфея, 21 глава говорит, что весь Иерусалим сразу же пришел в движение, то есть нарушился определенный порядок жизни города. Люди выходили на встречу ко Христу. Одни – потому, что знали Его, и кричали: «Благословен Грядущий во имя Господне!» Другие – стояли и говорили: «Кто это, который въезжает? Почему Ему провозглашают славу?» И этим людям говорили, что это Пророк из Назарета Галилейского. Они видели Того, Который идет взять на Себя грех мира, Который идет принести Себя в жертву. Слово Божие говорит, что Иисус Христос имел власть отдать жизнь и принять жизнь. Они видели Того, Которого через некоторое время распнут на кресте и поднимут над землею. Многие из них будут смотреть и до конца не поймут, что именно Он искупил их от грехов.

Иисус пришел и исполнил слово все до конца, все, как сказано было через пророков. В Исаии 53 главе сказано, что «в Нем не было ни вида, ни величия, и мы отворачивали от Него свое лицо». Мы некогда не знали Иисуса Христа, ходя и исполняя различные обряды, потому что нас так научили наши родители. Но пришел тот день, когда Слово Божие коснулось сердца, когда Дух Святой наполнил сердце, когда нам открылась весть о том, что это именно тот Царь, Который пришел, чтобы искупить нас от грехов. Слава Иисусу Христу! Он достоин хвалы. Он достоин того, чтобы мы также как тот народ возвеличили Его.

А. Целинко

Александр Александр

Сергей и Татьяна Сергей и Татьяна
Н. Каленик

Группа Группа
"Хоть суета тебя гнетет"        

"Когда приход грусть"            

"Сильней Твоей любви нет"

 

Вечернее богослужение

Роман Коростель

Роман Коростель Роман Коростель

«І як Він їхав, простеляли свою одежу по дорозі. А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили, кажучи: "Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!" Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: "Учителю, заборони твоїм учням." Він же відповів: "Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння" (Луки 19:36-40).

Ісус Христос багато разів в'їжджав до Єрусалиму, але одного разу це було по-особливому. Його зустрічали як царя – з пошаною і радісними викликами «Осанна Сину Давидову!» Про цю подію із життя Месії було написано в пророцтві Захарії: «Радуйся вельми, о дочко Сіону! Викрикуй, о дочко Єрусалиму! Ось цар твій іде до тебе, справедливий і переможний, смиренний і верхи на ослі їде, на осляті, на молоденькій ослиці» (Захарії 9:9).

Це дійсно був оклик прославлення, тому що люди знали Ісуса Христа. Вони бачили чудеса, які Він творив і хотіли Його прославити як Царя, як Того, Хто повинен був прийти до них і встановити Своє царство. Але Христос, знаючи все наперед, не тішився такою пошаною від людей. Він плакав, побачивши місто з гори (Луки 19:41), адже бачив набагато далі, аніж могли бачити ті люди. Він бачив події, які прийдуть в Єрусалим, бо і сказав: «Якби й ти цього дня зрозумів те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима! Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди; вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені - за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин» (Луки 19:42-44).

Ісус Христос приніс спасіння, але свої Його не прийняли і не впізнали в Ньому Месію. Ось вони прославляють і величають Його як царя, але пройшло кілька днів, як хтось із них уже плював в обличчя Тому, Кого недавно величав. Вони кричали: «Розіпни!» Тому, Кого хотіли зробити своїм Царем. Вони прагнули миру, але відвернулись від Того, Хто міг їм його дати.

Як багато є християн, які не мають миру в своєму серці на протязі всього свого життя. Вони задаються запитанням: «Чому, Господи, немає миру?» А відповідь знаходиться в Біблії. «О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість немов морські хвилі» (Ісаї 48:18). Є умова для миру – прислуховуватися до заповідей Його. Не просто почути слово від Бога, але і виконувати так, як Він цього хоче. Тоді мир буде як ріка, яка не припиняє свій рух і стає джерелом радості і миру в Дусі Святому, Який тече в Життя Вічне.

Які ж заповіді ми повинні виконувати? «А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь» (1-ше Івана 3:23). Важливо, коли немає миру і спокою у нашому серці, виконувати Його заповіді. А коли віра починає слабнути від того, що немає відповідей на молитви, може наступити момент руйнації, як сталося тоді з Єрусалимом. Тому пам'ятаймо, що служить нашому миру.
Господь закликає нас, щоб ми пізнали той час відвідин, коли Він приходить до нас. Тож нехай хвала завжди буде в наших вустах і нехай буде тверда віра в те, що Він приходить і наповняє Духом Святим серця миром, немов рікою!

Р. Коростель

Роман Розумный Роман Розумный

Иван Загребаев Иван Загребаев Сергей Антонец Сергей Антонец
И. Загребаев

С. Антонец    

Молодежный хор Молодежный хор
"Воззову к Богу моему"

 

Обновлено 07.05.2013 15:05
 

Календарь