Сентябрь 2012 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.10.2012 00:00

2 сентября 2012 г.

Утреннее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

«Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...» (Матв.27:43).

Нелегко було Ісусові Христові, висячи на хресті, чути такі слова:  «Коли Ти Син Божий, зійди з Хреста, якщо Ти Цар Ізраїлів, спаси Себе Самого, і ми повіримо в Тебе!» - Вогненні стріли лукавого цілили в саме серце. Вони торкалися сили і влади Христа. Він міг її проявити, але впокоряв Себе як Син Людський. Вони торкалися любові Отця. Христос говорив про неї чи не більше, ніж про Свою любов до людей. Фізичний біль не рівнявся з болем духовним. Здавалось, той хрест, до якого був прибитий Ісус, перехрестив все, що людина могла мати як надію. Він прибитий до хреста... Він нічого не може зробити… Гучний голос «Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Мтф.27:46) ніби підтвердив, що люди досягли, чого прагнули.
Чому Бог не визволяє Його? Чому Він не приходить в цей момент? Чому Христос залишається там? Про надію добре розмірковувати в академічних колах, коли все гаразд. Набагато важче це робити, коли сидиш на місці Йова, коли ти, немовби розіп’ятий, не можеш поворухнути ні рукою, ні ногою і тебе питають про твою надію: «Де вона? В чому вона? Якщо ти вгодний Богу, нехай Він тебе визволить!» Під сумнів ставиться навіть не твоя віра, а те, чи ти сам Богові приємний, потрібний. Не один із нас, напевне, стикався з таким питанням, чув цей голос в серці: «Якщо ти угодний Богові, то нехай Він тебе визволить, нехай Він поміняє твої обставини, змінить щось у твоїй сім’ї, твоєму здоров’ї, роботі. Нехай Він щось змінить, а якщо ні, значить, ти Йому невгодний». Ось він, цей  момент, коли перевіряється наша надія, чого вона варта. Не тоді, коли ми стоїмо в церві, сонце світить, все гаразд, діти поруч з нами і ми співаємо: «Надіюся я, надіюся я…» , - а тоді, коли ми на хресті і коли нічого не можемо зробити, а змій шипить: «Якщо ти вгодний Богу, нехай Він тебе визволить».

Ми згадуємо Христа, Який опинився в такому стані, Який не мав там бути, Який менше за всіх мав би пережити це, тому що Він був більше за всіх угодний Богові. Христос слухав ці слова. Він не сперечався з тими людьми. Все, що мало залишитися в Його серці, – надія. І ось Його настигає сатана в ці хвилини. Він шукає моменти нашої найбільшої слабості, тоді і приходять найбільші випробування. Він знає, що, коли ми надіємося на себе, таким людям він допомагає, підтримує їх, тому що вони стають ворогами Богу. Бог гордим противиться. А це все, що потрібно дияволу – зробити нас ворогами Богу. Пам’ятаймо: те, що переживаємо ми – це лише слабенька, далека подоба того, що пережив Ісус Христос. Це потішає нас. Господь прославить тих, хто надіється на Нього, адже ми віримо, що життям тілесним не закінчується все.
«Бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!»(Пс.21:25). Почує і нас Господь, коли надію будемо покладати на Нього. Те, що ми бачимо – хліб і вино, нехай зміцнить нашу надію. Христос стояв до кінця! Христос з хреста не зійшов! Він не був посоромлений. Отець прийняв Його жертву, тому й ми не будемо посоромлені в своїй надії!

С. Тытарь 

Иван Михайлович Маковик Иван Михайлович Маковик Тамара Листовничая Тамара Листовничая Николай Каленик Николай Каленик

Н. Каленик

Читать стих Тамары

Группа Группа
"Место у креста"

Хор Хор
"Иисус вся жизнь моя"

 

Дневное богослужение

Александр Минич

Александр Минич Александр Минич

«Сказал также им притчу о том, что должно всегда молиться и не  унывать, говоря: в одном городе был судья, который Бога не боялся и  людей не стыдился. В том же городе была одна вдова, и она, приходя  к нему, говорила: «защити меня от соперника моего». Но он долгое  время не хотел. А после сказал сам в себе: «хотя я и Бога не боюсь и  людей не стыжусь, но, как эта вдова не дает мне покоя, защищу ее,  чтобы она не приходила больше докучать мне». И сказал Господь:  слышите, что говорит судья неправедный? Бог ли не защитит  избранных Своих, вопиющих к Нему день и ночь, хотя и медлит  защищать их? Сказываю вам, что подаст им защиту вскоре. Но Сын  Человеческий, придя, найдет ли веру на земле?» (Лк. 18:1-8).

«Когда же подходил Он к Иерихону, один слепой сидел у дороги, прося  милостыни, и услышав, что мимо него проходит народ, спросил: что  это такое? Ему сказали, что Иисус Назорей идет. Тогда он закричал:  Иисус, Сын Давидов! помилуй меня. Шедшие впереди заставляли его  молчать; но он еще громче кричал: Сын Давидов! помилуй меня.  Иисус, остановившись, велел привести его к Себе и, когда тот  подошел к Нему, спросил его: чего ты хочешь от Меня? Он сказал:  Господи! чтобы мне прозреть. Иисус сказал ему: прозри! вера твоя  спасла тебя. И он тотчас прозрел и пошел за Ним, славя Бога; и весь  народ, видя это, воздал хвалу Богу.» (Лк. 18:35-43).

Добре тоді, коли ми молимось і відразу є відповідь від Господа. Добре тоді, коли підійшов до Ісуса, попросив і Він відразу дає те, що ми хочемо. Але Слово Боже каже, що треба молитися завжди  і не занепадати духом...Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?.. Сьогодні життя і всі обставини, працюють для того, щоб випробувати нас, щоб ми показали віру  нашому Господу, що ми довіряємо Йому. Не тоді, коли в нас відразу все добре, але тоді, коли відповіді немає. Так як ця вдова: день і ніч не давала спокою судді, ходила та докучала і отримала відповідь - вирішилася її проблема. «А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?... ». Ми не отримуємо відповіді, можливо, довгий час, щоб показати Господу свою віру, щоб, якщо прийде Ісус Христос, то побачив її. Молитва – це наша сила. Якщо в нас є молитва, то й буде віра.
А. Минич

Алексей Сафонов Алексей Сафонов Игорь Бойко Игорь Бойко Николай Каленик Николай Каленик
И. Бойко     

Н. Каленик

Хор Хор

 

Вечернее богослужение

Александр Максименко Александр Максименко Даша Розумная Даша Розумная Назар Зозуля Назар Зозуля

Читать стих Даши Розумной
Н. Зозуля

Надя и Таня Надя и Таня Сергей Прокопенко Сергей Прокопенко Иван Загребаев Иван Загребаев
С. Прокопенко

И. Загребаев     

Молодежный хор Молодежный хор


9 сентября 2012 г.

Утреннее богослужение

Леонид Демчук (г. Нововолынск)

Леонид Демчук Леонид Демчук

«І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала» (Матв.15:22-28).

Ця історія знайома для всіх, хто читає Євангелію. Можливо, не раз ми роздумували і зупинялися над цим текстом Слова Божого, але звернімо увагу на слова Ісуса до жінки. Коли саме Він мав слово для цієї хананеянки? - «Тоді відповів і сказав їй». Перед тим Він мовчав. Учні благали, щоб Ісус сказав щось, але Христос мовчав. Знову жінка підійшла і вклонилася Йому, благаючи: «Господи, допоможи!». Ісус промовив: «Не добре взяти хліб…» І ось, 28-й вірш говорить: «Тоді Ісус сказав у відповідь». Інколи у нашому житті відбувається щось подібне: ми молимося, просимо Господа, маємо якісь потреби, переживання, чекаємо відповіді. Як би хотілося тоді, щоб прийшов той момент, як написано: «Тоді Ісус сказав». Цей момент прийде, Ісус скаже слово для нас, але коли? Читаємо далі: «О жінко, твоя віра велика».

Сьогодні ми чуємо багато проповідей, які закликають до віри, до того, щоб Слово працювало в нашому житті. Інколи, навіть, чуємо: «Все те, що ти скажеш, буде тобі» і так далі. Але, коли ми дивимося в Євангелію, як вона працює в житті, то нам не хотілось би пройти такий процес. Хочеться одразу отримати відповідь. Слово Господнє навчає нас, щоб ми прийшли саме до того моменту, коли написано: «Тоді Ісус сказав». Щось тому передувало. Христос назвав віру жінки великою. Що це означає? Коли ми читаємо цей текст, ми знаємо, що жінка ішла з околиць Тиру та Сидону. Це були язичницькі міста, де люди поклонялися ідолам. Проте, вістка про Ісуса дійшла туди, і люди почули, що є Той, хто зціляє, Якому підкоряється вітер і море. І ось, ця жінка, маючи велику потребу і скорботу в своєму домі, вирішила піти до Ісуса що би не сталося.

Чому ми просимо у Господа? Тому що віримо! Той, хто приходить до Бога, мусить вірити. Христос говорить: «Просіть, і дано буде вам». І ми просимо. Коли жінка хананеянка прийшла до Ісуса, вона благала зцілити її дочку. Прохання – це перша ознака великої віри.

Інколи ми не отримуємо відповідь одразу. І дехто каже: «Я вже не буду просити». Жінка хананеянка не зупинялася. Вона кричала вслід Ісуса та учнів. Буває, приходить духовна лінь, але Христос хоче дати нам благословення. Невідступність, наполегливість – це друга ознака великої віри.

Третьою ознакою великої віри є глибоке смирення. «Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Так, ми не обраний народ, ми ще зовсім далекі від Тебе, але оці крихти, які падають зо столу Твоїх дітей… Дай мені цю крихту!» - І цієї крихти вистачило, щоби віра спрацювала, щоби сила Божа зійшла, щоби прийшла відповідь!

Інколи ми можемо захоплюватися людьми, дивлячись на їхню велику віру. Вони отримують відповідь на свої молитви. Проте, ми можемо не знати через що ці люди пройшли, якою була їхня дорога для того, щоби отримати благословення. Якщо уважно читати Євангелію, ми бачимо, що Христа дивувало дві речі: Він дивувався невір’ю людей і дивувався великій вірі. Ми можемо в своєму житті іти цими кроками: просити, не зупинятися в молитвах, бути в великому смиренні і відповідь прийде! Сильний Господь, в Якого ми віримо!
Леонид
  

Николай Каленик Николай Каленик
"Не все у світі продається" 

"При дорозі лілія росла"     

 

Молитва благословения детей Молитва благословения детей Молитва благословения детей Молитва благословения детей Василий Василий
Василий


"Не чекай на землі"

Благословение учителей воскресной школы Благословение учителей воскресной школы

Хор Хор

 

Дневное богослужение

Александр Целинко Александр Целинко
"Улетают года

Игорь Бойко Игорь Бойко
Василий                               

"Боже стою пред Тобой"

И. Бойко                               

"До Голгофи дорога"      

"Просите и будет дано"

 

Вечернее богослужение

Алексей Сафонов Алексей Сафонов
А. Сафонов

Читать стих Кати

Виктор Вознюк Виктор Вознюк Иван Загребаев Иван Загребаев
"Молитва"   

В. Вознюк

Молодежь Молодежь


16 сентября 2012 г.

Утреннее богослужение
С сегодняшнего дня возобновились занятия в воскресной школе. Дети послужили стихами и песнями в церкви.

Алексей Алексей Иван Иван Игорь Маковик Игорь Маковик
Иван           

И. Маковик

Воскресная школа Воскресная школа

Детский хор Детский хор
"Бог нам жизнь подарил"

"Я смотрю вокруг"              

Хор Хор

 

Дневное богослужение
Нас посетила группа студентов-первокурсников Киевского библейского института (КБИ).

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Алексей Сафонов
Библия много говорит нам о вере. Это то, с чего начинаются взаимоотношения с Богом. Вера помогает нам в обыденной жизни. Господь говорит в Своем Слове об обетованиях, которые обещает дать верным Ему. Библия говорит о вечной жизни, небесах, о том, как достичь ее. Человек, уверовав в Господа, доверяет этим словам. Он понимает: это невидимое, оно еще не осуществилось, но он на пути к этой цели. Мы не движемся к иллюзиям, вымыслам, мы верим: то, что написано в Библии – это истина, это реальная цель, к которой человек верующий  стремится и идет.
«Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом» (Евр.11:1).
Одно из определений  понятия веры – это уверенность в невидимом. Мы уверовали в то, что невидимое, о котором говорит Слово Божье, является реальностью, и мы движемся к этой цели, к обетованиям, которые Господь обещает дать. Но здесь есть вторая часть – осуществление ожидаемого. Иногда мы представляем себе осуществление ожидаемого как нечто, что случится помимо нашего участия. В послании к Евреям вслед за этим стихом приводятся действия некоторых людей, которые были засвидетельствованы в вере. Например, Ной уверовал в то, что грядет потоп. Он также уверовал в то, что спасение можно получить только в ковчеге. Ной не просто верил, он осуществил движение к ожидаемому – начал строить ковчег. Осуществление ожидаемого выражает наше действие по отношению к той цели, в существование которой мы верим.
Осуществление ожидаемого Ноя выражалось в живой действующей вере.  Именно то, что он, покорившись словам Бога, построил ковчег, было доказательством этой веры. В послании Иакова мы читаем о том, что вера без дел мертва. Если сегодня мы верим в то, что Иисус умер за наши грехи, что существует Царство Небесное и грядет гнев, который придет на эту землю от Бога, но ничего не делаем в соответствии со Словом Божьим, не пребываем во Христе, нас постигнет та же участь, которая постигнет весь этот мир. Единственное  спасение – это находиться во Христе. Поэтому, приемля Царство непоколебимое, будем хранить благодать, жить верой, а не виденьем.
Пусть Господь поможет нам следовать за Ним верно, не изнемочь душами нашими в земном пути. Пусть та вера, которая родилась в нас, укрепляется, и мы утверждаемся в ней. Пусть Бог поможет нам двигаться и совершать шаги к невидимому, но непоколебимому Царству.
А. Сафонов

 

Александр Целинко Александр Целинко Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Я. Поступайло

Николай Каленик Николай Каленик
Н. Каленик


"Хорошо мне с Тобою жить"

Студенты КБИ Студенты КБИ

 

Вечернее богослужение

Сергей Белокурец (с. Петровское) Сергей Белокурец (с. Петровское) Виктор (с. Сосновка, Львовская обл.) Виктор (с. Сосновка, Львовская обл.)
Виктор

Николай (церковь Ковчег, г. Киев) Николай (церковь Ковчег, г. Киев) Виталий (церковь Ковчег, г. Киев) Виталий (церковь Ковчег, г. Киев) Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой
Николай

Виталий 

церковь Ковчег церковь Ковчег
"Я хочу увидет город"

Гости из с. Тутовичи (Ровенская обл.) Гости из с. Тутовичи (Ровенская обл.)
"Будь завжди вдячний"         

"Як швидко життя пролітає"


19 сентября 2012 г.

Разбор слова
Нас посетили гости из Германии.


П. Озеруга         

Хорст Кульман


22 сентября 2012 г.

Молодежное богослужение

Сегодня были возобновлены субботние молодежные служения после летних каникул. Братья и сестры слушали пение трех музыкальных групп, содержательные проповеди А. Максименко, Н. Каленика и Н. Зозули, а также приняли участие в живом общении.
Для вовлечения всей молодежи были представлены направления служения нашей церкви. В конце собрания была совершена молитва за нашего брата - отличного друга, активного участника в жизни молодежи - Давида Зозулю, который отправляется за рубеж на учебу.

Владимир Владимир Назар Зозуля Назар Зозуля

Николай Каленик Николай Каленик Александр Максименко Александр Максименко Александр Боруль Александр Боруль

Проводы Давида Проводы Давида


23 сентября 2012 г.

Утреннее богослужение

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Иван Загребаев Иван Загребаев
И.Загребаев

Надежда Бойко Надежда Бойко Александр Александр Сергей Антонец Сергей Антонец
"Тише, тише"

С. Антонец     

Группа Группа
"Спасителю, дозволь мені"

"Если внезапно"                     

Хор Хор

 

Дневное богослужение

Александр Целинко Александр Целинко
А. Целинко

Евгений Озеруга и Александр Боруль Евгений Озеруга и Александр Боруль Александр Александр Николай Каленик Николай Каленик
"Есть в мире любовь"

Александр                     

Н. Каленик                   

 

Вечернее богослужение
С проповедью слова Божьего нас посетил старший епископ церкви христиан веры евангельской Украины Михаил Степанович Паночко.

Паночко Михаил Степанович

Михаил Степанович Паночко Михаил Степанович Паночко

«Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1Кор.6:18-19)

Коли в Коринті, поганському місті,  де була величезна розпуста, беззаконня, ідолопоклонство, проповідувалося Євангеліє, Божа благодать потужно зворушила  багато людських сердець, і в цьому місті утворилася церква. В це темне гріховне місто, що було знівечене гріхом, прийшла благодать Божа через проповідь Євангелія. Люди повірили в Бога, прийняли Ісуса, стали новими людьми. Бог обдарував їх дарами Святого Духа, і вони стали улюбленими. Павло їх називає святими. Він тішився тою церквою, давав їм багато настанов. Але ось, між ними почали відбуватися гріховні речі. Апостол ставить коринтянам таке питання: «Хіба ви не знаєте?» Напевне, вони чогось не зрозуміли, не усвідомили хто вони є у Христі Ісусі.

Поведінка коринтян засмутила великого Апостола. Він не раз ставить це запитання: «Хіба ви не знаєте?» Як важливо сьогодні розуміти, бути впевненими хто ми є у Христі Ісусі. Біблія дає нам право називатися і бути храмом Божим. Храм – це місце, де перебуває Бог. Це є дуже високий статус  – «Ви є не свої, а Дух Божий живе в вас». Той перший храм, який збудував Соломон, де явилася слава Божа, і люди думали, що так буде вічно. Але завіса розірвалася – Бог розірвав ці відносини. Йому не потрібно золото, кадило, Богу потрібно наше серце. Частіше людська природа не така: «Серце – ні! Вівцю – будь-ласка!» Наше нутро – це Божа територія. Саме на цій території  хоче воздвигнути Свій престол Господь Бог. Ми вирішуємо чи впустити Його туди, чи ні. Бог хоче жити в нашому дусі, спілкуватися з ним.

Храм – це Божа власність. Ми стали новим творінням, у нашому серці поселився Господь, і ми на цій землі представляємо Його інтереси.  Храм Божий має являти славу Божу, він має бути святий. Ми не маємо права поводитися, як ми хочемо, тому що ми в нових стосунках з Богом. Через наше життя має прославлятися Господь. Шануймо храм Божий. Не занечищуймо його. Виберімо дорогу правди! Виберімо, щоби нашим царем був Ісус.
Ця тема є актуальною на сьогоднішній день. Як важливо нам, віруючим людям, які прийняли Господа, усвідомити хто ми є перед Богом. Хто ми є у Христі Ісусі?
М.С. Паночко

Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Роман Коростель Роман Коростель Обрученная пара Обрученная пара

Молодежный хор Молодежный хор
"Хотів би я забути"

"Мир Мій даю вам"

"В Твоєму домі"      


29 сентября 2012 г.

В церкви прошло торжественно-практическое мероприятие "Люблю, Господь, Твой дом!" Все желающие собрались, чтобы украсить зал дома молитвы к празднику Жатвы. Каждый старательно выполнял свою работу: одни пели, одновременно украшая зал, другие - общались, а некоторые просто делали то, что им велели.
Молодежь смогла проявить свои творческие таланты, умения и навыки, которыми их благословил Бог, и поблагодарить Его за щедрый урожай, постоянную охрану и милость: "Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его". (Пс.117:1)

 


30 сентября 2012 г.

ПРАЗДНИК ЖАТВЫ
Утреннее богослужение

В переполненном здании дома молитвы святые собрались прославить Бога за урожай полей и урожай духовный. Вместе мы размышляли над словом Божьим о плодах, которые ждет Бог. Радость праздника с родной церковью пришел разделить пастор церкви "Скиния" Рустам Фатуллаев. Многие братья и сестры в зале не могли сдержать благодарные слова за увиденные в своей жизни чудеса. Также воскресная школа приняла участие в богослужении.
После служения вся церковь разделила обед.

Юрий Юрченко Юрий Юрченко Игорь Бойко Игорь Бойко Сергей Тытарь Сергей Тытарь
И. Бойко   

С. Тытарь

Тамара Листовничая Тамара Листовничая Рустам Фатуллаев Рустам Фатуллаев Николай Каленик Николай Каленик

Читать стих Тамары

Р. Фатуллаев

 

Воскресная школа Воскресная школа

Воскресная школа Воскресная школа

Воскресная школа Воскресная школа

Детский хор Детский хор

Группа Группа

Хор Хор
"Вірую"                                 

"Куда смогу укрыться я"

Собрание Собрание

Собрание Собрание

Праздничный стол Праздничный стол

Читать стих сестры с Волыни

Вечернее богослужение

Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Денис Огуля Денис Огуля Диана Максименко Диана Максименко

Читать стих Дианы Максименко

Андрей (США) Андрей (США) Виталий (церковь Ковчег) Виталий (церковь Ковчег) Надя Кротова Надя Кротова
Андрей 

Виталий

Анатолий Козачек (церковь Филадельфия) Анатолий Козачек (церковь Филадельфия) Николай Каленик Николай Каленик
А. Козачок

Группа Группа
"Дякуєм ми"

Группа Группа
Молодежный хор Молодежный хор

"Благодарные сердца"                 

"Ісус Тобі подяка"                           

Молодежь Молодежь

Читать стих сестер Твердовских

Обновлено 07.05.2013 11:43