Апрель 2016 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.05.2016 00:00

3 апреля 2016 г.

Утреннее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

"Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого..." (1 Тимофію 2:5-6)

Колись Йов благав небо, щоб йому мати посередника, який міг би стати між ним і Богом, бо він боявся Бога. Йому було страшно уявити, як така немічна людина як він, буде стояти перед Творцем. Павло говорить, що є "Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус". Бог прийняв тіло людини, бо не міг в Божестві своєму зробити те, що зробив Ісус Христос. З грецької "Христос" означає "Помазаний", але тільки Христос Ісус гідний носити це звання.

Павло говорить, що цей Посередник "дав Самого Себе на викуп за всіх". Для нас жертва – це розп'ятий Христос. Але якщо звернутися до Старого Заповіту, то можна помітити, що жертва відкуплення – це не тільки момент того, коли жертва покладена на жертовник, а цілий ритуал, який мав певну послідовність дій, яка має чітко виконуватися.

"А коли ви принесете мирну жертву для Господа, на вподобання вас принесете її. Ви будете їсти її в день принесення вашого та взавтра, а позостале до дня третього огнем буде спалене. А якщо справді буде їджене воно третього дня, нечистість воно, не буде вподобане" (Левит 19:5-7)

Ми бачимо, що одна й та сама жертва має різну цінність в певний момент часу. В перші два дні вона є вподобаною Богом, а на третій, то вже є нечистість. В Старому Заповіті ми читаємо, що порядок дій під час принесення жертви був дуже важливим.

"Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його... Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив..." (Ісая 53:3-4)

Нам знайомі відчуття, коли ми бували приниженими, але хто є більш принижений за Христа? Ісус Христос, будучи Богом, прийняв на Себе всі наші страждання, немочі й хвороби.  Ісус роздав все, але люди не прийняли Його.

"А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!" (Ісая 53:5)

Христос ранений був за нас, Він не заслужив тієї кари, яку Він взяв на Себе.

"Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст..." (Ісая 53:7)

І може виникнути питання, чому Ісус Христос переніс такі страждання: побиття, приниження, смерть. Бо Гнів Божий, який мав пролитися на нас, був пролитий на Божого Сина.

"Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано..." (Ісая 53:8)

Ісус Христос витерпів всі муки до кінця і звершив ту досконалу жертву, яка дає нам дар вічного життя. Божий Гнів проллється на цю землю, але той, хто прийняв Христа, буде захований в Христі. Ми маємо Посередника між Богом та нами – людину Ісуса Христа.

С. Тытарь  

Сергей Антонец Сергей Антонец Елена Озеруга Елена Озеруга

Читать стих Елены Озеруги (ХРИСТОС И Я-ДВА ПОЛЮСА)

Тамара Листовнича Тамара Листовнича Николай Каленик Николай Каленик

Н. Каленик

Читать стих Тамары (Якщо ти воїн)

Евгений Озеруга и Людмила Велинец - обрученная пара Евгений Озеруга и Людмила Велинец - обрученная пара

Хор Хор
"В Гефсиманском саду"

 

Дневное богослужение

Алексей Сафонов 

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Слава Богу, братья и сестры! Слово Божье говорит нам о том, что на Голгофском кресте он произнес слово «Совершилось». Это слово подводит итог всему, что было сделано Им во время Его земного служения. Это итог, который не требует дополнения, и не имеет какого-либо недостатка. То, что сделано было Христом, оно сделано было до конца. Этого вполне достаточно для спасения любого человека на земле. Но Он также ожидает, чтобы мы сделали все, что от нас требуется, до конца.
Когда-то в истории Израиля был такой период, когда они овладевали землей Ханаанской, они должны были прогнать народы языческие и нечестивые оттуда, у которых мера беззакония была наполнена. Когда народ Израильский начал овладевать этой землей, Слово Божье нам открывает, что народ сделал не все, что ожидал от них Бог.
Сколько перечислено колен Израилевых и сказано, что они не изгнали те народы, которые должны были изгнать (Книга Судей 1:26-36). Но они выгодно поступили с ними: сделались сильными над ними, и те народы платили им дань и оставались среди них. Когда Господь говорил Израильтянам, чтоб они овладевали землей, то Он говорил о том, что эти народы должны быть изгнаны. Господь не хотел, чтобы что-то вокруг или в среде Израиля было от этих народов.
Если проведем параллель в духовной жизни отдельно взятого христианина сегодня, то это можно сравнить с определенными вещами, которые остались из старой, плотской жизни. Они не мешают жить в этой новой жизни, но они привносят что-то свое в жизнь человека, который должен был полностью овладеть ими и удалить их.
«Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство, и лицемерие, и зависть, и всякое злословие, как новорожденные младенцы, возлюбите чистое словесное молоко, дабы от него возрасти вам во спасение...» (Первое послание Петра 2:1,2)
Слово Божье говорит удалить всякую злобу в любой форме, проявлении, масштабе (Послание к Ефесянам 4:25-32).
Эти Послания все обращены к Церкви Христовой, к тем людям, чьи грехи прощены, чья жизнь обновлена. Теперь им говорится не допускать в свою жизнь всего этого, все старое пускай будет обновлено.
Безуспешно желание силой воли сдерживать. Его можно до какого-то момента сдержать силой воли, но оно живет и где-то проявится. Силой воли на самом деле не удержишь старую природу. Только когда человек близко подходит к Богу и соприкасается с Его желаниями, только эти желания могут вытеснить все негативное из сердца (Послание к Колоссянам 3:1-5).
«Итак, умертвите земные члены ваши: блуд, нечистоту, страсть, злую похоть и любостяжание, которое есть идолослужение, за которые гнев Божий грядет на сынов противления, в которых и вы некогда обращались, когда жили между ними. А теперь вы отложите все: гнев, ярость, злобу, злоречие, сквернословие уст ваших; не говорите лжи друг другу, совлекшись ветхого человека с делами его и облекшись в нового, который обновляется в познании по образу Создавшего его...» (Послание к Колоссянам 3:5-10)
Подчеркивается, каким образом происходит это обновление. Он для нас сделал все! Его слово «Совершилось», оно подчеркнуло это. Господь ожидает, чтобы в нашей жизни то, что делает его благодать, было сделано полностью. Но на самом деле для этого требуется наше участие, наша добрая воля, чтобы этот процесс происходил. Ведь на самом деле, когда они (израильский народ) сделали их (другие народы) данниками, у них была сила изгнать их. Если они стали сильнее, то они имели возможность изгнать их. Но по какой-то причине израильтянам понравилась такая ситуация, на тот момент она была приемлема для них. Вот так бывает с нашими привычками: вроде бы все под контролем. Но оно не должно быть, оно мешает. Это старое, если остается, оно ненавистью наполнено против Божьего Святого желания.
Мы живем в такое время, когда невозможно человеку устоять, если не иметь близкого общения с Богом, если человек будет делить свою жизнь между Богом и миром, если он легкомысленно будет относиться к плотским вещам в своей жизни. Во Христе Иисусе мы имеем полный потенциал для победы. Библия говорит нам, что будем праздновать не со «старой закваской лукавства и порока, но с опресноками чистоты и истины. Ибо Пасха наша – Христос, заклан за нас». Мы празднуем Пасху, приобщаясь к Христу, к его крови и жертве. Благодати Господней достаточно, чтобы совершить в нас то полное удаление всякой помехи. Мы пришли к Господу, и Христос сдвинул эти камни, неподъемные для нас. И нам нужно потрудиться и понять, для чего Христос призвал нас. Пусть Господь поможет нам взвесить свою жизнь и стремиться удалить негативное в ней. Пусть Господу нашему будет слава через освященную жизнь каждого из детей Божьих.
А. Сафонов

alt alt Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Я. Поступайло

Читать стих Катерины Тарасик (Хіба Тобі, Господь...?)

alt alt Давид Сафонов Давид Сафонов

 

Вечернее богослужение

Роман Роман alt alt Василий Высоцкий Василий Высоцкий

Читать стих Тани (Ми звикли все вимірювать грошима)

Андрей Дежнюк Андрей Дежнюк alt alt Александр Максименко Александр Максименко

alt alt

 


10 апреля 2016 г.

Утреннее богослужение

В собрании приняли участие гости из церкви "Филадельфия", г. Киев (пастор Анатолий Козачок).

Анатолий (ц. Филадельфия)

Анатолий (церковь «Филадельфия») Анатолий (церковь «Филадельфия»)

"И сказал Бог: сотворим человека по образу Нашему по подобию Нашему, и да владычествуют они над рыбами морскими, и над птицами небесными, и над скотом, и над всею землею, и над всеми гадами, пресмыкающимися по земле." (Книга Бытие 1:26)
После грехопадения сердце человека испортилось. Люди часто задают вопрос: «Если Бог есть, то почему в мире столько боли и страданий?» Бог есть, мы люди делаем этот мир таковым, потому что имеем полную свободу выбора.
«Лукаво сердце человеческое более всего и крайне испорчено; кто узнает его?» (Иеремия 17:9)
В мире нет ничего лукавее, чем человеческое сердце. Человек настолько далеко отошел от Творца, что потерял в себе Его образ. Иисус пришел на нашу землю, чтобы мы вновь могли обрести в себе образ Создателя. Если человек родился свыше, образ его жизни меняется. Несмотря на то, сколько лет вы находитесь церкви, ваше сердце может быть лукавым. Примером этому есть пророк Божий Валаам, который имел общение с Богом, но сердце его было лукавым.
Зачем Валак послал послов к Валааму (Книга Числа 22)? Чтобы тот проклял народ Израиля, потому что Валаам был пророком Божьим и имел от Бога силу. Бог поставил нас благословлять, а не проклинать. Бог объяснил Валааму, почему тот не должен исполнить просьбу послов Валаковых, но Валаам не сказал все, что сказал ему Бог.

«И отвечал Валаам и сказал рабам Валаковым: хотя бы Валак давал мне полный свой дом серебра и золота, не могу преступить повеления Господа, Бога моего, и сделать что-либо малое или великое по своему произволу; впрочем, останьтесь здесь и вы на ночь, и я узнаю, что еще скажет мне Господь.» (Книга Числа 22:18-19)
Те подарки, которые принесли послы Валаковы, понравились Валааму. И он бы пошел с ними, да только Бог не позволил ему. Мы видим, что Валаам понадеялся на то, что Бог изменит решение, но Божье Слово не подлежит сомнениям.
«И пришел Бог к Валааму ночью и сказал ему: если люди сии пришли звать тебя, встань, пойди с ними; но только делай то, что Я буду говорить тебе. Валаам встал поутру, оседлал ослицу свою и пошел с князьями Моавитскими. И воспылал гнев Божий за то, что он пошел, и стал Ангел Господень на дороге, чтобы воспрепятствовать ему. Он ехал на ослице своей и с ними двое слуг его. И увидела ослица Ангела Господня, стоящего на дороге с обнаженным мечом в руке, и своротила ослица с дороги, и пошла на поле; а Валаам стал бить ослицу, чтобы возвратить ее на дорогу.» (Книга Числа 22:20-23)
Бог сказал, что делать Валааму, но сердце Валаама не было чисто. Примечательно то, что ослица видит Ангела Господня, а Валаам — нет. У Валаама перед глазами его цель, а не воля Божья.
«Валак, услышав, что идет Валаам, вышел навстречу ему в город Моавитский, который на границе при Арноне, что у самого предела. И сказал Валак Валааму: не посылал ли я к тебе, звать тебя? почему ты не шел ко мне? неужели я в самом деле не могу почтить тебя?» (Книга Числа 22:36-37)
Часто дьявол пытается завлечь нас какими-то материальными ценностями, но не для того, чтобы нам стало лучше жить, но чтобы погубить души наши. Мы должны смотреть на то, какое состояние наших сердец и какими путями мы ходим. Только узкий путь в Иисусе Христе может дать нам жизнь вечную и вечное, а не временное, счастье. Если наши дороги неправильны, то и жертвы наши не будут угодны Богу. Бог создал человека так, чтобы мы были в Нем, а Он в нас. Без Бога мы никто и ничто, лишь с Ним мы можем ничего не бояться и смело идти по этой жизни. Благословляйте, а не проклинайте. В наших словах благословения Божья сила, способная производить невероятные чудеса. Мы должны не терять любви в сердцах наших, чтобы пройти наш жизненный путь до конца и встретиться с нашим Спасителем.
«И пошли войною на Мадиама, как повелел Господь Моисею, и убили всех мужеского пола; и вместе с убитыми их убили царей Мадиамских: Евия, Рекема, Цура, Хура и Реву, пять царей Мадиамских, и Валаама, сына Веорова, убили мечом...» (Книга Числа 31:7-8)
Мы видим какая участь постигла Валаама. Мы должны быть искренними с Богом, Бог видит наши сердца.
«Между тем, когда собрались тысячи народа, так что теснили друг друга, Он начал говорить сперва ученикам Своим: берегитесь закваски фарисейской, которая есть лицемерие.» (Св. Евангелие от Луки 12:1)
Давайте следить за своими сердцами и своими путями, чтобы иметь вечное общение с нашим Богом, Иисус Христос пострадал за нас, чтобы мы могли иметь в себе образ Божий и быть ближе к Нему.

Николай Каленик Николай Каленик Свидетельство (церковь «Филадельфия») Свидетельство (церковь «Филадельфия»)

Читать стих (Ще ніч довкола)

Алексей (церковь «Филадельфия») Алексей (церковь «Филадельфия») Анатолий Козачок (церковь «Филадельфия») Анатолий Козачок (церковь «Филадельфия»)
Алексей   

А. Козачок

Гости (церковь «Филадельфия») Гости (церковь «Филадельфия»)

 

Дневное богослужение

Александр Власик 

Александр Власик Александр Власик

Згадаймо дві біблійні історії. Перша – це сім'я Авраама.

І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!

І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного. Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому. А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом (Буття 13:1-13)

Авраам взяв свою сім'ю та весь маєток свій і вийшов з Уру Халдейського.

Коли виникла суперечка, Авраам дав можливість першому зробити вибір своєму племіннику – Лоту. Лот зробив вибір, зважаючи на кращі і вигідніші умови, як здавалося йому.

В наш час багато молодих людей також роблять свій вибір, аналізуючи ту чи іншу ситуацію, і вибираючи все найкраще для свого життя. Ти можеш жити в багатстві і мати все, однак перебувати серед злих і грішних людей, маючи з ними справу. Чи був Лот задоволений і вдячний Богу за своє становище? Все, що він бажав, здійснилося. Проте він не був щасливим.

Бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні... (2 Петра 2:8)

І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот (Буття 19:29).

Племінник Авраама обрав  видиме, за що прийшлося заплатити велику ціну.

Інша історія про двох близнюків.

І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів. І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова (Буття 25:27,28)

Відомо про те, що Ісав знехтував своїм первородством. У Якова було нестримне бажання отримати невидиме. Спочатку це було первородство, пізніше благословіння. Благословіння, у перекладі з івриту, означає – дати силу на процвітання.

Ці речі були невидимі, однак для Якова, вони багато значили. Отримавши все, чого  так прагнув, він не відразу став щасливим. Згадаймо його життя у дядька Лавана.

Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори  (Буття 32:11).

Пішов з однією палицею, а повернувся з двома таборами – ось благословення Господнє. Від Якова було продовження роду Ізраїльського. Невидимі речі роблять свою роботу.

Порівнюючи ці історії, ми бачимо результати видимих і невидимих речей.

Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим. Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав (До Євреїв 12:15-17)

Видиме – дочасне, а невидиме вічне. Шукаймо небесного, невидимого, Царства Божого! А все інше – додасться.

А. Власик 

alt alt

alt alt alt alt Алексей Сафонов Алексей Сафонов
И. Кулик        
А. Сафонов

Читать стих Павла (Дитино моя!)

Группа Группа
"Припаду до Твоїх грудей"

"Спасителю дозволь мені"

 

Вечернее богослужение

Нас посетил молодежный хор из г. Сарны (Ровенская обл.).

Богдан Филимончук (г. Сарны)

Богдан Филимончук  (г. Сарны) Богдан Филимончук (г. Сарны)

«Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога, мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю! Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож: оце не дрімає й не спить Сторож Ізраїлів! Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй, удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі! Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою, Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!» (Псалми 120:1-8)

Бог завжди приходить вчасно. Він ніколи не запізнюється. Бог, Який знає кожного із нас, Він дарує відповідь вчасно. Часто ми приходимо у дім молитви, схиляємо свої коліна, ми просимо, ми молимо, і здається, немає відповіді. Часом опускаються руки, сумніви закрадаються в наше серце. І ми повинні відкинути такі думки, ми повинні укріпитися надією, що Бог, в Якого ми увірували, є всемогутній, що Бог, за Яким ми пішли, є вічний, що Бог ніколи не запізнюється, Він завжди приходить вчасно. Він бачить кожне серце. Часом ми приходимо і не можемо розповісти про нашу проблему рідним, близьким, але є Той, до Якого ми можемо звертатися у будь-який час. Є Той, Хто завжди підтримає, Який порадить, Який потішить, Який укріпить. Є Той, Який завжди хоче чути нас. У такого Бога ми увірували.

Але є протилежна категорія людей, які живуть у цьому світі і не пізнали живого Бога, які поклоняються ідолам, які повірили марнотним богам, що не можуть допомогти. Згадується історія, залишена на сторінках Старого Заповіту, - зустріч Іллі та Ахава. У них була домовленість, що той бог, який дарує відповідь через вогонь, посланий на жертву, і є Бог.

«І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете. І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили. І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться! І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров. І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...» (1 Царів 18:25-29)

Ми бачимо, що ці люди служили ідолу. Вони поклали свою надію, і як результат ,- немає відповіді, немає голосу, немає чутки, немає ніякої потіхи. Вони не отримали відповіді від бога, на якого надіялися.

Як важливо нам бути впевненими в тому, що Бог – всемогутній, вічний. Він бачить і знає кожного із нас, і Він хоче нам допомогти.

Згадаймо історію про Яіра (Від Марка 5:21-43). Начальник синагоги приходить, падає до ніг Христа і просить про допомогу: донька була хвора. Ісус відгукнувся на заклик Яіра. Як завжди, за Ним ходило багато народу, багато людей хотіли отримати зцілення, хотіли отримати слово, почути Його. І жінка, яка дванадцять років хворіла кровотечею, багато потерпіла від лікарів, прийшла ще в гірше становище і не мала відповіді ні від кого, і поклала в серці своєму доторкнутися до краю одягу. І ми бачимо, вона отримує оздоровлення.

Приходять до начальника синагоги і кажуть йому не турбувати Учителя, бо донька померла. Здавалося б, на людський погляд, що Господь не встиг. Начальник приходить до Ісуса, він падає до ніг Йому, він знав у Кого порада є. Здавалося б, Боже, Ти направився у той дім, але йдучи по дорозі, Ти не встиг, Ти прийшов запізно, вона померла. Можливо, якби не та жінка, Він швидше прийшов. Але ми бачимо, що Спаситель робить усе вчасно. Він являє милість Свою до жінки і до дочки Яіра. Він приходить вчасно в той дім, хоча на людський погляд, Він запізнився.

«І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо? Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала... І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?» (Від Марка 4:35-41)

Учні переправлялися на інший берег. Вони, мабуть, неодноразово потрапляли у подібні ситуації. Можливо, багато з них були моряками. Хвилі заливають човен, і вони докоряють Спасителя  і питають, невже Йому байдуже, що вони гинуть. Але ми бачимо, що Він наказує хвилям, морю, і настає велика тиша. Спаситель знову приходить вчасно.

Як часто в житті нашому буває так, що ці життєві хвилі і бурі затоплюють наш човен. Як часто буває складно. Ми живемо у лукавий і нелегкий час, але як важливо пам'ятати про те, що ми увірували у живого і всемогутнього Бога. Бог, якому ми довірили своє життя, за Яким ми пішли, всемогутній, Він бачить твоє серце, потребу. Можливо, проходять роки, минають місяці і немає відповіді, але ми повинні вірити, що Бог приходить вчасно і Він неодмінно дасть відповідь. Нехай Господь благословить кожного із нас, Йому – слава. Амінь.

Б. Филимончук 

Анатолий Момоток (г. Сарны) Анатолий Момоток (г. Сарны) г. Сарны г. Сарны

Читать стих (Скажи, ты не устал в дороге?)

Иван Прозапас  (диакон, г. Сарны) Иван Прозапас (диакон, г. Сарны) г. Сарны г. Сарны Сергей Сорока  (руководитель молодежи, г. Сарны) Сергей Сорока (руководитель молодежи, г. Сарны)
И. Прозапас

Читать стих (Сьогодні багато говорять про Бога)

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны
"Як олень прагне до потоків"

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны
"Як душа моя сумная"

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны
"Я не хочу боятся"

Молодежь, г. Сарны Молодежь, г. Сарны
"Бедная, бросаемая бурею"

"Как трудно идти"                   

"Небо"                                      

"Заспіваймо Богу славу"      

 


17 апреля 2016 г.

Утреннее богослужение

В собрании принял участие Бернард Кокер (Bernard Cocker, президент миссии "International Aid Trust") из Великобритании.

Бернард Кокер

Бернард Кокер Бернард Кокер

Слава Господу! Одного дня всі ми підемо з цієї землі і все залишимо. Але ті хто любить  Ісуса, вони матимуть вічне життя. Світ завжди незадоволений: Україна хоче приєднатися до ЄС, Велика Британія, хоче вийти з нього. Світ незадоволений у будь-якому стані. Люди хочуть постійно щось змінювати. Але Ісус Христос вчора, сьогодні і навіки Той самий. І ми повинні покладати нашу надію на могутність Бога. Він послав для нас Ісуса Христа. Нам нічого не потрібно змінювати, лише зосередити свою увагу на Ісусі Христі. Христос – Світло для світу. Хто прийме це Світло, ніколи не буде ходити в темряві. І наше завдання – пізнати Ісуса Христа, який ніколи не змінюється, і говорити про Нього світу. Все змінюється, але ми маємо слідувати за Ісусом Христом. Незважаючи на національність на землі, ми є громадянами неба. Ми, як пілігрими, які подорожуємо по землі.

«Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми» (Від Матвія 5:13)

Для того, аби розтанув лід, ми використовуємо сіль, яка втратила свої якості. Я знаю, що сьогодні є християни, які втратили свій «смак», свою цінність, свою першу любов до Ісуса Христа. Можливо, світ захопив їх. Християни, які втратили свою першу любов до Ісуса, ви не повинні піддаватися впливу цього світу. Якщо Бог послав нам любов, ми повинні горіти нею, нам потрібен цей вогонь, нам потрібні бажання і радість від того, що ми знаємо Ісуса Христа. Християни, ми повинні захоплюватися спілкуванням з Ісусом. Ми повинні мати цю радість незалежно від того, що трапляється у світі. Ми йдемо в славу, де не буде болі і переживань.

Як ми можемо втратити «смак»? Сіль починає псуватися поступово, не одразу. Диявол посилає різні спокуси для нас.

«Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість». (До Римлян 12:1,2)

Не спілкуйтеся і не живіть цим світом, але змінюйте свій розум за допомогою Слова Божого. Ми змінювати свій розум можемо через Біблію, зібрання й молитву, коли слухаємо наших вчителів, свідоцтва. Ми не змінимося, якщо не захочемо цього. Все, що нам потрібно, це Біблія. Вона може дати все необхідне для нашої радості.

Ніколи не забуваймо про спілкування з Богом. Чим більше часу ви будете проводити в Слові Божому, тим більше миру в серці отримаєте. Не живіть із цим світом, але змінюйтеся з Ісусом Христом.

«Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно» (Михей 6:8)

Це не так складно «любити милосердя, чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно». Бог багато не просить. Коли Слово Боже проникає в нас, ми повинні слідувати за Ним.

«А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію». (До Римлян 15:4)

Ті люди, які зараз думають, що не потрібно їм іти до церкви, вони підкоряються дияволу, який є князем цього світу. Але нам потрібно слухати Слово Боже, яке дає нам велику надію. Якщо ми будемо продовжувати слухати цей світ, наша надія буде згасати, а депресія буде зростати. Ми почнемо хвилюватися, наші очі почнуть закриватися, ми перестанемо бачити небеса.

«Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності...» (2 Тимофію 3:16)

Усе, що мені потрібно в цьому житті, все, що мені потрібно сказати своїм дітям, все, що трапляється між мною і моєю дружиною, має відповідь у Слові Божому. Апостол Павло каже, що все, написане у Біблії, дарує нам надію.

Коли Христос говорив про прощення ворогів, Він казав, що ми збираємо вугілля їм на голову. Це означає, що ми можемо тримати їх в теплоті та благословінні. Брати і сестри, потрібно продовжувати молотися за ворогів наших. Біблія говорить, що одного дня кожне коліно приклониться перед Богом і скаже, що Ісус Христос є Господь. Це прекрасно. Ми хочемо, щоб це трапилося зараз, але це трапиться трохи згодом.

«Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі». (Від Матвія 5:14-16).

Велика сила спасіння дається кожному, хто вірує. Не соромтеся проповідувати Слово Боже. Розповідаючи про Нього, ми приносимо світло у темряву. Це є Сила Божа для спасіння для всім, хто вірує. Читання Біблії і віра в прочитане дають нам захист. Ми готові свідкувати Слово Боже.

«Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього». (Від Івана 1:7)

«Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». (До филип'ян 4:6-7)

Б. Кокер    

Роман Розумный Роман Розумный Сергей Антонец Сергей Антонец
С. Антонец

Группа Группа
"Я иду по земле"

Хор Хор
"С тех пор как я Христа познал"

 

Дневное богослужение

Богослужение происходило при участии глухонемых

Роман Роман Олег Олег

Виталий Виталий

Игорь Игорь Таня Таня
И. Кулик

Группа глухонемых Группа глухонемых

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Леся Леся
"Минають хвилини життя"

Читать стих Кати Тарасик

Николай Николай Света Света Диана и Любомир Диана и Любомир
"Моя сім'я"

Читать стих Светы Ошурко

Василий Василий София София Оля Оля
В. Высоцкий                    

"Все что было прошло"

Читать стих Оли Попович

Давид Давид Сергей Антонец Сергей Антонец Обрученная пара (Дима и Ира) Обрученная пара (Дима и Ира)
"Так часто здається"

С. Антонец                 

Группа Группа
"Мойсей"

Хор Хор

 


24 апреля 2016 г.

Утреннее богослужение

Николай Каленик 

Николай Каленик Николай Каленик

Слава Господу, брати і сестри! Сьогодні свято, яке є важливим для нас, християн. В ізраїльському народі це були передсвяткові дні, коли люди приходили до міста на Пасху. Це надзвичайний був день, і була незвичайною Пасха для Ісуса Христа, незважаючи на те, що протягом тридцяти років Ісус зі своєю сім'єю святкував її, як всі євреї.

«Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих. І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли. А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!  І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали. І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені... Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте! А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих. А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти, бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували. А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус, то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому! А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому. Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих. Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо. Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!» (Від Івана 12:1-19)

У чотирьох євангелістів написана ця історія, і перед тим, як Христос увійшов у Єрусалим, Він зайшов у Віфанію до однієї сім'ї – це Марія, Марта і Лазар. Ісус любив цю сім'ю, і ця сім'я зробила для Нього вечерю, на якій відбулося особливе дійство, коли Марія взяла миро і помазала ноги Господу Ісусу. Люди, які оточували Ісуса, навіть не розуміли, що відбувалося, і, що має відбутися. Ця сім'я прийняла Його гостинно, але наступного дня, як буде зустрічати Його Єрусалим? Як буде зустрічати перед Пасхою Ісуса Христа народ Божий? Ми бачимо, що не так, як зустріла Його сім'я у Віфанії.

Марія приготувала це миро, щоб Його намастити. Найдорожче, що було в неї, вона вилила до ніг Господа Ісуса Христа. У Марка написано, що Христос взяв віслюка. Комусь потрібно було віддати вісля, щоб на нього сів Син Божий. Багато прикладів можна брати з цієї історії, але ми знаємо, чому так відбулося: мало виконатися пророцтво. Так пророкував про Господа Ісуса Христа Захарія.

«Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці». (Захарія 9:9)

Це пророцтво було за давніх часів. Це явлення, публічний вхід  в Єрусалим. Ми знаємо, що до Ісуса Христа завжди йшло багато людей. Він був відомою людиною, але коли Він чинив чудо, то забороняв, щоб про Нього хтось говорив. Він був смиренний, голосу Його не було чутно на вулицях. Але в цей момент Він показує щось особливе, коли люди мали прославити Його. Ісус Христос прийшов і про Нього почули. Він знаходиться у Віфанії. Люди знали про те, що Він Лазаря з гробу підняв, і ця чутка розповсюдилася. Багато людей, які отримували від Ісуса Христа протягом тридцяти років прощення, звільнення, уздоровлення, йшли до Єрусалиму. Вони йшли на день Пасхи і почули, що Він у Віфанії.

Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, люди раділи, тому що вони бачили в Ісусі Христі людину, яка відрізнялася від книжників і фарисеїв. Він учив, як Той, Який має владу. Він робив такі чудеса, які ніхто не міг робити. Але не всі раділи. Були люди, які були незадоволені тим, що відбувалося, що всі звертають увагу на Нього, на Ісуса.

Багато людей, які вийшли зустрічати Господа Ісуса Христа, покладали свій одяг, покладали віття перед Ним, зустрічали його, як царя. Дехто думає, що віслюк – це не транспортний засіб для царя, але Біблія говорить, що вони їздили із задоволенням на таких тваринах.

Навряд чи хтось їздив на віслюкові, який не був у ярмі. Але Ісус посилає учнів і використовує таке вісля . Осел – це вперта тварина, якщо вона не схоче щось робити, то її не так просто примусити. Але ця тварина повністю покорилася Христу. Ісус сів на нього і спокійно й смиренно в'їхав на ньому в Єрусалим. Навіть тварина змогла впокоритися Ісусу, відчуваючи, що на ній їхав Творець Всесвіту. Але не так просто покоритися людині і бути смиренною. Та коли Христос приходить у життя людини, Він допомагає їй бути такою. Тому що Ісус Христос – це приклад для нас.

В'їзд Господа Ісуса Христа в Єрусалим відрізняється від теперішніх зустрічей, які роблять президенти. Христос ішов до Єрусалиму, просто йшов. Жоден в'їзд так не святкується, як в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим. Ісус Христос ішов до своїх, і люди зустрічали його.

Люди, які кричали і славили, що Він є Цар, бачили в Ньому майбутнього керівника. Учні спочатку не розуміли цього. Тільки як прославився Ісус, згадали, що це про Нього. Якого царя чекали люди? Земного царя. Їм потрібен був цар, який кормив би хлібом, який захистив би від римлян, який дав би їм свободу, який керував би ними правильно. Але Христос сказав: «Царство моє – не від світу цього». Христос прийшов для того, щоб принести мир, праведність і радість. Це Його Царство.  І Він приніс це царство, щоб люди мали його у своєму серці, щоб люди могли жити у Його Царстві. Але Єрусалим не впізнав свого Месію. Вони не прийняли Його. Люди чекали на інший прихід Месії. Їхні бажання не справджувалися, вони не знали Писання і через те вони заблудилися.

Сьогодні для нас дане Слово Боже і Христос гряде! Ми чекаємо другого приходу Ісуса Христа. Чи впізнаємо ми Його прихід? Єрусалим мав все, щоб впізнати Ісуса Христа, але люди вдалися у різні справи, які закрили їм Месію. Хіба можна побачити Месію, коли є вертеп розбійників? Люди жили земним, на духовні речі не звертали уваги. Коли ми маємо добрий час, коли маємо свободу, в якому стані знаходиться моє серце? Чи я готовий покласти все у ніг Господа? Чи є в мене ця пісня хвали, ці слова подяки? У ті часи Христос прийшов до своїх, але свої не прийняли. Коли Христос прийде до своєї церкви, не всі зустрінуть Його. Ті люди, які не будуть готові, будуть не з Ним.

Нагадуючи цю історію, ми можемо взяти для себе уроки. Ми хочемо, щоб Господь був нашим Царем. Ми покоряємося повністю Йому. Ми хочемо виконувати Його волю. Ми хочемо прославляти Його у своєму житті.

В'їзд Господа в Єрусалим засвідчував вірність Божу. Бог вірний своїм обітницям. Слово Боже буде проповідуватися для спасіння кожній людині. Відкрий своє серце, хай увійде Цар слави! Хай Він царює! Йому хай слава буде! Нехай наші серця будуть готові та відкриті!

Н. Каленик 

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Сергей Антонец Сергей Антонец

С. Антонец

Обрученная пара (Виктор и Света) Обрученная пара (Виктор и Света)

Дети Дети

Оркестр Оркестр
"Великий Бог"                                 

"Как прекрасно все то что Твое"

Хор Хор
"Як подяку можу віддати"


 

Дневное богослужение

Павел Розумный Павел Розумный Николай Каленик Николай Каленик

Сергей Каленик Сергей Каленик
П. Поступайло

С. Каленик       

Сергей Каленик Сергей Каленик Люда Люда
"Одного прошу"

Благословение детей Благословение детей

Хор Хор
"Ті хто з Богом ідуть"

 

Вечернее богослужение

Василий Мамчич Василий Мамчич

София София Павел Павел
"Навстречу Иисусу город вышел"

Павел                                                  

Ира Ира Роман Коростель Роман Коростель Обрученная пара (Денис и Оксана) Обрученная пара (Денис и Оксана)
Р. Коростель

Хор Хор

 


28 апреля 2016 г.

Хлебопреломление

Сергей Антонец Сергей Антонец Алексей Сафонов Алексей Сафонов
А. Сафонов

Владимир Судыка Владимир Судыка Николай Каленик Николай Каленик
"У креста"  

Н. Каленик

Хор Хор
"Вірую"

 

Обновлено 11.08.2016 09:11