Август 2015 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.09.2015 00:00

2 августа 2015 г.

Утреннее богослужение

Николай Каленик

Николай Коленик Николай Коленик

Люди можуть звинувачувати, можуть оправдувати, але серце людини бачить лише Господь.
Бог дав закон, через який людина могла б оправдуватися. І закон був добрий. І законом визначався гріх та плата за гріх та чи інша.
Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння. Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.
(До Євреїв 2:16-18)

Ісус не щороку помирає, але Він один раз прийшов і назавжди. Ісус уподібнився людині. Господь послав не ангелів на цю землю, але Сина Свого.
Господь обрав цей шлях для спасіння, щоб Він Сам постраждав і був випробовуваний. Він був випробуваний, Він переносив страждання. Випробовування Ісуса Христа носило характер, який торкатиметься всіх людей на цій землі. Протягом 40-ка днів Ісус був в пустині випробовуваний. Але все-таки Ісус Христос показав свою належність до Свого Отця.
Ісус був випробуваний і постраждав. Ми коли страждаємо, ми не кажемо: «Як добре мені, що я страждаю!» Але ми розуміємо цю добрість коли вже пройдемо ці страждання, коли бачимо результат.
І зараз ми можемо дивитися на Того, Хто так само страждав на Голгофі. Подивіться на Ісуса – Він наш Первосвященик, але Він не ходив в цих спеціальних одежах як Анна, як Кайяфа. Ісус іде в Гефсиманію, в Нього піт як каплі крові, Він у великій боротьбі. В Ісуса була зовсім інша можливість – можливість взяти на Себе гріхи всіх. Ісус був призначений на щось інше, як всі первосвященики. Освятити всіх кров'ю не ягнят, а своєю власною, - це зміг зробити тільки Первосвященик Ісус.


Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
(До Євреїв 7:25)
Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
(До Євреїв 1:3)
Потрібно було Ісусу прийти на землю, терпіти страждання, бути випробовуваним, потрібно було взяти на Себе гріх і беззаконня, потрібно було вмерти, заплативши ціну за наш гріх. Але Бог воскресив Його і посадив праворуч Себе. Ісус – славний Первосвященик.
Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого! Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
(До Євреїв 4:14-16)
Сьогодні люди повірили в Ісуса Христа, а свій погляд звертають чомусь на людину. Ісус зробив цей подвиг, щоб підняти людину вище на духовний щабель, щоб людина мала живу віру, щоб людина мала сповідання своєї віри.
Коли ми маємо якісь в житті нашому випробування, ми приступаємо з відвагою до престолу благодаті. Ми туди йдемо, щоб прийняти милість, щоб знайти ласку і поміч в час потреби.
Якими б добрими люди не були на землі, кращого за нашого Первосвященика, нема. Він – наш Заступник перед Отцем Небесним.

Н. Каленик 

Тамара Тамара Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Петр Петр

Таня Таня Таня Нижник Таня Нижник

Святое Причастие Святое Причастие

Хор Хор

 

Дневное богослужение

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

Что последовало за словами Иисуса: «Свершилось!»? Фактически, для нас отрылась жизнь. Нам открылось небо.
Я сегодня хотел бы напомнить нам про учение. Иисус пришел на эту землю и со словами: «Свершилось!» и принес учение.
... Ибо мы — Его творение, созданы во Христе Иисусе на добрые дела, которые Бог предназначил нам исполнять. Итак помните, что вы, некогда язычники по плоти, которых называли необрезанными так называемые обрезанные плотским обрезанием, совершаемым руками, что вы были в то время без Христа, отчуждены от общества Израильского, чужды заветов обетования, не имели надежды и были безбожники в мире. А теперь во Христе Иисусе вы, бывшие некогда далеко, стали близки Кровию Христовою. Ибо Он есть мир наш, соделавший из обоих одно и разрушивший стоявшую посреди преграду, упразднив вражду Плотию Своею, а закон заповедей учением, дабы из двух создать в Себе Самом одного нового человека, устрояя мир...
(Послание к Ефесянам 2:10-15)
... и вы имеете полноту в Нем, Который есть глава всякого начальства и власти. В Нем вы и обрезаны обрезанием нерукотворенным, совлечением греховного тела плоти, обрезанием Христовым; быв погребены с Ним в крещении, в Нем вы и совоскресли верою в силу Бога, Который воскресил Его из мертвых, и вас, которые были мертвы во грехах и в необрезании плоти вашей, оживил вместе с Ним, простив нам все грехи, истребив учением бывшее о нас рукописание, которое было против нас, и Он взял его от среды и пригвоздил ко кресту...
(Послание к Колоссянам 2:10-14)
Есть такая пословица, что учение – то свет.
... В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог. Оно было в начале у Бога. Все чрез Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть. В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков. ... Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.
(Св. Евангелие от Иоанна 1:1-4, 9)
Есть свет, есть знания, которые не истинны. Но Иисус - это истинный Свет. Через Свет, Который нам светит, мы видим себя и мы можем увидеть наши обстоятельства. Давид говорил, что Слово – то светильник ноге Давида, и он просил просвещать его, чтобы Давид не притыкался.
Сколько бы лет мы не были христианами, мы должны понимать свою немощь. Павел ее выражал и не скрывал. Когда мы понадеемся на свою плоть, мы упадем. Петр обещал и в темницу за Христом, и на смерть. Но когда он понял, что его плоть немощна, он стал сильным. Когда Дух Божий просвещает человека, становится сразу видно свои недостатки и ошибки, тогда приходит смирение и покаяние.
... если же ходим во свете, подобно как Он во свете, то имеем общение друг с другом, и Кровь Иисуса Христа, Сына Его, очищает нас от всякого греха.
(Первое послание Иоанна 1:7)
Истина всегда будет просвещать. И всегда есть шаг выше-выше – к Богу.
Если исповедуем грехи наши, то Он, будучи верен и праведен, простит нам грехи наши и очистит нас от всякой неправды. Если говорим, что мы не согрешили, то представляем Его лживым, и слова Его нет в нас.
(Первое послание Иоанна 1:9,10)
Дети мои! сие пишу вам, чтобы вы не согрешали; а если бы кто согрешил, то мы имеем ходатая пред Отцем, Иисуса Христа, праведника; Он есть умилостивление за грехи наши, и не только за наши, но и за грехи всего мира.
(Первое послание Иоанна 2:1,2)
Споткнулся человек или даже упал – есть ходатай, Который сидит одесную Отца и умилостивляет Его за грехи наши. Это в том случае, если мы не прячем, но выносим свои проступки на свет.
Всякий, преступающий учение Христово и не пребывающий в нем, не имеет Бога; пребывающий в учении Христовом имеет и Отца и Сына.
(Второе послание Иоанна 1:9)

И. Бойко 

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Таня Таня Алексей Сафонов Алексей Сафонов
А. Сафонов

Кристина Кристина Николай Коленик Николай Коленик

Святое Причастие Святое Причастие

Хор Хор

 

Вечернее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Титар Сергей Титар

Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. ... Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками...

(До Колоссян 3:1, 9)

Є гріхи, до яких серце певної категорії людей не лежить. І якщо ці люди не чинять цих гріхів, то це заслуга не самої людини. Але є речі, з якими людина мусить боротися в своєму житті. Є переродження внутрішнє – воскресле з Христом, а є праця духовна над собою, яку християнин повинен звершувати.

Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!

(До Колоссян 3:12-14)

Одежа померлого не підходить живому. Коли людина воскресла у Христі, вона потребує нового одягу. Християни бувають воскреслими, але не переодягненими,  і ходять обмотані в свої старі одежі. Потрібно зодягнутися як Божі вибранці – святі та улюблені.

Наше переодягання в Христі – це не просто аби показатися в суспільстві. Це питання життя і смерті.

... бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.

(До Колоссян 3:6)

Гнів Божий приходить на тих, хто повірив, але не переодягнувся.

Треба переодягатися, тому що настане час, коли ми предстанемо перед Господом, а ми нагі. А ще гірше –в старих одежах! І гнів Божий буде виливатись.

У нас є певна форма одягу: зодягніться як Божі вибрані, святі та улюблені.  Якщо ми святі та улюблені, ми повинні відповідно одягатися. Ми повинні мати щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння, прощення. Павло говорить про зміну нашого характеру не тільки в таємній кімнаті, але й у поводженні з людьми. Це царський одяг.

Хотілося б, щоб Бог нас зодягнув у таку одежу. Але написано: «зодягніться». Тобто зодягніть себе самі. Де взяти цей одяг? Якщо Цар царів заїхав у ваше серце, то й одяг Він привіз з собою. Але нам потрібно навчитися одягатися.

Ми спочатку одягаємося, а потім відчуваємо тепло. Якщо ви хочете одягнутися в милосердя, чиніть справи милосердя. Починайте – робіть спроби одягнутися, і Бог допоможе. Зробіть в серці правильне рішення: «Господи, я буду милосердним, я буду терпіти, я буду прощати», і тоді Ісус допомагатиме вам одягатися.

А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!

(До Колоссян 3:14)

Любов компенсує наші недоліки, недоліки наших ближніх і дальніх, злих і добрих. Любов – це союз досконалості, сукупність, з'єднання всякої досконалості.

Ми шукаємо досконалості в цьому світі, але справжня досконалість – це любов.

Нехай допоможе нам Господь бути в правильних одежах перед Ним.

С. Тытарь 

Виктор Виктор Павел Павел Павел Рыжук Павел Рыжук
Павел     

П. Рыжук 

 


9 августа 2015 г.

Утреннее богослужение

Павел Зинченко Павел Зинченко Никита Никита

Роман Коростель Роман Коростель Сергей Антонец Сергей Антонец
Р. Коростель

С. Антонец    

Группа Группа
"Прийди ко Мне"

Хор Хор
"Благословінням Твоїм Господь"

"Радостное ожидание"                 

 

Дневное богослужение

Александр Кимлач

Александр Кимлач Александр Кимлач

И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, а видящие стали слепы
(Евангелие от Иоанна 9:39).
Все, кто обращаются к Иисусу Христу, прозревают. У всех, кто начинает иметь общение с Ним, глаза открываются. Они просвещаются и начинают видеть верно. А те, кто отвергают Иисуса Христа остаются слепы, как были прежде.
Услышав это, некоторые из фарисеев, бывших с Ним, сказали Ему: неужели и мы слепы? Иисус сказал им: если бы вы были слепы, то не имели бы на себе греха; но как вы говорите, что видите, то грех остается на вас (Евангелия от Иоанна 3:40-41).
Старший же сын его был на поле; и, возращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование; И, призвав одного из слуг, спросил: «что это такое?» Он сказал ему: «брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым». Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его. Но он сказал в ответ отцу: «вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козлёнка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими; А когда этот сын твой, расточивший имение своё с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка». Он же сказал ему: «сын мой! Ты всегда со мною, и всё мое твое, А о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся» (Евангелия от Луки 15:25-32).
Отец говорит сыну: «Ты всегда со мной, и всё мое – твое». То есть, если человек часто общается со своим Отцом; если его глаза открыты, то у него не возникнет вопрос: почему Бог благословил другого более, нежели меня? Ведь он и так понимает: все, что Божье – это его.
Братия! Если и впадет человек в какое согрешение, вы, духовные, исправляйте такового в духе кротости, чтобы не быть искушенним. Носите бремена друг друга, и таким образом исполните закон Христов (Послание к Галатам 6:1-2).
Ибо кто почетает себя чем-нибудь, будучи ничто, тот обольщает сам себя. Каждый да испытывает свое дело, и тогда будет иметь похвалу только в себе, а не в другом, ибо каждый понесет свое бремя (Послание к Галатам 6:3-5).
Имея общение со своим Господом Иисусом Христом, имеем открытые глаза. Для того, чтобы правильно оценить ситуацию и также отреагировать на нее, чтоб могли хорошо повести себя в сложившихся обстаятельствах.
Как благ Бог к Израилю, к чистым сердцем! А я – едва не пошатнулись ноги мои, едва не поскользнулись стопы мои, - я позавидовал безумным, видя благоденствие нечестивых (Псалтирь 72:1-3).
И думал я, как бы уразуметь это, но это трудно было в глазах моих, доколе не вошел я во святилище Божие и не уразумел конца их (Псалтирь 72:16-17).
Только со славословием, только с сердцем, которое несет славу и хвалу, можно войти в святилище Бога.
А теперь будь осторожен, следи за своим сердцем, испытывай себя, чтобы вдруг ты не попал к осуждению с лукавым!
Нам нужно бодроствовать, чтобы наши глаза были открыты, чтобы мы верно видели в это лукавое время, чтобы не были обнануты и смогли определить подделку от настоящего.

А. Кимлач 

Игорь Бойко Игорь Бойко Назар Зозуля Назар Зозуля
И. Бойко 

Группа Группа
"Самсон"                                                         

"Сердце, успокойся, не горюй, не сетуй"

"Спасителю, дозволь мені"                         

 

Вечернее богослужение

Александр Максименко

Александр Максименко Александр Максименко

Бог в Своєму Слові говорить: «Я навчаю вас і Я буду навчати» :

І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене (від Івана 6:45).

Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!  І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них! (до Євреїв 8:10-11)

Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив (від Івана 14:26).

Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,  і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці  (до Тита 2:11-12).

Бог хоче, щоб ми не навчали одне одного, а були навчені Господом. Христос послав нам Святого Духа, який наставить нас на всяку істину. Це Боже навчання.

А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були  (Дії  4:13).

Бог вибирає людей і особисто їх навчає. Його вибір не залежить від рівня нашої освіти або нашого положення в суспільстві. Для Христа цінне щире серце, яке відкрите для Нього. Бог є незмінний – Він готовий і сьогодні  наставляти та навчати кожну людину особисто,  Духом відкривати Слово Своє для розуміння.

Христос є наш Батько Небесний, Який, подібно земним батькам, чекає від нас віддачі: коли ми приходимо до Бога, ми добре знаємо, чого очікуємо від Нього, ми знаємо обітниці, які Він залишив для нас, але разом з тим ми не замислюємось, чого Він чекає  від нас. Господь каже: «Прийдіть до Мене і навчіться від Мене». Він хоче особисто з кожним мати працю та спілкування, але, на жаль, ми не завжди приходимо до Нього саме за цим.

Наше християнське життя подібне до навчального закладу: є викладач та учні. Сприймання учнями матеріалу залежить від викладача. Нашим викладачем є Христос.  Він пояснює дуже доступно, Він має особистий підхід до кожного серця. Обставини життя, присутність в молитві та через Слово Своє Господь відкриває нам напрямок руху. Але ми не завжди виявляємось добрими учнями, які засвоюють матеріал. Які на це причини?

  1. Неуважність – Господь промовляє до нас різними шляхами – через молитву, через проповідників, а  ми в той час можемо знаходитись думками в іншому місті.
  2. Сторонні речі – вони відволікають нас від того, що промовляє нам Христос. Немає значення, де ми знаходимось та чим займаємось – наш погляд та наша увага завжди мають бути звернені на нашого Вчителя.
  3. Домашнє завдання – ті знання, яких  ми набули в церві, мають практично закріпитись. Наші домашні завдання: особисте вивчення Слова Господнього, молитви в таємній кімнати – в якому вони стані?
  4. Іспит. Перевіркою набутих знань є іспит – тут ми показуємо, чого ми навчились і чим ми наповнені. Інколи стається, що ми не складаємо іспит – тоді ми проходимо перездачу. Буває, ми «списуємо», тобто копіюємо поведінку інших, намагаємося одягнутися в чужий одяг. Але в нашому християнському житті така поведінка неприпустима – тут йдеться про особисті стосунки з Богом і Його ошукати неможливо.

На превеликий жаль буває, що учнів відраховують. Ісус до останнього чекає, шукає кожного, закликає, але деякі ігнорують Його та лишаються за межею.

Нехай Господь нам допоможе,  щоб ми були піддатливими, коли Бог захоче нас чомусь навчити, нехай Господь допоможе нам розуміти волю Його!

А. Максименко 

Виктор Виктор Яна Яна

Вера Вера Алексей Иванец Алексей Иванец Алексей Сафонов Алексей Сафонов
А. Иванец   

А. Сафонов

 


16 августа 2015 г.

Утреннее богослужение

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

Поговорим сегодня о заблуждении и как его избежать.
Кто может заблудиться? Человек, который ходит без цели.
Бог сказал: "Я есмь путь и истина и жизнь" (Ин 14:6). Этот путь заканчивается в Царстве Божьем, и никто из приходящих в Церковь не хочет заблудиться, идя по этому пути. Так же, как каждый человек, садясь в самолет или поезд, имеет цель оказаться в нужном ему пункте назначения.
Примером для нас есть народ Израильский, которого Бог выводил из рабства Египта - так же и нас Бог достал из рабства греха, и мы идем в Царство Его, этот путь проложен Иисусом Христом. Об этом народе Слово Божье говорит следующее:
Сорок лет Я был раздражаем родом сим, и сказал: это народ, заблуждающийся сердцем, они не познали путей Моих (Пс. 94:10).
Это был Божий приговор и заблуждение этого народа было в его сердце. Народ Божий вышел из Египта, но Египет не вышел из их сердца.
Заблуждение начинается с того, что мы не вышли из грешного мира, а мы ведь должны его оставить. В послании к Евреям говорится, что люди веры есть "странники и пришельцы" (Евр. 11:13), они не живут этим миром. Если мы пошли за Господом, то мы не должны сомневаться в правильности выбранного нами пути. Люди, вышедшие из Египта, раздражали Бога тем, что их взгляд был обращен назад, даже не смотря на множество чудес, сопровождавших народ Израильский во время странствования к Земле обетованной. Если у нас также есть такое заблуждение, то мы имеем шанс заблудиться и не дойти к цели нашего пути.

Основа нашей веры - спасение дано даром. Следующим шагом должно быть наше воскресение - то, что мы будем жить вечно, нам за это надо схватиться, как за якорь, которым мы пришвартованы к Небу. А Писание есть светильник для нас, помогающий видеть, куда мы идем.
Многое в наших взаимоотношениях с Богом зависит от нашей искренности - чем более искренен человек, тем ближе Бог к нему и тем большую участь принимает в судьбе человека. Так же и в заблуждении - если человек искренен, но заблудился - Бог поможет и укажет путь. Все, что мы строим без Бога, рано или поздно разрушиться.
Еще одно заблуждение - упование на дело рук человеческих. Бог через пророка Иезекииля говорил к пророкам того времени:
"И будет рука Моя против этих пророков, видящих пустое и предвещающих ложь; в совете народа Моего они не будут, и в список дома Израилева не впишутся, и в землю Израилеву не войдут; и узнаете, что Я Господь Бог, За то, что они вводят народ Мой в заблуждение, говоря: «мир», тогда как нет мира; и когда он строит стену, они обмазывают ее грязью..." (Иезекииль 13:9-11).
Бог гневался на пророков за то, что они создавали видимость укрепления стены. Иногда бывают проломы, и их надо заделывать, но таким материалом, чтобы выдержал испытание воды и ветра. Слово Божье говорит нам строить из драгоценных материалов.
Для нас и нашего строительства, для того, чтобы мы не заблудились, хорошим делом есть испытания - это самый лучший Божий инструмент. Во-первых - в испытаниях мы начинаем искать Бога, и если находим - находим правильный путь. Давид говорит следующее:
"Благо сотворил Ты рабу Твоему, Господи, по слову Твоему. Доброму разумению и ведению научи меня, ибо заповедям Твоим я верую. Прежде страдания моего я заблуждался; а ныне слово Твое храню." (Псалтирь 118:65-67).
Давид говорит, что до испытаний, постигших его, он заблуждался, а пройдя эти страдания, хранит Слово Божье, "светильник для ноги".
В книге пророка Исаии Бог говорит о времени прихода Иисуса не землю:

"Тогда откроются глаза слепых, и уши глухих отверзутся. Тогда хромой вскочит, как олень, и язык немого будет петь; ибо пробьются воды в пустыне, и в степи — потоки. И превратится призрак вод в озеро, и жаждущая земля — в источники вод; в жилище шакалов, где они покоятся, будет место для тростника и камыша. И будет там большая дорога, и путь по ней назовется путем святым: нечистый не будет ходить по нему; но он будет для них одних; идущие этим путем, даже и неопытные, не заблудятся. " (Исаия 35:5-8).
Нам необходимо взирать на начальника и совершителя веры. Если мы потеряем свет Слова Божия, то нам нужно взывать и искать Бога, чтобы опять выйти на путь. И пусть даст нам Бог Свой страх, чтобы мы с Его пути не сходили. 

И. Бойко 

Александр Целинко Александр Целинко Тамара Листовныча Тамара Листовныча Группа Группа

Виталий (Нововолынск) Виталий (Нововолынск) Татьяна Нижник Татьяна Нижник Николай Каленик Николай Каленик

Хор Хор
"Святий Боже"

 

Дневное богослужение

Роман 

alt alt

Сьогодні ми маємо приємну можливість мати спілкування із нашим Господом. Взагалі наше життя складається так, що ми повинні мати взаємозв'язок із людьми. Ми маємо стосунки на роботі, в транспорті, в церкві, на навчанні. Де б ми не знаходились, ми постійно маємо певні стосунки з людьми.

З ким ми маємо мати стосунки – то це з нашим Господом. Коли ми не маємо хороших стосунків з Господом – це відображається на нашому відношенні до людей та самооцінці.

Саме відношення до Господа визначається по любові до нашого брата – так говорить Писання.

Як ти кажеш, що любиш Бога, а брата, який поряд біля тебе, не любиш. Бог далеко, ти його не бачиш. Брат поряд із тобою, а ти його не любиш.

І сказала вона: «Филистимляни на тебе, Самсоне!» І збудився він зі сну свого та й сказав: «Вийду я, як раз у раз, і стрясуся». А він не знав, що Господь відступився від нього (Книга Суддів 16:20).

Очисти ісопом мене, - і буду я чистий, обмий Ти мене – і я стану біліший від снігу. Дай почути мені втіху й радість, - і радітимуть кості, що ти покрушив. Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй. Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене (Псалом 50:9-14).

Народження Самсона було особливим. Про це було звіщено ангелом його мамі, а пізніше ангел з'явився вдруге, і те ж сповістив для батька. Написано, що Самсон мав спасати свій народ від ворогів, які були в Ізраїлі, від филистимлян. Він мав особливе призначення і статус від свого зачаття – Назорей Божий. Батьки мали себе берегти. Вони мали їсти їжу, яка була їм від Господа. Назорей також все життя повинен був себе берегти для того, щоб виконати волю Господню, для того, щоб звершити місію, яку отримав від Господа. Але прийшов час, коли цей чоловік почав займатися своїми справами, і  на власний розсуд вирішував те, що мав би рішати з Богом.

Щоб виконати доручення, потрібно його отримати. Треба підтримувати певні стосунки.

Самсон двічі молився до Господа, що свідчить про порушенні зв'язки з Богом. Справу, яку не розуміли батьки, про одруження на филистимлянці, і поразки у филистимському краї -  це було від Бога. Це свідчить про те, що все-таки певну волю Божу цей муж отримував, оскільки Дух Господній був  ньому. Та прийшов час, коли він втратив зв'язок із Господом, і не помітив, коли Господь відійшов від нього. Зв'язки, які були між Богом та Самсоном, порушились. Назорей не помітив, коли Господь залишив його, і він зазнав краху в своєму житті. Пізніше Самсон скаже: «Нехай помре моя душа разом із филистимлянами!» Однак, якби він мав хороші відносини з Богом, якби мав молитовне життя, якби питав волі Господньої, то зміг би звершити набагато більше справ Господніх. Чому так сталося? Близько сорока років він був суддею над Ізраїлем, та проходить певний відрізок часу – і Назорей Божий починає надіятися на себе і на свою силу, тому зазнає краху у своєму житті.

Інший муж – Давид. Був простим хлопцем, найменшим у сім'ї, який пас не свої ягнята. Однак прийшов час, коли він був помазаний на царя, і Господь сказав, що цей чоловік по серцю Божому. Та серце хлопця не змінилося, таким як був спочатку (смиренним, покірним та відданим для свого Господа), таким залишився і надалі. Був вірним і надіявся на Бога тоді, коли переміг Голіафа, коли був у домі Саула, коли ворог доганяв, коли переживав негаразди в житті, коли був царем над Ізраїлем.

В псалмах Давид описує: «Зранку я шукаю лице Твоє, на ложі своєму я шукаю тебе Господи!» Ввечері, вдень і вночі він шукав лице Господнє. Він мав гарні  зв'язки з Богом і тоді, коли згрішив, то відчув, що стосунки рушаться і втрачається радість в серці, тому й казав: «Не бери Свого Духа Святого від мене і верни мені радість спасіння Твого!»

Сьогодні нехай кожен проаналізує своє життя, свої стосунки з Богом.

Господь посилає в наше життя випробування, щоб ми прибігали до Бога, щоб залежали від Нього. І коли Він дає відповідь, підтримує і благословляє, тоді по-особливому відчуваєш Божу присутність.

Нехай Господь навідає наше серце, щоб ми відчули Його присутність, з Ним йшли і несли Його для інших людей. Якщо Бог буде в нас – це буде відчутно і це буде відображатися на наших стосунках з людьми.

Шукаймо Господа, поки Він дає знайти Себе!

Роман 

alt alt Сергей Каленик Сергей Каленик

Алексей Сафонов Алексей Сафонов Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
"Сын мой"   

А. Сафонов

 

Вечернее богослужение

Назар Зозуля

Назар Зозуля Назар Зозуля

Дійсно, ми є щасливі люди, тому що ми пізнали Живого Бога, Який є близько до кожного з нас, Який знає нас та відповідає нам. Біблія говорить, що люди створені Богом так, що без Нього вони не зможуть прожити своє життя добре та щасливо. Земля і що є на ній – все створено Богом і для Бога.

І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас (Дії Апостолів 17:26-27).

Біблія говорить про те, що Бог кожній людині дав призначення , щоб вони знали Бога і шукали Його. І для цього Господь зробив все необхідне – Він  став надзвичайно близько до них, щоб кожен мав можливість знайти Його.

Яким чином вірити в Бога, як виконати призначення, яке Він поклав на нас, як шукати Його лиця?

Біблія – це є «інструкція» як шукати Бога, як жити, щоб бути дійсно щасливими, щоб бачити добро в своєму житті.

Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі. Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе. А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його. І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота (Вихід 20:23-26).

Розглянемо 24 вірш.

Взагалі,  все починалося з Авраама – він є прикладом для нас в будуванні стосунків з Богом.  На той час, кожен,  хто шукав лиця Господа,  мав принести жертву. І ціль жертви не була в тому  – показати, який жертівник, яка гарна жертва,  але головна ціль – зустріти Бога,  відчути,  що Він є близько, зрозуміти, Хто  є Творець всього видимого і невидимого.

Зараз нашою  досконалою жертвою став Ісус Христос.

Господь сказав: «Я стаю максимально близько до тебе, максимально зручним для тебе. Принеси жертву там, де ти є, бо Я бажаю лише одного -  щоб ти знайшов Мене».

Іншими словами, Бог говорить до кожного з нас, щоб ми шукали Його лиця,  поставили собі  ціль відчути та зрозуміти Його, що Він є наш Бог, наш Творець, Який любить нас, Який  має волю щодо нашого життя. Господь став на наш рівень та став максимально зрозумілим для нас, щоб ми пізнавали та шукали Його.

Друзі, наше життя є Богоцентричне, воно не будується навколо нас, воно будується навколо Бога.

Коли ми будемо догоджати нашому Творцеві, в цьому знайде задоволення та спокій наша душа.

Поставмо собі ціль -  завжди в своєму житті  приносити ці жертви Господу.

Нехай поможе нам Господь щоб ми пам'ятали, що Бог є центром нашого життя, що Його воля є основою наших дій і вчинків, і що ми повинні керуватись тим, чого бажає від нас Бог.

Амінь!

Н. Зозуля                       

Сергей Каленик Сергей Каленик alt alt
А. Дежнюк

Сергей Каленик Сергей Каленик Сергей Тытарь Сергей Тытарь

"Царю мій, Пане мій" 

С. Тытарь                      

 


23 августа 2015 г.

Утреннее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору. І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча. І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля, що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити. А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому. І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить... А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару. І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили (Від Луки 9:28-36).

А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне (Від Матвія 17:9).

Перше питання, яке виникає, коли читаєш цю історію: чому Ісус покликав Своїх учнів? Ісус завжди все робив з певною метою. Для кого це було? Це було тих учнів, яких взяв з Собою Ісус. І це було для нас, бо ми про це читаємо зараз. Чогось мала навчити ця історія учнів. Ісус сказав не розповідати про цю подію до Ісусового воскресіння, а не взагалі.

Як учні могли уявляти собі Царство Боже? Бог не показав на горі учням ангелів, вулиці із золота. Але учні побачили на горі переображеного Ісуса і мужів, які наслідують це Царство. Переображений Ісус – це центр Царства. Той, хто побачив Ісуса, побачив Царство Боже. І коли ми роздумуємо про Царство Боже, ми в першу чергу думаємо про Ісуса.

Ісус – це образ Божий. Він зійшов в образі раба на землю. Але переображення – це сходження Ісуса в славу.

... але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина... (До филип'ян 2:7).

Ісус зробив це, щоб ми могли наблизитись до Нього. Коли учні побачили Христа в славі, вони боялися наблизитися навіть і не знали, що казати і як себе поводити. Саме тому Ісус прийшов в образі раба, щоб розуміти тих, хто до Нього приходить.

Ми можемо мати утримані очі, ми можемо не бачити образ Ісуса так явно, як хотіли б бачити Його. Але Він досягає в нашому житті того, щоб ми впізнавали Його по інших ознаках. І це зрілість. І наша духовна мета – вчитися впізнавати Ісуса.

Ісус хоче бути близьким до нас. Він хоче бути на відстані витягнутої руки.

Всіх нас чекає переображення.

Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі (До филип'ян 3:21).

Щоб нам переображатися, нам потрібен Дух Господній. І, разом з тим, нам потрібно дивитися на цю славу обома очима, а не боковим зором.

Нам потрібно змінюватися внутрішньо, і тоді євангельська сила буде діяти в наших серцях!

С. Тытарь 

Игорь Бойко Игорь Бойко Николай Каленик Николай Каленик

Сергей, Евгений и Михаил Озеруги Сергей, Евгений и Михаил Озеруги
"Творец Великий"             

"Тебя Господь я умоляю"

"О, мой друг"                       

 

Дневное богослужение

Андрей

alt alt

Господь милостивий і люблячий. Бог відкриває нам  розуміння для того, щоб ми жили і чинили  по любові.

Улюблені, - любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! [...]Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась (1 Івана 4:7-8, 12).

Нову заповідь Я вам даю: «Любіть один одного! Як я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Євангелія від Івана 13:34-35).

Великі слова та настанови каже Біблія про любов, адже це необхідно не тільки для нас, але й для інших – це буде свідченням того, що ми діти Божі.

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить в усе, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! (1Послання до Коринтян 13:4-8).

Скільки є визначень та характеристик любові, і ми всі прекрасно їх знаємо. Та чи живемо ми як написано, чи виконуємо ми Писання? Це дуже важливо, бо якщо ми будемо слідувати цим словам, то будемо перебувати в Бозі. Як нам жити, щоб постійно перебувати в Божій присутності? – Любити! Коли будеш любити, то Господь буде в тобі, а ти – в Ньому, тоді відчуватимеш Божу присутність у своєму серці.

Прикро, коли християни мають між собою спори та сварки. Немає таких  речей в цьому житті, які б були вагоміші за любов одне до одного; немає нічого важливішого за наш мир, радість та єднання. Якщо ми не можемо жити по-любові тут на землі, то як ми думаємо єднатися в Царстві Небесному?

Нехай Господь поблагословить нас, щоб ми завжди жили в любові, щоб були прихильні один до одного та вміли довготерпіти. Бог бажає бачити наше серце: чи ми поступимо по Писанню, чи здатні потерпіти і не шукати свого по відношенню до інших. Коли ми будемо так поступати, то завжди перебуватимемо в Божій присутності.

Це ж слово  відноситься і до подружніх відносин, коли потрібно потерпіти, подбати про свого чоловіка (свою дружину). Хай Бог благословить нас, щоб ми жили і чинили так,  як каже Слово: «Як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!» Настанову дає Господь і чоловікам, щоб любили своїх жінок, як Христос полюбив нас, тому що в Христі ми всі – одне. А Ісус так полюбив нас, що змирився аж до смерті хресної, таким  чином проявляючи свою любов.

Живімо по любові, і являймо цим славу Господню для інших людей, бо це дуже важливо в нашому житті! Адже набагато краще жити в любові і відчувати теплі емоції та почуття, ніж перебувати в сварці та гніві. В кінцевому випадку сварки ні до чого доброго не приводять.

Немає нічого ціннішого за те, що ми маємо від Господа – Його любов! Ми повинні любити та прагнути любові. В першу чергу любити Бога, Який являється джерелом любові, тоді ми зможемо любити одне одного.

Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів! (1 Петра 4:8)

Це ще одне благословення від Господа, оскільки ми всі грішні, та Божа любов і милість очищає нас. Отож, якщо ми хочемо мати очищення від гріхів, то повинні любити одне одного; любити глибоко та щиро, як каже Слово Боже, бо любов покриває багато гріхів.

Андрей 

Владимир Рыжук Владимир Рыжук Татьяна Татьяна

alt alt Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Игорь

 

Вечернее богослужение

Александр 

Александр (Николаевская обл.) Александр (Николаевская обл.)

В наших руках находится Библия и она как огромный неизведанный океан,  который полон тайн и загадок. В ней столько мудрости, столько Божьих мыслей! Мы всю жизнь черпаем из нее ответы и удивляемся, что каждый раз получаем новое откровение, свежее слово для нашей жизни.

Последнее время мне хочется изучать притчи Иисуса.

Одна из первых притчей Христа – это притча о свече. Иисус говорил ее 3 раза и 3 раза вкладывал в нее разный смысл:

Вы - свет мира. Не может укрыться город, стоящий на верху горы. И, зажегши свечу, не ставят ее под сосудом, но на подсвечнике, и светит всем в доме  (От Матфея 5:15).

Мы знаем, что главная цель свечи – осветить дом, и поэтому ее ставят на самом видном месте, чтобы свет от нее осветил больший участок.

«Вы свет мира – какие страшные слова», - возможно, подумает кто-то из вас. Но как бы мы не спотыкались, Иисус не только не оставляет нас, Он посылает нас говорить о Нем, потому что в наших слабостях и бессилии проявляется Божья сила.

Вы были некогда тьма, а теперь - свет в Господе: поступайте, как чада света (К Ефесянам 5:8).

Когда мы пришли ко Христу, наш дух возродился, потому что его зажег Господь и он стал новым во Христе, хотя мы не изменились внешне.

Мы свет Божий в духе, т.к. в нас стала жить любовь Божья, мир, радость, сила, вера. Но иногда из-за суеты мы забываем, что в нас живет Божий свет. Нам нужно его высвободить - как свечу поднять высоко, чтобы он осиял греховную тьму.

Но что это за свет? Это добрые дела и жизнь Христа, которая проявляется в нас – самая лучшая «реклама» для этого мира.

Когда Моисей пас овец, он увидел куст, который не сгорает. Он подошел к нему и услышал слово от Господа.

Если мы горим и не сгораем, если наши добрые дела не иссякают, тогда мы привлечем внимание людей и, подойдя к нам, они услышат слово Христа.

...потому что наше благовествование у вас было не в слове только, но и в силе и во Святом Духе, и со многим удостоверением, как вы сами знаете, каковы были мы для вас между вами (1-е Фессалоникийцам 1:5).

Можно выделить 4 пункта, как нам говорить о Христе: Нести слово Божье; проповедовать Евангелие в силе и знамений, и чудес; проповедовать  Евангелие силою Духа Святого; подтверждать сказанное на личном примере нашей жизни. Ведь наша жизнь может как и привлечь, так и оттолкнуть людей от Бога.

Возлюбленные! прошу вас, как пришельцев и странников, удаляться от плотских похотей, восстающих на душу и провождать добродетельную жизнь между язычниками, дабы они за то, за что злословят вас, как злодеев, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения (1-е Петра 2:12).

Когда Иисус Христос висел на кресте, это был тот момент, когда Он не проповедовал, когда Он страдал и молился за обидчиков. И в этот момент один из повешенных разбойников не выдержал -  он попросил помянуть его в Царстве Божием и покаялся. Иисус приобрел душу даже вися на кресте. Как? Он ведь не говорил ничего окружающим, но­­ разбойник увидел, как невиновный Христос переносит страдания и его сердце не выдержало.

Даже без проповеди, вися на кресте, Он смог приобрести души для Бога.

Мы должны знать – мы свет миру, в нашем духе есть потенциал Божьей любви, веры, силы – нам только нужно начать действовать – любить, начать творить добрые дела, отвечая добром на зло. Пусть Бог поможет нам в этом!

Аминь!

Александр 

Александр Максименко Александр Максименко Сергей Каленик Сергей Каленик

С. Каленик 

Тимофей Максименко Тимофей Максименко Николай Каленик Николай Каленик

Н. Каленик

 


30 августа 2015 г.

Утреннее богослужение

Сергей Антонец

Сергей Антонец Сергей Антонец

Я хотел бы сегодня говорить об искушении.

Многие очистятся, убелятся и переплавлены будут в искушении; нечестивые же будут поступать нечестиво, и не уразумеет сего никто из нечестивых, а мудрые уразумеют (Даниил 12:10).

Такое послание для будущих поколений. Что мы можем в своей жизни назвать искушениям? Это стечение обстоятельств во внутренней и внешней жизни христианина, при которой испытывается  вера. Здесь не идет речь о христианах или моральных людях. Здесь говорится и личных взаимоотношениях между Творцом и Его творением. Мы можем сами себя готовить к испытаниям и говорить: «Я готов на всякие испытания! Что бы в моей жизни не произошло, что бы не случилось, я готов!» Однако когда происходит что-то, наша готовность растворяется как утренний туман и от нее ничего не остается.

Тогда Иисус возведен был Духом в пустыню, для искушения от диавола... (Св. Евангелие от Матфея 4:1).

Любовь Отца проявилась в Его Сыне в том, что Он посылает Его, Единородного, для искушения от дьявола.

Перед служением Бог посылает Иисуса в пустыню для искушения от дьявола. Искушения от людей начнутся гораздо позже.

Иисус проходил то, что отчасти можем проходить и мы. На сердце у нас могут быть и раны, и печали. Но Слово Божье говорит:

... бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна (Св. Евангелие от Матфея 26:41).

Есть несколько видов искушения. Одно исходит извне как испытание. А другое походит от нас: мы сами себя искушаем, обольщаясь собственной похотью.

Посему, кто думает, что он стоит, берегись, чтобы не упасть.  Вас постигло искушение не иное, как человеческое; и верен Бог, Который не попустит вам быть искушаемыми сверх сил, но при искушении даст и облегчение, так чтобы вы могли перенести (Первое послание к Коринфянам 10:12,13).

Цель Бога – не уничтожить человека в испытании, а дать силы, чтобы человек способен был перенести и стать духовнее и сильнее. Вера всякого человека обязательно будет испытана. Но Бог дает силу все это перенести.

Возлюбленные! огненного искушения, для испытания вам посылаемого, не чуждайтесь, как приключения для вас странного... (Первое послание Петра 4:12).

«Приключение для вас странное»... Если это приключение странное, то многие вещи для нас остаются необъяснимыми и только там, в небесах, мы поймем почему.

«Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные и Я успокою вас!» Это Божий покой, который понижает холмы и наполняет долины, который успокаивает море, который в пустыне дает воду жаждущему. Очи Господни обозревают всю землю.

Давайте прославим нашего Творца, Который заботится о нас, Который подкрепляет нас в этих испытаниях и где надо даже подкладывает солому. Он имеет избыток, и у Него все весьма хорошо. Он – Бог, И Ему слава вовеки аминь!

С. Антонець 

Виктор Виктор Петр Ващенко Петр Ващенко Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой

Группа Группа

"Я иду по земле"         

"Небо, голубое небо"

Дневное богослужение

Ярослав Поступайло

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло

Згадайте історію про нагодування п'яти тисяч людей п'ятьма хлібами (Євангелія від Марка 8:14-21 та Євангелія від Матвія 16:5-12).

Христос побачив, що учні не мають хліба і завів з ними розмову, нагадуючи ті події, які відбулися нещодавно. Христос взяв п'ять хлібів і нагодував багато людей, потім взяв сім хлібів і знову нагодував людей. Учні бачили, що коли Христос брав хліб, ламав і роздавав його, то всі насичувалися. Христос не дарма запитує учнів про тих п'ять та сім хлібів і звертає увагу на залишки їжі.

Так само Ісус говорив учням про хліб духовний, про те, що необхідно вживати цей хліб, бо ми потребуємо цього, тому, приходячи в Церкву Господню, ми намагаємося поїсти, щоб не піти голодними.

Нам потрібен хліб духовний! Уявіть, що Христос розламав хліби, всі поїли, з'їли все, нічого не лишивши, і пішли. Тоді хтось міг би сказати: «А чи їли ми взагалі?» - Їли, однак пішли і не відчуваємо, що поїли. Та Ісус зробив так, щоб ще щось лишилось. Учні своїми руками збирали залишки, що свідчило, що їжі було стільки, що не можна було з'їсти.

Їжа духовна є реальна. Господь дає нам хліб, який насищає нашу духовну людину. Це не просто так ми підносимось високо, сповняємось Духом Святим. Духовна їжа також реальна, це те, що необхідне для нашого життя в Бозі.

Є Божа їжа, яка містить в собі великий заряд енергії. Згадайте історію Іллі та те, як його підкріпляв хлібом ангел Господній (1 Царів 19:1-8). Ілля зневірений та виснажений втікав і заснув. І ангол його розбудив та сказав: «Ось стань і поїж!» Пророк став і поїв, і знову заснув. Підкріплений тією їжею він йшов сорок день та сорок ночей, аж до гори Хорив.

Для нас Господь також дає Свою їжу: хліб та воду, яка є  важливою для нас, для нашого духовного зросту та збудування, для того, щоб мати хороше духовне здоров'я. Ми повинні їсти саме таку їжу та намагатися знайти те, від чого можна насититися – справжній хліб. А він знаходиться в Слові Божому і його треба споживати, щоб не ослабнути та не хворіти.

У нас  є Дім Божий, де є Господь, де є духовна їжа. Бог послав Сина свого – Ісуса Христа, щоб Він завжди перебував серед свого народу. В домі Господньому не має бути ніякого духовного голоду, бо тут завжди буде їжа. Духовна здорова їжа - хліб.  І ми повинні їсти для того, щоб бути здоровими і мати правильний напрям своїх думок; для того, щоб бути сильним і спасати інших; для того, щоб, будучи в різних ситуаціях, ми могли отримати здорову їжу.

Ми не залишені, адже для нас є ця їжа, і щоб взяти, її необхідно простягнути руку. Господь не забув нас, часто ми шукаємо вихід зі складної ситуації (долина сліз, випробування, долина смертної тіні), ми шукаємо, щоб щось зійшло згори. Однак, є конкретне рішення, є відкриття - Боже Слово, в якому треба перебувати і яке треба вживати. Коли Господь відкриває нам свої істини – це є здорова їжа, ось що необхідно нам!

Ісус сказав їм: «Я – хліб життя. Хто до мене приходить, - не голодуватиме він... (Євангелія від Івана 6:35).

Я – хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, - і померли. То є хліб, який сходить із неба, - щоб не  вмер, хто його споживає. Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, той є тіло Моє, яке за життя світові дам (Євангелія від Івана 6:48-51).

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, - хто цей хліб споживає, той жити буде повік! (Євангелія від Івана 6:58)

Я. Поступайло 

Александр Целинко Александр Целинко Игорь Бойко Игорь Бойко
И. Бойко           

 

Вечернее богослужение

Павел Озеруга

Павел Озеруга Павел Озеруга

Говорять, що є дві речі, які дуже важко робити – це доганяти та чекати. І дійсно, коли ми на щось чекаємо та не отримуємо, то приходять різні думки та сумніви. Ми починаємо ставити питання спочатку собі, потім оточуючим і, в кінці-кінців, питаємо Бога: «Чому так».

Біблія говорить, що одне з того, чому ми повинні навчитись у християнському житті – це вмінню чекати від Бога відповіді.

«І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний? А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?» (Від Луки 18:7).

Ми бачимо, що перше, на що Христос звернув увагу – це те, що ми «Його» та ми «обрані». Доволі часто ми, як люди, не звертаємо увагу на свої стосунки з Богом, як ми стоїмо перед Ним. І коли приходить біда, ми кричимо до Бога і вимагаємо від Нього рішення. І Він, по Своїй милості, допомагає нам. Але чому? Бо Христос говорить, що Бог чує і посилає допомогу Своїм обраним дітям.

Друге, на чому акцентується – деколи Бог зволікає з відповіддю. Але ми, люди, бажаємо отримати все та одразу, і в цьому в нас виникають проблеми.

«І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом» (Від Луки 18:1)

Друзі, можливо, з молитвою в нас немає проблем - коли приходять важкі часи, то ми багато постимося та молимося, але не давати занепадати духу – це важче.

Ми розсуджуємо: «як я можу не впасти духом і як я можу радіти, коли вдома біда», і починаємо діяти самостійно. Але Христос не дає неможливих доручень.

Нам потрібно визначитися – чи ми довіряємо Богу, чи все робимо самі. Бо, якщо ми будемо ділити з Богом зони впливу, повного порядку не буде. Якщо ми бажаємо благословення в житті, важливо довіряти Богу у всіх наших справах.

«І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього» (Від Івана 11:15).

Уявляєте, чотири дні людина мертва, а Христос робить так, що Лазар виходить живий.

Я хочу сказати, щоб ми зрозуміли розумом і серцем – якщо Бог може творити такі чудеса, то Він сильний вирішити і наші проблеми. Але, на жаль, дуже часто наша віра згасає. Навіть коли Бог нам говорить, допомагає, ми пручаємося та не прислухаємося до голосу Божого. Тоді Христос бере нас за руки і допомагає повірити!

«А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста. А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.» (Буття 19:15-16)

Напевно, нелегко покинути все і просто піти.  Тому Лот і вагався, тоді Анголи його вивели. Тому коли в нашому житті стається так, що в нас не виходить так, як заплановано, треба довіритись Богу. Дорогі друзі, дуже легко говорити та свідкувати про віру, і наскільки важко застосувати її в житті. Важливо довіряти Богу, коли щось не отримуємо відразу, треба чекати і вірити, що Бог дасть нам. Але є один момент:

«Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки» (До Євреїв 11:13).

На основі цього слова, деякі речі, які ми чекаємо від Бога та на які ми сподіваємось, можливо,  ми не отримаємо. Колись ми підемо з цієї землі, і всі матеріальні речі втратять весь сенс. Головне, що буде важливо - чи будемо ми з Господом!

П. Озеруга

Назар Зозуля Назар Зозуля Роман Коростель Роман Коростель
Р. Коростель

alt alt Надежда Надежда

 

Обновлено 12.01.2016 09:57