Сентябрь 2014 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.10.2014 00:00

7 сентября 2014 г.

Утреннее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

Перед нами хліб та вино. Що ми робимо, коли беремо участь в заповіді? В першу чергу, щось відбувається з нашою душею та нашими думками – ми згадуємо страждання Ісуса, Його науку, Його жертву, ми роздумуємо про тіло Ісуса Христа, про Йога рани. Це все відбувається на нашому душевному рівні – в думках, оскільки ми ще нічого не торкнулися, ми тільки роздумуємо про Господа. Біблія говорить, що це є складовою частиною хліболамання. Мало просто прийти, з'їсти шматочок хліба, завершивши обряд, і вважати, що це повнота. Роздуми про страждання Ісуса Христа можуть відігравати навіть більшу роль, ніж сам процес хліболамання.
І друге, що ми робимо, це звіщаємо смерть Ісуса Христа та Його прихід.
Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде (1 до Коринтян 11:26).
Наші думки не можна побачити. Але коли ми беремо хліб та чашу, щось відбувається в фізичному, матеріальному світі. Що це для нас означає, коли ми робимо ковток з чаші, з якої питиме брат чи сестра? Що це означає, коли ми візьмемо шматочок того хліба, який їстиме й наш брат та сестра? Це наша спільність.

Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? (1 до Коринтян 10:16).
Ми маємо спільність з Ісусом Христом, коли причащаємося, - ми стаємо частиною тіла Ісуса Христа.
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського (1 до Коринтян 10:21).
Коли ми є спільниками чаші й хліба, ми є спільниками столу Господнього. Ми робимо це в церкві, цим самим показуючи, що крім того, що маємо спільність з Господом, ми ще й маємо спільність один з одним, тому що це одне тіло, частинами якого ми стали.
Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха (1 Івана 1:7).
Наша мета – мати спільність з Ісусом Христом, гріх цьому заважає. Саме тому, щоб забрати перешкоду, яка заважає нам бути в спільності з Господом, ми повинні очиститися від гріха.
Кров Ісуса Христа очищає нас від усякого гріха – це наслідок того, що ми ходимо в світлі. Ходження в світлі – це дозволяти світлу освітлювати кожну частину мого життя, і коли це світло потрапляє на гріх, я бачу гріх і виношу його на світло, я йду до світла.
Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої (1 Івана 1:8,9).
Треба йти в світло! Іншого вибору в християнина нема. Який би тягар не гнітив, треба йти у світло! Це не роздоріжжя, коли ми обираємо між кроками та напрямами, у нас тільки один сьогодні напрям – виносити все у світло, і тоді ми будемо мати спільність із Ним. Нехай Дух Божий благословить нас в цьому, нехай світло просвітлює всяку темряву, тоді ми будемо мати цю спільність, і саме тоді ми будемо щасливими християнами.

С. Тытарь

Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Лида Лида Николай Каленик Николай Каленик
Н. Каленик

Группа Группа
"Путь Христа"

Хор Хор
"О, неужели Царь вселенной"

 

Дневное богослужение

Назар Зозуля

Назар Зозуля Назар Зозуля

Я хотів би пороздумувати з вами про те, що Бог очікує від нас і що Він нам пропонує.
Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! (Від Матвія 11:28-30).
Ісус говорить: «Прийдіть до Мене усі!» Це слова не стосуються тільки тих людей, які щойно покаялися. Ці слова відносяться до всіх. Ми всі приходимо до Ісуса із своїми тягарями, своїми радостями чи печалями. Але коли ми приходимо, що ми очікуємо від Господа? Приходячи до Ісуса, ми повинні розуміти, хто Він є. Він – Святий та Величний, Цар царів, Він над володарями. Він таким був і таким залишився.
Приходячи перед Господнє лице, ми повинні розуміти всю величність Бога. Інколи ми в своїй легковажності просто не розуміємо, до кого ми приходимо.
Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його? У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману... (Псалми 23:3,4).
Є певні умови, які дозволяють нам бачити Бога, входити в Його присутність.
Але, разом з тим, чи читаємо в Біблії, що Бог настільки полюбив нас, що став нижче, ніж кожен з нас. Той, хто був вищий всіх правителів, всього сущого, став найнижчим, став слугою.
Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх. А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі. Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння Тому мусив бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти (До Євреїв 2:9, 14-18).
Ісус скуштував смерть і цим визволив нас від страху смерті. Бог зберіг нас від смерті духовної. Він може тобі й мені помогти. Він, як ніхто інший, розуміє тебе й мене. Він може подарувати мир та радість, які не зможе забрати ніхто: жодні обставини, жодні новини, жодні слухи чи чутки, тому що Він дає мир, Він дає спокій струдженим та обтяженим, хто приходить до Нього.
Господь допоможе нам нести ярмо, Він проведе нас крізь все. Але Він також і хоче від нас певних дій.
Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня! (Від Матвія 7:21-23).
Ми можемо говорити: «Господи, ми знаємо тебе, ми ж в ім'я Твоє все робили!» Але Ісус скаже: «Я не знаю тебе, тому що ти не виконував волю Мого Отця».
Для чого ти і я живемо? Яка воля Господа для кожного з нас? Давайте ставити Богові ці питання, давайте потребувати цього, тому що є небезпека почути слова від Господа: «Я ніколи не знав тебе».
Нехай дасть нам Бог сили та мудрості будувати на скелі, тому що потім може виявитися пізно щось укріпляти та зміцнювати.

Н. Зозуля

Денис Огуля Денис Огуля Нина Рябенко Нина Рябенко Алексей Иванец Алексей Иванец

Читать стихотворение Нины Рябенко
А. Иванец

alt alt
"Не ошибись"

alt alt
"Видна из города"

Хор Хор
"Любов Христа"

 

Вечернее богослужение

Александр Максименко

Александр Максименко Александр Максименко

Наконец, братия мои, укрепляйтесь Господом и могуществом силы Его. Облекитесь во всеоружие Божие, чтобы вам можно было стать против козней диавольских, потому что наша брань не против крови и плоти, но против начальств, против властей, против мироправителей тьмы века сего, против духов злобы поднебесной. Для сего приимите всеоружие Божие, дабы вы могли противостать в день злый и, все преодолев, устоять. Итак станьте, препоясав чресла ваши истиною и облекшись в броню праведности, и обув ноги в готовность благовествовать мир; а паче всего возьмите щит веры, которым возможете угасить все раскаленные стрелы лукавого; и шлем спасения возьмите, и меч духовный, который есть Слово Божие. Всякою молитвою и прошением молитесь во всякое время духом, и старайтесь о сем самом со всяким постоянством и молением о всех святых... (Послание к Ефесянам 6:10-18).
Є різниця, коли мирний час і є різниця, коли військовий час. Краще бути підготовленим в мирний час, ніж бути непідготовленим тоді, коли будуть бойові дії в духовному житті. Укріпитись ми можемо тільки Господом. Тільки Він може дати міцну основу, яка буде стояти незалежно від обставин, Він дасть той міцний захист. І ми маємо укріплятися Господом, зміцнятися Ним.
Ми звикли жити в мирний час. І події на території України схвилювали нас. Але чому ми дивуємося? Те, що ми бачимо зараз в фізичному світі – це прояв духовних проблем. Ця ворожнеча завжди була. І ми, як люди починаємо опускатися на рівень імен, проте ми повинні розуміти – над всім є Господь і не з людьми ми маємо справу – наша брань в духовному світі, а не проти людей.
Написано: «облекитесь, возьмите, приймите». Нас одягати ніхто не буде, це те, що ти і я повинні зробити самі, особисто. Порою нам здається, що Бог щось з нами зробить і ми станемо міцніші в вірі. Бог все дав, все підготував для твого захисту, для твоєї перемоги, але треба самому підійти, взяти та одягнути. Ти повинен схилити коліна, ти повинен взяти Біблію в руки твої, ти сам це повинен робити. І тоді ця зброя Божа зможе тебе захистити.
В нас зараз так багато наліпок, зовнішніх прикрас, але під час бойових дій це все не захистить, це все просто відпаде. В житті кожної людини буде випробування в вірі. Але нам треба вийти переможцем. Ми читаємо про зброю Божу, яку приготував Господь.
Боже Слово – істина, праведність – повсякденне моє життя, та молитовне моє життя, - це три речі, які будуть надто важливі для того, щоб вийти переможцем.
«Итак, встаньте!...» Стань, прокинься, будь готовий!
Итак, не будем спать, как и прочие, но будем бодрствовать и трезвиться (Первое послание к Фессалоникийцам 5:6).
Бог сьогодні сколихує всіх нас! Встань, підпережись, зваж себе, поки Господь тебе не зважив. Праведність в мирний час здається для нас таким тягарем, нам хочеться це скинути. Але отака праведність від ворожої кулі не захистить. Наша праведність не дає нам шансу вести безпечне життя. Повсякденне життя нероздільно пов'язане з моїми стосунками з Господом. Той, хто слідкує за своїм життям, має великі обітниці:
Очи Господни обращены на праведников, и уши Его — к воплю их. Но лице Господне против делающих зло, чтобы истребить с земли память о них. Взывают праведные, и Господь слышит, и от всех скорбей их избавляет их. Близок Господь к сокрушенным сердцем и смиренных духом спасет. Много скорбей у праведного, и от всех их избавит его Господь (Псалтирь 33:16-20).
Праведне, чисте та побожне життя перед лицем Господнім має обітниці. Коли прийде випробування, тоді стане видно, як ти ходив перед Господом.
«Препоясав чресла ваши истиною» - це читання Слова Господнього. Я повинен читати Біблію, замість мене ніхто не буде робити це, я сам повинен це робити. Результат буде залежати від того, як регулярно, як постійно я буду це робити.
Знання Слова Господнього дає цей щит від стріл лукавого. Слово даватиме тобі мудрість та напрям руху. Ти не тільки зможеш захищатися, ти зможеш наступати. Якого б формату, розміру не була б Біблія, якщо я її не вкушаю, вона мені не принесе користі.
Моє молитовне життя також є невід'ємною частиною мого духовного стану. Дух Святий нагадає слова Христа, але не треба обманювати себе в тому, що я, не читавши Біблії, помолюся Духом і мені стане все зрозуміло та добре. Молитовне життя та Біблія повинні бути невід'ємними.
Ми повинні приготуватися. Краще бути готовими в мирний час.

А. Максименко

Василий Высоцкий Василий Высоцкий Леся Леся

Читать стихотворение Леси

alt alt alt alt Сергей Антонец Сергей Антонец

Читать стихотворение Илоны
"Не дай нам Бог"

С. Антонец          

Молодежный хор Молодежный хор
"Поклоняюсь я Творцю землі"

"Скільки гине людей"               

 


14 сентября 2014 г.

Утреннее богослужение

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

В людей возникает вопрос: за что уцепиться, чтобы не упасть. Единственный выход у нас – это держаться Бога.
Когда нечистый дух выйдет из человека, то ходит по безводным местам, ища покоя, и, не находя, говорит: возвращусь в дом мой, откуда вышел; и, придя, находит его выметенным и убранным; тогда идет и берет с собою семь других духов, злейших себя, и, войдя, живут там, — и бывает для человека того последнее хуже первого (Св. Евангелие от Луки 11:24-26).
Я сегодня хотел бы говорить о пустоте. Очищенный дом должен быть чем-то занят.
Только в Боге успокаивайся, душа моя! ибо на Него надежда моя. Только Он — твердыня моя и спасение мое, убежище мое: не поколеблюсь. В Боге спасение мое и слава моя; крепость силы моей и упование мое в Боге. Народ! надейтесь на Него во всякое время; изливайте пред Ним сердце ваше: Бог нам прибежище. Сыны человеческие — только суета; сыны мужей — ложь; если положить их на весы, все они вместе легче пустоты (Псалтирь 61:6-10).
Без Бога мы все пустота – мы ничего не весим. Душа пустая без Бога. Чем человек начинает себя заполнять?

Безумствует всякий человек в своем знании, срамит себя всякий плавильщик истуканом своим, ибо выплавленное им есть ложь, и нет в нем духа. Это совершенная пустота, дело заблуждения; во время посещения их они исчезнут (Иеремия 10:14,15).
Люди начинают делать себе истуканов, кумиров, идолов, и в этом безумствуют. Это негативные примеры для нас.
Глас Господа взывает к городу, и мудрость благоговеет пред именем Твоим: слушайте жезл и Того, Кто поставил его. Не находятся ли и теперь в доме нечестивого сокровища нечестия и уменьшенная мера, отвратительная? Могу ли я быть чистым с весами неверными и с обманчивыми гирями в суме? Так как богачи его исполнены неправды, и жители его говорят ложь, и язык их есть обман в устах их, то и Я неисцельно поражу тебя опустошением за грехи твои. Ты будешь есть, и не будешь сыт; пустота будет внутри тебя; будешь хранить, но не убережешь, а что сбережешь, то предам мечу. Будешь сеять, а жать не будешь; будешь давить оливки, и не будешь умащаться елеем; выжмешь виноградный сок, а вина пить не будешь (Михей 6:9-15).
Здесь интересное слово: будешь есть и не насытишься. Если на Новый завет это перевести, то можно сказать: будешь читать Слово, но не насыщаться. Какая-то неправда, суета в жизни, - и все – Слово закрылось. И читаешь, и ешь, но не насыщаешься.
Когда Каин принес свою жертву, Бог ее еще не принял, но Каин уже огорчился. Мы ведь тоже огорчаемся в своей жизни, если что-то не по-нашему. Но Бог не оставляет Каина, приходит к нему и говорит: «Грех у дверей лежит!». Вот грех лежит, но ты господствуй над ним. Мы иногда огорчаемся, но Бог дает нам силы господствовать над этим. В Бога для нас есть больше. И нам этот соблазн, это испытание надо победить.
Чем заполняется пустота?
...ибо благоугодно было Отцу, чтобы в Нем обитала всякая полнота...(Послание к Колоссянам 1:19).
Мир Божий, который превыше всякого ума соблюдет сердца наши и помышления наши. Мир Божий – это полнота. И вот угодно было Отцу, чтобы в Иисусе обитала всякая полнота. И если у нас есть какие-то недостатки, какая-то пустота, то она заполняется Иисусом Христом.
...и все покорил под ноги Его, и поставил Его выше всего, главою Церкви, которая есть Тело Его, полнота Наполняющего все во всем (Послание к Ефесянам 1:22,23).
Когда мы приходим к Богу, Дух Святой поступенно вытесняет все наши пустоты. Действие Божьей силы идет изнутри. Праведникам закон не нужен, он для беззаконников.
Когда нам тяжело, когда мы боремся, когда мы понимаем, что вот он – грех у дверей, Бог дает господство, мы исполняемся Духом Святым.
У нас сегодня такое время, когда не только на пастыря или служителей Бог Духа Святого послал, но на всех.
Однажды сказал Бог, и дважды слышал я это, что сила у Бога, и у Тебя, Господи, милость... (Псалтирь 61:12,13).
Если грех стоит у дверей, сила у Бога. И милость у Господа для тех, кто оступился, кто споткнулся.

И. Бойко

Иван Загребавев Иван Загребавев Надежда Бойко Надежда Бойко Николай Каленик Николай Каленик
"Не жалей себя"

Н. Каленик         

Тамара Листовныча Тамара Листовныча Лида Лида

Читать стихотворение Тамары

Читать стихотворение Лидии

Хор Хор
"Где же Ты где?"                        

"Иисус вся жизнь моя сокрыта"

"Як гарні на горах стопи"           

 

Дневное богослужение

Александр Целинко Александр Целинко Алексей Иванец Алексей Иванец

alt alt Роман Коростель Роман Коростель Николай Каленик Николай Каленик

 

Вечернее богослужение

Виктор Вознюк

Виктор Вознюк Виктор Вознюк

Я хотів би говорити на тему: узгодження духовного покликання зі світською освітою.
Апостоли не були спочатку апостолами, але учнями, Ісус був для них Вчитель, потім апостоли теж почали навчати і взагалі весь досвід передається через навчання.
Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві! (До Ефесян 5:15,16).
У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу...(До Тита 2:7).
Для нас відведений певний кредит часу. Ми повинні цінувати цей час, аналізувати його, мудрими бути в цей час і відповідно реагувати на цей час.
Інколи нам хочеться сказати: «В мене нема шансу, нема таланту, що я можу зробити?» Але Господь – це Бог шансів! Ми часто асоціюємо таланти із вмінням говорити та співати, але не розуміємо, що Бог може нас використати ще в чомусь іншому.
Автоматично ви не зрозумієте ваше призвання. Покликання потрібно знайти в співпраці з Богом. В нас є певні кроки, які ми повинні пройти. І одним з них є отримання відкриття на свою долю.
Пильнуйте, слідкуйте за часом, бо життя проходить! Ви повинні планувати, трудитись так, ніби Ісус Христос прийде через тисячу років, але ви повинні бути готові так, ніби Він прийде наступної хвилини.
Потрібно знайти в своєму житті те, в чому Бог буде максимально використовувати тебе. І це не обов'язково повинне бути духовне спрямування: професійні співаки, пастори та місіонери. Можна й майном послужити. Багато напрямів потрібно в церкві.
В нас є певні маркери для визначення нашого призначення. Бог дає певні здібності та таланти. Бог дає ці задатки і очікує, що звідти буде плід. Ви повинні вести безперервний діалог з Богом. Дайте для себе відповідь: як часто ви молитесь про ваше духовне призначення? Систематика в молитві дуже важлива.
Ваше заняття повинне відповідати берегам Святого Письма. Це має служити Богу, людям, оточенню, церкві, а також це має приносити заробіток у вашу сім'ю.
Є пряме покликання – в церкві. Але частіше є подвійне покликання – ще й у соціумі, де є можливість працювати з людьми. Саме там можна виконати сповна своє призначення.
Якщо ви не прив'яжете до християнського контексту свою освіту, вона буде для вас важкою, нецікавою, і кінцевий результат буде сумним.
Бог нас покликав. Але одна проблемка є – нам здається, що в нас часу ще багато.
Стати християнином – це велика справа. Але будучи християнином, важливо поширити будь-якими методами та інструментами правду Божу та Царство Боже.
Не відступіть від Бога. Тримайтесь Його. Християнин теж може сумніватися, він теж інколи спотикається і може навіть впасти. Але християнин завжди підіймаєтеся.

Молодь дорога, за Богом остання крапка. Останній штрих картини вашого життя за Богом. Молімося за те, щоб наші знання, які ми маємо, ми могли скерувати в правильне місіонерське русло.

В. Вознюк   

"Небеса"    

"Отче наш"

Василий Мамчич Василий Мамчич Татьяна Татьяна

Читать стихотворение Татьяны

Александр Максименко Александр Максименко Аня Аня
А. Максименко

Читать стихотворение Анны

Молодежный хор Молодежный хор
"В Твоєму домі"               

"Я иду по земной тропе"

 


21 сентября 2014 г.

Утреннее богослужение

Виктор Андреевич Шевчук

Виктор Андреевич Виктор Андреевич

Сьогодні я хотів би говорити про християнську освіту. Серед християн побутують неоднозначні думки про це. Бог будує церкву вже дві тисячі років. І протягом цих років були щирі люди, яких Господь вчив. Бог будує церкву і ми, як живе каміння, повинні туди вкладатися. Розумних людей знання не надимають. Чим більше ми пізнаємо оточуючий світ, тим більше ми пізнаємо Творця і тоді ми не надимаємося, а смиряємося перед Його величчю.
Не може бути духовності без вивчення Слова Божого, без знання Слова Божого та без виконання Слова.
Ми спасаємо алко- та наркозалежних, бездомних, і чомусь залишили поза увагою інтелігенцію та студентів, але саме вони є цвітом нації, саме вони формують націю. Ми хочемо, щоб наша країна була християнською, але для цього й потрібно працювати з інтелігенцією. Нам дано повеління: «Ідіть і навчіть всі народи!» А як можна навчити, якщо ти сам не вчився?

Думка про те, що не треба вчитися, не від Бога. Нам цю думку нав'язували КГБ-істи, бажаючи поставити нас на найгірші роботи, щоб нас ніхто не бачив і не чув. Це була тактика диявола. Слово Боже говорить чітко, щоб ми здобували знання.
Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! (Приповісті 4:7).

Коли людина народжується, вона вчиться всього: ходити, говорити, їсти. А якщо ми хочемо трудитися для Господа, хіба цьому не треба вчитися? Якщо ми хочемо виховувати своїх дітей віруючими, хіба цього не треба вчитися? Що простіше: якусь залізяку зробити чи виховати дитину для Господа?
Ми спасаємо всіх, рятуємо весь світ, але своїх дітей втрачаємо. Чому ми не бачимо в церкві дітей, які ходили в Недільну школу? Можна звинуватити Недільну школу, але трагедія в тому, коли ми самі ж відриваємося від своїх дітей.
У церкві не тільки є інформація. Я приходжу в церкву не тільки, щоб почути проповідь, я приходжу в церкву, щоб зустрітися з Ісусом Христом, я хочу з Богом зустрітися, я хочу Його почути.
І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш. І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми. І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх (Повторення Закону 6:6-9).
Бог батькам дав відповідальність виховувати своїх дітей. В нас радянський менталітет: школа виховає, церква виховає. Дорогі батьки, ніхто вам не виховає. Церква може допомогти, але якщо ви не виховаєте, ніхто не допоможе. Тому що головний виховний фактор – це атмосфера в сім'ї, це поведінка батьків, і діти це бачать та копіюють. Ви тисячу разів говоріть: «Синок, читай Біблію!» Але якщо він не бачить вас за читанням, як він може сам це робити?
В нас є проблеми в Недільних школах. Але основні проблеми – це проблеми в сім'ях. Для того, щоб діти ваші були віруючі, ви повинні мати час для своїх дітей. Навіть якщо ти пастор чи єпископ, з тебе ніхто не зняв обов'язку священика в домі.
Виховання любов'ю. А любов якраз і проявляється в тому, що ми проводимо з дітьми час, що ми знаємо їхні потреби, що ми цікавимося ними. Дуже важливо проявляти свою любов діями.
Виховання Словом Божим. Ми часто читаємо розповіді про Ісуса. І діти сприймають це як казочки. А коли діти приходять в школу, їм кажуть: «А це наука». Дітей треба вчити не розповідям, їх треба вчити Слову Божому, що це живе, діюче та незмінне, що це закон Божий.
Прививати дітям працелюбство. Зараз в нас така тенденція: догодувати дітей до їхньої пенсії. Вчити працелюбству треба з 5-6 років, тоді у 18 людина сама буде йти й робити.
Дорогі мами, ми часто говоримо в адресу своїх дітей не дуже хороші слова. Слова мають владу над нашим життям. Написано, щоб благословляли дітей своїх, але коли дитина щось утне, то ми далеко не слова благословіння говоримо. І тоді виростає така дитина, як ми її називали. Хай Бог благословить, щоб ми контролювали свої слова.
Без молитви ви не виховаєте своїх дітей. Покажіть дітям, яку силу має молитва до Господа.
Нехай Бог дасть нам мудрості правильно виховувати своїх дітей.

В. Шевчук

Николай Каленик Николай Каленик Сергей Антонец Сергей Антонец Петр Петр
С. Антонец 

"Город мой"

Хор Хор
"Господи, Боже нашого спасіння"

"Такий, як є"                                   

 

Вечернее богослужение

Антон Боруль

Антон Боруль Антон Боруль

Я хотел бы сегодня поговорить о служении Богу и Его присутствии в нашем служении. Мы можем служить Богу, но там Бога не будет.
Давайте вспомним историю о Давиде и ковчеге Божьем. Люди имели служение, они везли ковчег, пели, думали прославить Бога этим, но произошла смерть Уззы. Тогда Давид уразумел, что что-то здесь не так он сделал.
И не захотел Давид везти ковчег Господень к себе, в город Давидов, а обратил его в дом Аведдара Гефянина. И оставался ковчег Господень в доме Аведдара Гефянина три месяца, и благословил Господь Аведдара и весь дом его. Когда донесли царю Давиду, говоря: «Господь благословил дом Аведдара и все, что было у него, ради ковчега Божия», то пошел Давид и с торжеством перенес ковчег Божий из дома Аведдара в город Давидов (Вторая книга Царств 6:10-12).
Ковчег завета, присутствие Божие настолько повлияло на дом Аведдара, что о благословениях дома его услышал сам царь.
Имя «Аведдар» еще по-другому звучит как «Овед-Едом». И мы можем проследить последующею судьбу этого человека:
...и поставил на службу пред ковчегом Господним некоторых из левитов, чтобы они славословили, благодарили и превозносили Господа Бога Израилева: Асафа главным, вторым по нем Захарию, Иеиела, Шемирамофа, Иехиила, Маттафию, Елиава, и Ванею, Овед-Едома и Иеиела с псалтирями и цитрами, и Асафа для игры на кимвалах...(Первая книга Паралипоменон 16:4,5).
Овед-Едом, когда почувствовал благословение в своей семье, когда почувствовал присутствие Божие, не захотел останавливаться и искал способа послужить Господу.
Давид оставил там, пред ковчегом завета Господня, Асафа и братьев его, чтоб они служили пред ковчегом постоянно, каждый день, и Овед-Едома и братьев его, шестьдесят восемь человек; Овед-Едома, сына Идифунова, и Хосу — привратниками... (Первая книга Паралипоменон 16:37,38).
Что присутствие Божие делает в нашей жизни? Вдохновляет ли оно нас? В нашей жизни мы должны искать присутствия Божьего, которое укажет нам наше служение.
Илия сделал все, что сказал ему Господь, и на жертвенник сошел огонь от Бога. Перед этим было также служение, где люди кололи себя, прыгали, кричали, но там не было Бога. Илья же сделал все по слову Господнему. Как мы сегодня приходим перед Богом? Мы идем с Божьей силою? Мы должны просить у Бога помощи, чтобы Он давал нам силы, чтобы Его присутствие направляло нас.
Вот заповеди, постановления и законы, которым повелел Господь, Бог ваш, научить вас, чтобы вы поступали так в той земле, в которую вы идете, чтоб овладеть ею; дабы ты боялся Господа, Бога твоего, и все постановления Его и заповеди Его, которые заповедую тебе, соблюдал ты и сыны твои и сыны сынов твоих во все дни жизни твоей, дабы продлились дни твои. Итак слушай, Израиль, и старайся исполнить это, чтобы тебе хорошо было, и чтобы вы весьма размножились, как Господь, Бог отцов твоих, говорил тебе, что Он даст тебе землю, где течет молоко и мед. Слушай, Израиль: Господь, Бог наш, Господь един есть; и люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим, и всею душею твоею и всеми силами твоими. И да будут слова сии, которые Я заповедую тебе сегодня, в сердце твоем. и внушай их детям твоим и говори о них, сидя в доме твоем и идя дорогою, и ложась и вставая; и навяжи их в знак на руку твою, и да будут они повязкою над глазами твоими, и напиши их на косяках дома твоего и на воротах твоих (Книга Второзаконие 6:1-9).
Слово Божье должно быть запечатленным в наших сердцах. Бог желает, чтобы мы были в присутствии Его. Но мы сами должны этого хотеть, это зависит от нас, насколько мы думаем размышлять о Нем, впускать Его в сердце наше, в дом наш. И тогда наше служение будет не для успокоения совести и не для галочки, но для славы Божьей. Да благословит нас Господь, чтобы в наших сердцах горел огонь Божий, а если это не так, чтобы мы просили у Бога этого.

Денис Огуля Денис Огуля Анатолий Анатолий

Юля Юля Павел Озеруга Павел Озеруга

Читать стихотворение Юлии Минич
"Дай мне гореть"

П. Озеруга          

Хор Хор
"Открой сердце мое"

 


28 сентября 2014 г. - Праздник жатвы

ПРАЗДНИК ЖАТВЫ

Утреннее богослужение

Сергей Антонец

Сергей Антонец Сергей Антонец

Сегодня в служении пусть Иисус будет не гостем, но хозяином пира.
В Библии описано одно феноменальное событие, где Иисус Сам нарушил закон сеянья и жатвы.

И приплыли в страну Гадаринскую, лежащую против Галилеи. Когда же вышел Он на берег, встретил Его один человек из города, одержимый бесами с давнего времени, и в одежду не одевавшийся, и живший не в доме, а в гробах. Он, увидев Иисуса, вскричал, пал пред Ним и громким голосом сказал: что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? умоляю Тебя, не мучь меня. Ибо Иисус повелел нечистому духу выйти из сего человека, потому что он долгое время мучил его, так что его связывали цепями и узами, сберегая его; но он разрывал узы и был гоним бесом в пустыни. Иисус спросил его: как тебе имя? Он сказал: легион, — потому что много бесов вошло в него. И они просили Иисуса, чтобы не повелел им идти в бездну. Тут же на горе паслось большое стадо свиней; и бесы просили Его, чтобы позволил им войти в них. Он позволил им. Бесы, выйдя из человека, вошли в свиней, и бросилось стадо с крутизны в озеро и потонуло (Св. Евангелие от Луки 8:26-33).

Ми читаем, что этот человек жил во гробах. Когда его бес мучил, его цепями связывали, его жизнь была без цели, просто мучение. И мучился он по одной простой причине – это было сутью его посева, он действительно пожинал то, что посеял. И тут приходит Мессия, Сын Божий, но этот человек говорит: «Ты пришел прежде времени мучить меня!» Но что сей человек делал до того, разве он не мучился? Иисус приходит, чтобы давать свободу, а человек говорит: «Ты мучишь меня!» И от присутствия Иисуса ему становится еще больнее. Как тяжело сегодня людям признать, что Иисус – это и есть Мессия. От одной этой мысли человеку становится плохо. Потому что человеку придется оставить то, что ему полюбилось, то, в чем он живет, он сам не понимает, что он опустился уже до самых низов, он уже в отчаянии. Но Иисус Христос пришел не для того, чтобы мучить этого человека – Иисус имел цель.

Эту ситуацию и то, что произошло на берегу Гадаринского озера, понимал только Христос. Только Христос понимал, что случилось с этим человеком, что за мука была и что порабощало его.

Пастухи, видя происшедшее, побежали и рассказали в городе и в селениях. И вышли видеть происшедшее; и, придя к Иисусу, нашли человека, из которого вышли бесы, сидящего у ног Иисуса, одетого и в здравом уме; и ужаснулись. Видевшие же рассказали им, как исцелился бесновавшийся. И просил Его весь народ Гадаринской окрестности удалиться от них, потому что они объяты были великим страхом. Он вошел в лодку и возвратился (Св. Евангелие от Луки 8:34-37).

Реакция на проповедь Божьего Слова – люди ужаснулись и просили Иисуса уйти. Христос пришел и дал понять этому человеку: «Тебе не стоит жать то, что ты сеял! Я готов взять твою пажить на Себя и пожать ее Сам! Я готов взять на Себя твои цепи, твои бремена, твои бессонные ночи, твои мучения! Я – Сын Божий, Я пришел на эту землю измученных вывести на свободу!» Сегодня Иисус эти слова говорит каждому сердцу.
Благословенный Бог, Которого хочу благодарить вместе с вами и молиться за тих людей, которые находятся в безысходности и не знают, что выход – это Иисус Христос. Христос воскрес!

С. Антонец

Иван Загребаев Иван Загребаев Леся Леся Игорь Бойко Игорь Бойко
И. Бойко

Николай Каленик Николай Каленик Тамара Тамара

Группа Группа
"С каждым днем"

Группа Группа
"Листя осіннії"

Группа Группа

Праздничный стол Праздничный стол

Группа Группа

Группа Группа
"Тебе, о Господь"

Хор Хор
"Благослови душе моя Господа"

"Из размяклой земли"                 

"Земля полна"                              

 

Вечернее богослужение

Уско Катто (гость из Финляндии)

Гость из Финляндии Гость из Финляндии

Я хотів би говорити про велике доручення. Господь дав нам певні завдання. Це щось надзвичайно важливе в житті людини, це те завдання, яке я повинен зробити. Це, можливо, навіть те завдання, за яке я можу віддати своє тижня. Ісус дав нам доручення на це завдання: «Говоріть про Мене всім народам!» У вас повинна бути ціль життя. У вас є це добре бажання – жити, і, знаючи про Ісуса, говорити про нього іншим людям. Нам потрібно не баритися, але поспішати виконати Боже завдання. Є дуже багато людей, які помирають без Ісуса, і нам потрібно поспішати. Диявол робить все, щоб зашкодити нам виконати Боже завдання.

Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої! І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої! Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої! Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш... А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною! (Від Івана 21:15-19).

Настав той момент, коли Петро отримав це доручення від Ісуса Христа. Це був своєрідний шлях перед Петром. Ісус сьогодні має справу з нами. Звичайно, Він спитає не один раз: «Чи ти любиш Мене». Господь знає наше минуле, в якому є речі, про які ми навіть не хочемо згадувати. І коли я говорю Йому: «Я люблю Тебе, Ісус», Він приходить й зціляє мене. Коли ми особисто зустрічаємося з Ним, ми отримуємо завдання від Нього. Петро отримав завдання: «Паси овець Моїх». Це було його покликання.
Можливо, сьогодні, коли ви будете одні в таємній кімнаті, Ісус прийде до вашого вогнища молитви і вкаже вам напрям руху. Можливо, це не обов'язково буде через вуста служителів, але особисто тобі Бог вкаже.
Часто кажуть, що молодь – це майбутнє церкви. Але ж ні! Молодь – це сьогоднішня церква!
Петро та деякі учні пішли ловити рибу, але за цілу ніч так нічого й не зловили. І тут на берег приходить Ісус, тесля, і починає вчити професійних рибаків, як ловити рибу: «Закиньте сітки!» Там потрібне було смиріння. Ісус хотів показати: якщо Я кличу вас зробити щось, Я забезпечу вас всім. Як люди, ми сильно переживаємо за фінанси, за їжу, за одежу. Але Ісус каже: «Я вам все це дам!» Ісус говорить: «Якщо Я тебе кличу, Я потурбуюся про тебе». Ісус не каже, що вам не треба буде більше працювати. Але Він каже, що вам не треба буде більше турбуватися про це, бо Він дасть і вашим сім'ям також. Тому що ми робимо найбільше завдання, яке тільки можна робити, - ми приводимо людей до Ісуса.
Я хотів би вас всіх запросити до того місця, де горить вогонь. Можливо, треба буде щось обновити в житті. Ви не втратите нічого, якщо посвятите своє життя Господу. Диявол малює нам гарну картину, але вкінці буде розруха. Ісус же пропонує вам життя з подостатком.

Уско Катто

Эмиль Фатуллаев Эмиль Фатуллаев Любомир Любомир

Александр Озеруга Александр Озеруга Гость из Финляндии Гость из Финляндии
А. Озеруга

Дети Дети

Молодежный хор Молодежный хор
"Дни уходят"

Молодежный хор Молодежный хор

Загрузить фото большого размера

 

Обновлено 09.10.2014 13:35