Июль 2014 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.08.2014 00:00

5 июля - Водное крещение

Совместно с церквями с. Крюковщина (Киевская обл.) и "Силоам" (г. Киев) мы провели торжественное богослужение и водное крещение на берегу озера в с. Крюковщина. К церкви на Карьерной, 44 присоединилось 12 братьев и сестёр.

Сергей Вознюк («Силоам») Сергей Вознюк («Силоам») Роман Скоць (Крюковщина) Роман Скоць (Крюковщина) Николай Каленик Николай Каленик

Группа Группа

Крещаемые Крещаемые

Богослужение Богослужение

Церковь Церковь

Загрузить изображение (4657х3105)

 


6 июля 2014 г.

Утреннее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

Ми згадуємо смерть Ісуса Христа, Його страждання і цим пізнаємо характер Божий. Одне з найбільш потужних відкриттів Бога про Себе ми знаходимо в Книзі Вихід:

А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа. І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях (Вихід 34:5-7).

Бог показує визначні якості Свого багатогранного характеру: милість та справедливість – милість і суд. Але в нашому, людському житті, ці дві якості вступають в конфлікт. Ми, як правило, сподіваємося знайти справедливість. Милості ж ми заслужити не можемо, вона дається без врахування добрих, чи злих нахилів серця людини.

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку (До Римлян 4:4).

Бог дає повеління: коли бідна людина дала під заставу багатому свою одіж, але до вечора не повернула борг, багатий все одно повинен віддати заставу (Вихід 22:25,26). Здавалося б, навіщо тобі та застава? Але Бог каже: «Та людина буде кликати до мене, і я відповім, бо я Бог милосердний». Справедливість говорить, що не потрібно було б повертати ту одіж, але Бог говорить: «Я – милосердний».

Іншим прикладом Божого милосердя є історія з Євангелії від Матвія, коли працівники робили різну кількість часу за одну і ту ж плату – за динарій. Той пан сказав про себе, про свій характер: «Чи тобі заздрісно, що я добрий?»

Історія про царя, який мав боржника (Матвія 18:25 -26). Вимога царя була цілком справедливою – він хотів отримати те, що дав у борг. Раб не просив простити його борг, він просив почекати. Коли ж цар простив борг цього раба, це мало б вплинути певним чином на цього раба. Але прощений тепер вимагає у свого боржника боргу. І його вимоги справедливі, він не просить відсотки чи чогось більшого, але тільки те, що позичив. Все було по справедливості. Проте вирок царя був однозначний: «Чи й тобі не належало змилуватися, як я над тобою змилувався?»

Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд (Якова 2:13).

В усіх згаданих історіях життя людини залежало від вибору милосердя чи суду. Але у Бога абсолютної справедливості милосердя підноситься над судом, і тому саме через це Його царство буде заповнене спасенними людьми. Якщо ви хочете побачити місце абсолютної справедливості, то це – озеро огнене. Якщо ж хочете побачити місце, де зосереджена абсолютна милість та благодать, то це – небеса.

В цьому світі дуже мало справедливості. Але ще менше там милості. Церква Ісуса Христа покликана являти цьому світові милосердя. В Бога помста, Він віддасть, а наше покликання – це милосердя.

Сьогодні ми будемо брати в руки хліб та чашу. І нехай вони нагадають нам, що єдина причина, чому ми з вами зараз тут, це - Божа милість, піднесена над судом. Якби Господь зробив з нами по справедливості, нікого б тут з нас зараз не було б, і ніколи б не ламався б цей хліб перед нами, і ніколи б не лунали слова: «Чаша Нового Заповіту», тому що кров Ісуса Христа була пролита за грішних, щоб вони були помилувані. Нехай Ісусу Христу буде слава!

С. Тытарь

Иван Михайлович Маковик Иван Михайлович Маковик Тамара Листовнича Тамара Листовнича Петр Ващенко Петр Ващенко

Читать стихотворение Тамары

Хлебопреломление Хлебопреломление

Поздравление принявших крещение Поздравление принявших крещение

Хор Хор
"Хто повірив"

 

Дневное богослужение

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

Я сегодня хотел бы поговорить о колебании. Мы, как люди, можем иногда колебаться в принятии житейских решений, но можно ли колебаться в вере? Нет!

...дабы мы не были более младенцами, колеблющимися и увлекающимися всяким ветром учения, по лукавству человеков, по хитрому искусству обольщения... (Послание к Ефесянам 4:14).

Кажется, что мы настолько сильны, когда дорога ровна, когда никаких препятствий нет. Но когда мир и безопасность, то приходит пагуба. Давид пережил это состояние:

И я говорил в благоденствии моем: «не поколеблюсь вовек». По благоволению Твоему, Господи, Ты укрепил гору мою; но Ты сокрыл лице Твое, и я смутился. Тогда к Тебе, Господи, взывал я, и Господа умолял: «что пользы в крови моей, когда я сойду в могилу? будет ли прах славить Тебя? будет ли возвещать истину Твою? услышь, Господи, и помилуй меня; Господи! будь мне помощником» (Псалтирь 29:7-11).

После волнений в жизни, Давид делает вывод:

Закон Бога его в сердце у него; не поколеблются стопы его (Псалтирь 36:31).

Павел напоминает о том, что основание – это Иисус Христос, Который не поколеблется вовек. И если мы будем стоять на этом основании, то мы не поколеблемся вовек. Слушающий и исполняющий Слово Божье подобен человеку, строящему свой дом на камне – на крепком основании, и когда придет буря, она не сможет поколебать основания этого здания.

Если мы начинаем колебаться, дьявол не остановится, и устоять тогда очень трудно.
Но Господь сказал, что Он Сам будет колебать, чтобы проверить нас и очистить:

Смотрите, не отвратитесь и вы от говорящего. Если те, не послушав глаголавшего на земле, не избегли наказания, то тем более не избежим мы, если отвратимся от Глаголющего с неба, Которого глас тогда поколебал землю, и Который ныне дал такое обещание: еще раз поколеблю не только землю, но и небо. Слова: «еще раз» означают изменение колеблемого, как сотворенного, чтобы пребыло непоколебимое. Итак мы, приемля царство непоколебимое, будем хранить благодать, которою будем служить благоугодно Богу, с благоговением и страхом, потому что Бог наш есть огнь поядающий (Послание к Евреям 12:25-29).

Бог показывает нам наши проблемы, чтобы все, что излишне, осыпалось до фундамента – до непоколеблемого. А непоколеблемое – это Слово Божье. Братья и сестры, мы не из колеблющихся на погибель, но у нас есть твердое основание. Мы – причастники тела Его, которое за нас ломилось, и причастники Крови Его, которая за нас текла; и сегодня мы будем это подтверждать, потому что основание наше – Иисус Христос.

... ибо еще немного, очень немного, и Грядущий придет и не умедлит. Праведный верою жив будет; а если кто поколеблется, не благоволит к тому душа Моя. Мы же не из колеблющихся на погибель, но стоим в вере к спасению души (Послание к Евреям 10:37-39).

И. Бойко

Александр Целинко Александр Целинко Сергей Озеруга Сергей Озеруга

"Еще одна упала капля крови"

Вера Андреевна - стих Вера Андреевна - стих Алексей Сафонов Алексей Сафонов

А. Сафонов 

Хор Хор

"О, Дух Святий"  

Вечернее богослужение

Ярослав Ярошенко

Ярослав Ярошенко Ярослав Ярошенко

Я сьогодні хотів би поговорити на тему: «Що спільного між віслюком та християнином?» В суспільстві існує думка, ніби віслюк – нерозумна тварина, але в Біблії написано, що Бог не дав розуму тільки страусу, про віслюка ж такого не написаного.

І оце, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав, наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть. Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його. Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав. А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте? Вони ж відказали: Господь потребує його. І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса. Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили, кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небі, і слава на висоті! (Від Луки 19:29-38).

Я хотів би звернути увагу на три речі, які в нас, як в християн, мають бути спільними з цим віслюком.
Перше, що цінне в цій історії: неважливо, який ти, неважливо, хто ти, Господь потребує тебе. Неважливо, що ти вмієш, але ти потрібен Господу. Цей світ виділяє тільки найкращих, світ не сприймає людей, які нічого не досягнули в житті. Господь же приймає абсолютно кожного. Господь чекає, коли ти прийдеш і скажеш: «Господи, ось я, пошли мене, і я буду робити справу Твою!»

Наступне, що ми можемо взяти з цієї історії: хто казав, куди йти: Ісус Христос чи віслюк? Дозвольмо Ісусу Христу керувати нашим життям, дозвольмо Йому вказувати, куди нам іти і куди нам повертати. Бог приготував для нас краще життя, ніж ми про те мріємо. Дозвольмо Богові керувати нашим життям.

А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес (2 до Коринтян 5:15).

І третє, що ми можемо взяти з цієї історії: якщо навіть нам під ноги люди стелять свій одяг, прославляти вони повинні Ісуса Христа. В нашому житті люди, дивлячись на нас, повинні прославляти Бога. За всі наші справи, за всі наші успіхи повинен прославлятися Бог.
Нехай через наше життя прославляється Бог.

Я. Ярошенко

Иван Загребаев Иван Загребаев alt alt

Татьяна Татьяна Сергей Антонец Сергей Антонец

Читать стихотворение Татьяны

С. Антонец    

Молодежь Молодежь

 


13 июля 2014 г.

Утреннее богослужение

Александр Целинко

Александр Целинко Александр Целинко

Мы приходим в церковь не для того, чтобы говорить о наших знаниях, но для того, чтобы взыскать лица Божьего, чтобы Он, великий и богатый милостью, бездна богатства и премудрости, открыл это богатство для нас. Это великая милость, что Господь сегодня научает нас. Пусть же наши сердца будут открыты для Его Слова, для Его мудрости.
Я хочу с вами прочитать псалом Давида, который открывает сущность хождения Давида пред Господом, его сердце.
Спаси, Господи, ибо не стало праведного, ибо нет верных между сынами человеческими. Ложь говорит каждый своему ближнему; уста льстивы, говорят от сердца притворного. Истребит Господь все уста льстивые, язык велеречивый, тех, которые говорят: «языком нашим пересилим, уста наши с нами; кто нам господин»? Ради страдания нищих и воздыхания бедных ныне восстану, говорит Господь, поставлю в безопасности того, кого уловить хотят. Слова Господни — слова чистые, серебро, очищенное от земли в горниле, семь раз переплавленное. Ты, Господи, сохранишь их, соблюдешь от рода сего вовек. Повсюду ходят нечестивые, когда ничтожные из сынов человеческих возвысились (Псалтирь 11:2-9).
Давид, воспевая в своем псалме, передает ту обстановку, которая была вокруг его. Он говорит: «Господи, спаси меня, потому что я страшусь и боюсь того, что окружает меня в этот день: вокруг меня люди нечестивые, они своими устами говорят ложь, они обманывают, льстят, клянут...» Вот в такой ситуации оказался Давид. Это показывает нам положение Израиля, и то, где Давид жил. Давид говорит: «Спаси меня, Господи» потому, что «худые сообщества развращают добрые нравы». И Давид желает уберечься от таких рассуждений, от таких мыслей, от таких людей, чтобы сердце его осталось чистым.

Слово Божье приводит нам множество примеров, где люди были развращенными и полагались на себя. Господь воззрел на землю и увидел, что люди развращенные, - и потом был потоп. Мы помним историю царя Навуходоносора, который сказал: «Не своею ли рукою я построил этот прекрасный город, не своими ли знаниями я сделал эту красоту?». Но Бог проговорил до этого царя: «Ныне царство твое отбирается от тебя, и ныне ты будешь питаться травою и не будешь похож на человека». В книге пророка Даниила читаем историю о царе, что приказал поклониться истукану, и который говорил: «Если не поклонитесь, я брошу вас в печь, то какой Господь спасет вас оттуда?» Но разве это не похоже на сегодняшние дни, когда люди вокруг нас надеются на свои силы, на свое состояние, на связи, на общение с другими людьми, говоря, что они уже царствуют, они существуют, и говорят: «А что ты, верующий, в какого Бога ты веруешь?» ?
Но Бог видит все эти ситуации, сердца людей, то положение, в котором ты находишься, и Он говорит:
Ради страдания нищих и воздыхания бедных ныне восстану, говорит Господь, поставлю в безопасности того, кого уловить хотят (Псалтирь 11:6).
Господь не ради богатых восстанет, не ради знающих, но ради нищих, ради праведных людей. Иисус говорил, что блаженные убогие духом, блаженные нищие и плачущие, ибо они будут утешены.
Сегодня не говори, что ты что-то знаешь, имеешь какой-то христианский опыт, Иисус Христос ждет не таких людей, Он ждет нищих, которые упадут к Его святым ногам и скажут: «Иисус, я нуждаюсь в Тебе, я хочу, чтобы Ты сегодня говорил в мое сердце».
Желание моего сердца сегодня припасть к ногам Иисуса Христа и сказать: «Господь, я воистину нуждаюсь в Тебе, потому что я нищ, я беден, во мне нет ничего. Но в Тебе, Иисус, есть сила, есть слава и могущество, в Тебе, Иисус, я укрепляюсь, в Тебе мое сердце поет, несмотря на то, что вокруг меня собираются люди нечестивые. Господь, я сегодня хочу слышать слово Твое, я хочу напитаться от Тебя, Иисус!»
Не смотрите на богатство земное, но богатейте в Иисусе Христе. Это богатство не заржавеет, оно не станет лишним, его никто не украдет, но это богатство принесет тебе благословение. Нам стоит сегодня прийти к Иисусу и обогатится Им. Пусть нас всех сегодня Бог благословит в нищете своего сердца прийти к Иисусу Христу и прославить имя Господне.

Николай Каленик Николай Каленик с. Надя с. Надя
Н. Каленик

с. Надя с. Надя Бернард Бернард

Читать стихотворение Надежды
Бернад Кокер

Амазасп и Армине Амазасп и Армине

Группа Группа

Хор Хор
"Боже мій"                      

"Отче наш"                      

"В серці спокій святий"

 

Дневное богослужение

Алексей Сафонов

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Мне сегодня положилось на сердце напомнить нам одну мысль из Священного Писания, которая говорит о том, что мы движемся к цели и нам необходимо приложить определенные усилия.
Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию, которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью: то вы, прилагая к сему все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность, в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие, в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь. Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа. А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих. Посему, братия, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь, ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа (Второе послание Петра 1:3-11).
Мы прочли, что Бог нам дал все, но при этом нам еще нужно что-то прилагать с нашей стороны. Мы должны прилагать усердие и старание, чтобы дойти победоносно до конца. Мы можем отдать все старание, что могли, а можем отчасти, не напрягаясь, в конечном результате пред очами Божьими мы будем иметь разную важность.
Для того, чтобы нам явится в должном состоянии пред Господа, с плодом, нам нужно время для произрастания этого плода. Для созревания плода требуется усердие и время, плод не сразу появляется, и нам нужно успеть это сделать.
Давайте рассмотрим два качества, о которых говорит нам Петр: добродетель и рассудительность. В добродетели покажите рассудительность – это значит, что человек осознанно делает добро, это не просто всплеск его эмоций. Писание направляет нас на то, чтобы мы были рассудительны в нашей добродетели. А в рассудительности покажите воздержание. В других переводах можно увидеть «воздержание» как «самообладание». В служении и в жизни немаловажным есть самоконтроль, ведь не владеющий собой человек может ли свободно служить Богу? Он будет связан духовно и в некоторых обстоятельствах это может проявляться.
Долготерпеливый лучше храброго, и владеющий собою лучше завоевателя города (Притчи 16:32).
Порой внутри нас происходит очень масштабная борьба. Мы все помним историю о царе Сауле, который принес всесожжение, не дождавшись Самуила – пророка Божьего. Мы можем видеть, что Саул поспешил. Он не убегал с поля бою, он не боялся врагов, но он не владел собой – не смог дождаться пророка Божьего.
История о Давиде и Сауле, когда Саул по нужде вошел в пещеру, где находился Давид с воинами. И воины говорят: «Вот тот самый день, когда Господь дает Саула в руку твою», но Давид отрезал полу одежды Саула. И когда он это сделал, стало больно сердцу его, что-то дрогнуло в сердце Давида. Давид понимал, что есть Божьи требования, и не дело Давида ускорять этот процесс. Был еще один момент, когда войско Саула остановилось на ночлег, и Давид взял у изголовья Саула копье и сосуд. И тогда воин Давида говорит: «Скажи только слово, и я одним ударом лишу Саула жизни, тебе не надо будет руку поднимать». Но снова Давид не ускоряет ход событий. Давид предоставил все Господу.
Верный человек богат благословениями, а кто спешит разбогатеть, тот не останется ненаказанным (Притчи 28:20).
Есть поспешность в каких-то действиях, но не это время предназначено для этого результата. И ценность сиюминутного результата не сравнится с ценностью долгосрочного результата.
Пусть Господь благословит нас и поможет каждому з нас возрастать в благодати Божьей и прилагать все усердие к тому, чтобы этот плод внутри нас сформировался и чтоб он был приятным, дозревшим.

А. Сафонов

Роман Розумный Роман Розумный Евгений Евгений Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Евгений

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Ростислав Шкиндер

Ростислав Шкиндер Ростислав Шкиндер

Розглянемо основні тези, камені, на які варто спиратися, щоб не загубити в житті найголовніше.
Перше, що потрібно взяти для нас, християн: ким бути або яку вагу мати перед Господом. Бог про Йова так сказав:
И сказал Господь сатане: обратил ли ты внимание твое на раба Моего Иова? ибо нет такого, как он, на земле: человек непорочный, справедливый, богобоязненный и удаляющийся от зла. И отвечал сатана Господу и сказал: разве даром богобоязнен Иов? Не Ты ли кругом оградил его и дом его и все, что у него? Дело рук его Ты благословил, и стада его распространяются по земле; но простри руку Твою и коснись всего, что у него, — благословит ли он Тебя? (Иов 1:8-11)
Ми бачимо, як Бог був задоволений Йовом. Пам'ятаємо, Бог іншу людину теж важив на Своїй вазі, і та людина – цар Валтасар знайшовся легким на вазі. В земному житті цей цар був значущою людиною і велику вагу мав, але на Господній вазі Валтасар був ніким. Йовом же Господь пишається. Цей муж достойний, щоб ми могли до нього рівнятися, щоб завоювати таку вагу та честь в Бога. Цінно бути значущим на Божій вазі. Господь так підвищує ту жінку, яка вилляла миро на Його ноги: «Там, де буде проповідано про Мене, там буде проповідано про неї». Бог бачив її серце, тому так високо її оцінив. Хай Бог допоможе нам рівнятися на таких достойних героїв і на це витрачати себе.
Може бути, що в людей ти будеш в низині. Бог так дозволив, що брати продали Йосипа, його посадили у в'язницю, його обмовляли, але настав час – Бог зробив Свою справу і підвищив, і підніс.
На якій я вазі сьогодні в Бога? Він скаже про мене так, як про Йова? Господь задоволений мною, Він пишається мною? Вивчайте себе, досліджуйте себе через Боже Слово. Це одна з наших цілей в житті - бути на високому рахунку в небесах.
Друге: збалансоване пізнання Слова та Автора Слова. Ми повинні досліджувати Писання. Не просто читати, не просто знати, але досліджувати. Так ми можемо виявити честь Духу Святому, адже Він – її Автор. Давид говорив: «Я в серці своєму заховав слово Твоє, щоб мені не грішити проти Тебе». Але це тільки половина справи. Інше, що важливе, - знати Автора Писання.
Исследуйте Писания, ибо вы думаете чрез них иметь жизнь вечную; а они свидетельствуют о Мне (Св. Евангелие от Иоанна 5:39).
Не просто букву знати, але Автора знати. Якщо я буду знати тільки Слово Господнє, я буду фарисеєм і не пізнаю Господа, як не пізнали фарисеї. В нас повинен бути здоровий баланс: досліджувати Писання та пізнавати Господа, вчитися ходити за Його керівництвом, вчитись чути Його голос, вчитись покорятися йому. Духовний зір, духовний слух – це велика цінність. Це наш обов'язок мати хороший духовний слух, зір та серце чисте. Це захистить нас від помилок, від даремної релігійної активності, але це дозволить нам бути в гармонії з Ним.
Чи знаю я сьогодні рух Духа Святого в моїй долі, в моєму житті, в моїй церкві, чи вмію я сьогодні бачити Його, чути його і правильно розуміти Його?
Третій принцип: будь глибоко посвяченим християнином, живи для неба, щоб вкінці життя ти був задоволений. Коли добіжить наше земне життя до кінця, ми могли оглянутися і сказати: «До останньої йоти все вкладено у вічність, я жив для Нього, я був посвячений, я був активний, я був ревний». Такій людині помирати за честь, тому що це переможець. Ми самі вирішуємо, куди вкладати себе. Смиренна людина – це не ганчірка, це цілеспрямована особа, покірна вищій владі небес, яка не ухиляється ні вправо, ні вліво, таку людину не зб'єш з дороги Божої. Ми не малі діти, ми живемо один раз. Якщо все своє життя вкладав у майно, з чим перед Богом предстанеш? Пустий! Як хочеш, так будуєш своє життя, ми вільні люди. Павло повністю посвятив себе для Господа. Якщо ви так хочете, почніть з глибоких молитов: «Чим я ще можу бути корисний для Тебе, Господь?», майте розважливість, щоб скеровував Дух Божий.
Подвигом добрым я подвизался, течение совершил, веру сохранил; а теперь готовится мне венец правды, который даст мне Господь, праведный Судия, в день оный; и не только мне, но и всем, возлюбившим явление Его (Второе послание к Тимофею 4:7,8).
Я бажаю нам, щоб наша характеристика була така: «Цей/ця всім серцем служив Богу».

Р. Шкиндер

Александр Максименко Александр Максименко Сергей Антонец Сергей Антонец Николай Николай

С. Антонец
Группа Группа

 


20 июля 2014 г.

Утреннее богослужение

Павел Озеруга

Озеруга Павел Озеруга Павел

В Євангелії від Івана 6: 1-14 описана історія нагодування п'яти тисяч людей. Читаючи цю історію, чи звертаємо свою увагу на чудо, яке зробив Ісус Христос. Але Ісус бачив серця людей і тому ставить таке питання: «Ви шукали Мене, ви бігли за Мною, ви пливли за Мною, але тільки тому, що бачили в Мені чуда».
Итак, когда народ увидел, что тут нет Иисуса, ни учеников Его, то вошли в лодки и приплыли в Капернаум, ища Иисуса. И, найдя Его на той стороне моря, сказали Ему: Равви! когда Ты сюда пришел? Иисус сказал им в ответ: истинно, истинно говорю вам: вы ищете Меня не потому, что видели чудеса, но потому, что ели хлеб и наситились (Св. Евангелие от Иоанна 6:24-26).
Давайте запитаємо й себе: «Що ми сьогодні шукаємо в Ісусі Христі? Що ми хочемо побачити і що ми хочемо знайти, шукаючи Ісуса Христа?»
Дуже часто саме їжа стає перепоною в пошуку Ісуса Христа. Їжа – це все те, що є матеріальним життям для кожного з нас. Біблія дає нам кілька прикладів, де їжа є перепоною людині для Царства Божого. Найперша така історія, коли змій підійшов до Єви і почав говорити з нею.

И увидела жена, что дерево хорошо для пищи, и что оно приятно для глаз и вожделенно, потому что дает знание; и взяла плодов его и ела; и дала также мужу своему, и он ел (Книга Бытие 3:6).

Сьогодні ми зустрічаємо дуже багато моментів, коли люди шукають матеріального і Ісусі Христі більше, ніж в духовного.
В нашому житті стоїть питання та вибір пріоритету: «Що ми обираємо в Ісусі Христі?» Ми не можемо сказати, що матеріальне питання абсолютно неважливе для нас, але для чого нам потрібен Ісус Христос? Ми шукаємо Ісуса або як Сина Божого, або як засіб забезпечення нас всім необхідним в цьому житті.
Біблія нам нагадує, що коли у людей стояло питання вибору Бога чи матеріальних благ, люди, ризикуючи життям, бачачи в матеріальному сенс життя, обирали матеріальне. Проте не таким був Даниїл:

Даниил положил в сердце своем не оскверняться яствами со стола царского и вином, какое пьет царь, и потому просил начальника евнухов о том, чтобы не оскверняться ему. Бог даровал Даниилу милость и благорасположение начальника евнухов... (Даниил 1:8,9).

Особливу увагу варто звернути на те, що спочатку Даниїл поклав у серці своєму не робити такого, а потім Бог дав ласку та милість Даниїлу. Коли в нашому житті стоїть подібний вибір, нам інколи хочеться, щоб ми мали захист, милість від Бога, але Бог хоче, щоб ми перші зробили цей крок і тоді отримаємо благословіння.

Старайтесь не о пище тленной, но о пище, пребывающей в жизнь вечную, которую даст вам Сын Человеческий, ибо на Нем положил печать Свою Отец, Бог (Св. Евангелие от Иоанна 6:27).
Истинно, истинно говорю вам: верующий в Меня имеет жизнь вечную. Я есмь хлеб жизни. Отцы ваши ели манну в пустыне и умерли; хлеб же, сходящий с небес, таков, что ядущий его не умрет. Я хлеб живый, сшедший с небес; ядущий хлеб сей будет жить вовек; хлеб же, который Я дам, есть Плоть Моя, которую Я отдам за жизнь мира (Св. Евангелие от Иоанна 6:47-51).

Христос визначає чітку різницю між тим, що є фізичний хліб, а що є духовний хліб. Він каже: «Якщо ви будете їсти хліб духовний, якщо будете в єднанні з Богом, ви будете жити вічно». Отож, вибір за нами.

Ибо Царствие Божие не пища и питие, но праведность и мир и радость во Святом Духе (Послание к Римлянам 14:17).

Поставте питання собі: «Що я шукаю в Ісусі Христі, що я хочу побачити в Ісусі Христі, хто для мене Ісус Христос, який хліб я хочу отримати від Ісуса Христа?». Це дуже важливо для входження в Царство Небесне, бо Царство Небесне – не пожива і питво.

П. Озеруга

Юрий Юрченко Юрий Юрченко Нина Нина Сергей Антонец Сергей Антонец

Читать стихотворение Нины
С Антонец  

Группа Группа
"Я иду по земле"

Хор Хор
"Із долини тіні смерті"

"Вірую"                            

 

Дневное богослужение

Роман Коростель

Роман Коростель Роман Коростель

Буває так, що ми можемо хвалитися тим, що ми прийшли до Господа, але Слово Господнє навчає нас, що не ми шукали Господа, але Він нас знайшов і ми на цьому місці по милості Господній.
Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє (Від Івана 15:16).
Ми молимося до Господа, ми бажаємо, щоб Він почув нашу потребу, щоб Він почув нашу молитву, ми не просто б'ємо повітря, але бажаємо, щоб Він нахилив до нас своє вухо. Ісус каже: «Чого тільки попросите в Ім'я Моє, те дам вам», але вище написано: «Якщо будете приносити плід».
Господь бажає, щоб ми не просто жили в цьому світі, не просто молилися, не просто приходили на служіння, але щоб приносили плід, який буде прославляти Господнє Ім'я. Але так багато є в цьому світі того, що хоче заглушити те добре зерно, щоб нам цього плоду не принести. Пригадуємо ту притчу про сіяча.
А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає (Від Марка 4:18,19).
Написано, що між терен посіяне – це не ті, що Слова Божого ніколи не чули і не чули Господа, але ті, що слухають Слово. Давайте подивимося у своє серце, куди падає Слово в твоєму серці, який там ґрунт? Не написано, що якісь гріхи заглушують слово, але клопоти цьогосвітні і омана багатства, і різні бажання ввіходять. Це добре, коли ми піклуємося про свої доми, але ці бажання входять в серце і потім з серця виходять злі наміри, злі діла, те, що неугодне Господу, і заглушає Слово і плоду воно не дає. Хай не буде в нашому серці такого, хай наше серце буде відкрите для Господа, для Його Слова, щоб воно було посіяне і принесло багато плоду.
Ці наші бажання можуть стати нашими ідолами. Ми можемо сидіти в Домі молитви, можемо слухати проповідь, але наші думки можуть бути деінде, ми можемо не чути Його Слова. Давайте подивимося в своє серце: про що я сьогодні думаю, про що я сьогодні розмишляю, що є в моєму серці і чому я не чую Господа. Можливо, клопоти цього світу заглушають те зерно і не дозволяють йому прорости і принести плід?
Які Божі бажання на твоє життя? Яка воля Його на твоє життя? Чи запитуємо ми Бога про Його бажання? Наше життя керується нашими думками, тому як важливо мати правильні думки, як важливо не дати поганим думкам заволодіти нашим розумом, але сказати: «Господи, Ти царствуй на троні мого серця і розуму, ти будь Богом в моєму житті». Тоді Господь вестиме нас Сам Своєю стежинкою.
Я хотів би разом з вами помолитися і сказати Господу: «Господь, Ти бачиш моє серце, подивися глибше, може я не бачу, можливо, з серця треба поганяти тих міняйлів, а, може, Ти готовий вершити вечерю в моєму серці».

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Дима Дима

Аня Аня Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Читать стихотворение Анны
А. Сафонов

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Николай Каленик

Николай Каленик Николай Каленик

Ми вибрані, ми народ Божий, але як ми дивимося на інших людей, які не є вибраними і які не є народом Божим? У вас зустрічалися в житті самаряни? Ті, які вас не любили? Ті, кого ви не любили? Багато ми говоримо про себе, як про народ Божий, але ми живемо з тими самарянами. Самаряни ж жили біля Юдеї.
І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим. І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити. А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму. Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив. А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село (Від Луки 9:51-56).
Ці люди неприязно зустріли юдеїв, це була вікова ворожнеча. Самаряни були налаштовані проти всіх людей, які йшли в Єрусалим. Учні кажуть: «Давай ми вогонь зведемо», - так просто люди хочуть вирішувати проблему. Думаєш: якщо ми знищимо людей, то ми знищимо зло, але так не може бути, бо корінь зла не в людині. Люди можуть бути тільки носіями зла.
Серед самарян були навіть і кращі люди, ніж юдеї. Це нам показує історія про доброго самарянина. Хіба самарянин взяв паспорт побитого чоловіка і питав, хто він, з якого він коліна, з якого роду? Ні, самарянин зупинився і допоміг, він став своїм – ближнім. Стерта була межа людського упередження.
Ми читаємо також, як Ісус одного разу йшов дорогою і до нього почали кликати люди: «Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами». Ці люди були прокажені. Христос дає їм слово, щоб вони показалися священику. Але до якого ж священика мав іти самарянин? На гору чи в Єрусалим? Він повертається і вклоняється Ісусу, не дивлячись на те, що Ісус – не самарянин. Цей чоловік прийшов до Живого Господа.
Нагадаємо також історію з жінкою самарянкою біля колодязя. Ісус каже: «Дай мені напитися води». Ісус просив у неї води не від того, що хотів Сам напитися, але Він Сам хотів дати їй живої води.
Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі (Дії Апостолів 1:8).
Ми будемо свідками в Самарії і до краю землі. Ісус прийшов не губити, але спасати. Можливо, тебе не люблять, але ти повинен любити. Якщо нас не люблять, ми маємо любити. Якщо ми не любимо, ми маємо покаятися.
Боже, наповни наше серце любов'ю до самарян.
Н. Каленик

Иван Загребаев Иван Загребаев Таня Таня
Павел

Читать стихотворение Татьяны

Александр Минич Александр Минич Роман Роман

Группа Группа
"Не знаю, чому Бог мені"

"В небе кружится"            

Хор Хор

 


27 июля 2014 г.

Утреннее богослужение

Павел Зинченко

Павел Зинченко Павел Зинченко

Бо ж перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє... (Приповісті 5:21).

В Біблії є такі люди, які відзначені Богом і які щось знали. Це знання їх мотивувало, підбадьорювало і спрямовувало їхні кроки в правильне русло.

І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок. А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ. І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог (Буття 5:22-24).

Хочеться звернути увагу на те, що Енох ходив з Богом. Всі люди ходять, але тільки кілька людей Бог відмітив, що вони ходять з Богом та перед Богом. Деякі люди думають, що вони ходять перед Богом, але це не так. Або ж взагалі цього не згадують.

І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив. Але Ной знайшов милість у Господніх очах. Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив (Буття 6:7-9).

Знову Бог відмічає, що Ной був з Богом і ходив перед Богом. В англійському перекладі пише так: «Ось звіт про життя Ноя». Дивлячись на життя цих людей, я можу кожної хвилини робити такий відлік: я з Богом зараз ходжу чи без Нього? Я ходжу перед Богом чи ні? Подивіться на своє життя і подумайте, чи можна сказати так про ваше життя: «Оце оповість про того-то, який ходив перед Богом»?

І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний! І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе (Буття 17:1,2).

Була умова для заповіту з Авраамом, Бог каже: «Ходи переді Мною і будь непорочний». Ми бачимо ось кілька людей, які мали різне життя, різні характери, але було у них щось особливе, і на це звертав увагу Бог.

Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина (Єремія 16:17).

Бог говорить, що все відкрито перед лицем Його: Його очі все бачать, що ми робимо, як ми ходимо. Дороги людини перед очима Господніми. За нами спостерігає Батько. І Він завжди з нами, щоб нас підбадьорити, щоб нам допомогти.

І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт! (До Євреїв 4:13).

В тих людей, які ходили перед Богом, було знання: «Я ходжу перед Богом». Ці люди звіряли свої кроки з Господом. І це є підбадьоренням, що нам допомагає Той, Хто любить нас. І наступне, що важливо, це те, що Він спрямовує наші кроки на дорогу спасіння.
Хай Бог благословить, щоб в нас завжди було це знання: «Я відкритий перед Богом і я повинен ходити перед Ним».

Надежда Зинченко Надежда Зинченко alt alt Сергей Тытарь Сергей Тытарь

Читать стихотворение Надежды Зинченко

Читать стихотворение Ольги
С. Тытарь

Тамара Листовнича Тамара Листовнича Петр Ващенко Петр Ващенко Николай Каленик Николай Каленик

Читать стихотворение Тамары Листовичной
Н. Каленик

Хор Хор
"Молитвенный дом"

"Почуй мої моління"

"Тивериада"               

 

Дневное богослужение

Василий Каленик

alt alt

Можливо, ми дивимося і думаємо, що Богу невигідно служити, що з того, що ми ходимо в церкву, проповідуємо Євангеліє, витрачаємо свій час та фінанси. Але Біблія нам ясно говорить, що ми матимемо нагороду там, в небі.

Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени. Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них. Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку. Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край (Ісус Навин 14:2-5).

Йосипове коліно розділилося на два: Манасії та Левія. І для коліна Левія не було дано спадщини. Люди з коліна Левія щодня приносили жертви, день у день служили для Бога в скинії зібрання. До них могла закрадатися думка: «Господи, ну чому Ти не дав нам спадщини? Невже ми гірші за інших?» Але їхня спадщина – це Господь! Вони розуміли, що можливо, тут, на землі, вони не будуть мати таких багатств, але вони служили в храмі Господньому і це найприємніше, що може бути.

Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щиросердих! А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої, бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних, бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів. Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої, і ввесь день я побитий, і щоранку покараний... І роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх, аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив: направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх! Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене! (Псалми 72:1-5, 13, 14, 16-18, 23,24).

Ми читаємо слова Асафа, який теж був з коліна Левія, він теж служив в храмі, він прославляв Бога і почав озиратися направо, наліво і побачив, що люди добре живуть. Асаф почав ставити питання, чому невіруючі люди так добре живуть, а він ходить побитий і місця собі не знаходить. Але потім Асаф в святому святих зрозумів, який кінець чекає тих людей, і який кінець чекає його. І він говорить: «А мне благо приближаться к Господу!» Тому що це найцінніше – служіння для Бога. І там, на небі, Бог приготував йому набагато більшу спадщину, ніж можуть мати люди на землі.

Жорсткі ваші слова проти Мене, говорить Господь, а ви кажете: Що ми на Тебе сказали? Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота? А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають... Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його. І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому (Малахії 3:13-16,18).

Люди повернулися з вавилонського полону і служба в храмі була занедбана. Люди говорили: «Чому ми повинні служити для Бога?» Але Господь говорить через пророка, що перед Богом пишеться пам'ятна книга. Можливо, ти теж ставиш в своєму серці питання: : «Чому я буду служити для Бога?» Коли ми не дивимося на Ісуса Христа, коли ми починаємо розглядати вправо і вліво, ми на слизькій дорозі. Щоб ефективно служити для Бога, потрібно від чогось відмовитись. Згадайте Авраама, який без жодних питань встав і вийшов з дому батька свого, бо так йому сказав Бог. І про нього написано, що це муж віри, адже він довірився Господу, він був слухняний своєму Господу і слову Його. Мойсей був поважним чоловіком в домі фараона, він мав зайняти високу посаду, але Господь готував його до чогось ціннішого, до чогось більшого.

І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві. І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям! Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові (До Колоссян 3:17, 23,24).

Біблія вчить нас збирати скарби на небесах, де міль та іржа не зможе їх знищити. Там, в небесах, віруючі люди отримають свої нагороди.
Можливо, в когось руки опустились, можливо твого служіння ніхто не помічає, але тебе бачить Господь!

В. Каленик

alt alt Владимир Рыжук Владимир Рыжук

Виктор Кротов Виктор Кротов Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Я. Поступайло

 

Вечернее богослужение

Иван Загребаев

Иван Загребаев Иван Загребаев

Тогда Иисус сказал им: еще на малое время свет есть с вами; ходите, пока есть свет, чтобы не объяла вас тьма: а ходящий во тьме не знает, куда идет. Доколе свет с вами, веруйте в свет, да будете сынами света. Сказав это, Иисус отошел и скрылся от них. Столько чудес сотворил Он пред ними, и они не веровали в Него, да сбудется слово Исаии пророка: Господи! кто поверил слышанному от нас? и кому открылась мышца Господня? Потому не могли они веровать, что, как еще сказал Исаия, народ сей ослепил глаза свои и окаменил сердце свое, да не видят глазами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их (Св. Евангелие от Иоанна 12:35-40).
Были люди, которые по-разному слушали Иисуса. Была Мария, которая все оставила, села у ног и слушала. Были люди, которые желали Его в слове уловить. Иисус предупреждает, чтобы люди ходили во свете, чтобы не объяла их тьма.
...мы все имеем знание; но знание надмевает, а любовь назидает (Первое послание к Коринфянам 8:1Б).
Если кто-то думает, что он что-то знает, то он ничего еще не знает так, как должно знать. Но кто любит Бога, тому дано знание от Него.
Что такое невежество? Это когда человек не обладает знанием. Каждый имеет свое знание и зачастую люди поступают в меру своей справедливости.
Премудрость возглашает на улице, на площадях возвышает голос свой, в главных местах собраний проповедует, при входах в городские ворота говорит речь свою: «доколе, невежды, будете любить невежество? доколе буйные будут услаждаться буйством? доколе глупцы будут ненавидеть знание? (Притчи 1:20-22).
Невежда всегда умный в собственных глазах. Но Священное Писание дает такой совет невежде:
Сын мой! если ты примешь слова мои и сохранишь при себе заповеди мои, так что ухо твое сделаешь внимательным к мудрости и наклонишь сердце твое к размышлению; если будешь призывать знание и взывать к разуму; если будешь искать его, как серебра, и отыскивать его, как сокровище, то уразумеешь страх Господень и найдешь познание о Боге. Ибо Господь дает мудрость; из уст Его — знание и разум; Он сохраняет для праведных спасение; Он — щит для ходящих непорочно; Он охраняет пути правды и оберегает стезю святых Своих. Тогда ты уразумеешь правду и правосудие и прямоту, всякую добрую стезю. Когда мудрость войдет в сердце твое, и знание будет приятно душе твоей, тогда рассудительность будет оберегать тебя, разум будет охранять тебя, дабы спасти тебя... (Притчи 2:1-12а).
Знание, которое дает Бог, может спасти человека от множества опасностей.
Истреблен будет народ Мой за недостаток ведения: так как ты отверг ведение, то и Я отвергну тебя от священнодействия предо Мною; и как ты забыл закон Бога твоего то и Я забуду детей твоих (Осия 4:6).
Наш Бог – любящий Бог. Но иногда любовь ведет себя довольно строго. Порой мы уподобляемся детям, которые еще не приобрели знание, и бываем невеждами, попадаемся в опасности. Пусть Бог нас хранит и даст нам мудрости, чтоб получать знания от Него.
Пусть Бог благословит, чтобы мы, как бы не считали себя мудрыми, оставляли здравое сомнение: «Возможно, я ошибаюсь», и все свое ведение, все свои ресурсы отдавали Богу и доверяли себя Богу, Который превыше всего имеет мудрость и любили Его, потому что таким людям Он дает знание и разум.

И. Загребаев

Василий Мамчич Василий Мамчич Александр Боруль Александр Боруль

Александр Минич Александр Минич Люда Люда Сергей Антонец Сергей Антонец
А. Минич   

Читать стихотворение Людмилы

С. Антонец

Молодежь Молодежь

 

Обновлено 09.10.2014 13:13