Как нас найти

Октябрь 2013 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.11.2013 00:00

1 октября 2013 г. - Приют

Нашим служителям позволили посетить приют

Кристина Кристина Сергей Антонец Сергей Антонец

 


3 октября 2013 г.

Студентська група

У стінах кар'єрнівської церковної їдальні зібралися усі студенти (і не тільки), щоб разом "відкрити" студентську групу, що зазвичай проходить у кожний четвер місяця.

Николай Колдун Николай Колдун Даша Розумна Даша Розумна

Повна їдальня молодих людей, цікава програма, смачні тістечка та духмяний чай, - усе це створило дружню атмосферу, в якій студенти почувалися як вдома.

Серед присутніх було чимало першокурсників, а ще "старожилів", які ніяк не хочуть відпускати студентське життя.

Чудовий вечір закінчився. Попереду чекає ще дев'ять місяців навчання. Нам, студентам, які маємо Небесного Батька, зовсім нестрашні перешкоди у здачі сесії чи в пошуку бажаної роботи. Нашим життям керує Бог - ми спокійні!

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

 


5 октября 2013 г. - молодежное служение

Открытие молодёжного богослужения

Ось і настала довгоочікувана мить - нарешті відбулося відкриття молодіжного служіння.

Александр Максименко Александр Максименко Юля Юля
А. Максименко

У своїх проповідях брати порушували різні теми. Олександр Максименко, керівник хору, закликав усіх присутніх навчитися чути голос Божий, який показує правильну дорогу в житті. Пастор церкви - Микола Каленик наголосив на тому, аби молодь реалізувала себе у служінні для Господа. Важливо, щоб до церкви ми ходили не лише для того, щоб почути або отримати щось для себе, але й щоб послужити і для інших, і для Бога.

Кан Хі Йонг на початку проповіді розповів про свою місіонерську діяльність, а потім говорив про проблему вибору в житті людини, показавши як приклад життя Петра, який був Симоном. Проповідник зауважив, що Петро мав право вибору: або залишатися рибаком Симоном, або стати Петром - учнем Христа.

Багато лунало псалмів, віршів та подяк для нашого Господа. Бог дуже поблагословив сьогоднішнє служіння, адже був з народом Своїм.

Кан Хи Йонг Кан Хи Йонг Николай Каленик Николай Каленик Назар Зозуля Назар Зозуля

Группа Группа
"Бог Ты над всем царишь"

"Наш Бог Великий"              

Группа Группа
"Доверяй Ему"      

"Гимн молодежи"

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

Молодёжь Молодёжь

 


5 октября 2013 г. - КБИ

5 октября отмечали 20-летие Киевского Библейского института

Николай Каленик Николай Каленик

Михаил Степанович Паночко Михаил Степанович Паночко Сергей Володимирович Манелюк Сергей Володимирович Манелюк

 


6 октября 2013 г.

Утреннее богослужение

Алексей Сафонов

Алексей Сафонов Алексей Сафонов

Притча о немилосердном должнике (Св. Евангелие от Матфея 18:23-35).

Так и Отец Мой Небесный поступит с вами, если не простит каждый из вас от сердца своего брату своему согрешений его (Св. Евангелие от Матфея 18:35).

Мы привыкли к тому, что Божья любовь безусловна, что мы наследники Небесного Царства, но в Библии мы встречаем слова, которые ставят серьезное условие для каждого из нас: прощать от сердца своему брату согрешения против нас.

Прощение – это не то же самое, что забвение. Иногда люди вкладывают в прощение тот смысл, что острота конфликта уже потерялась, изменились обстоятельства, и человеку стало безразлично. Но это не то же самое, что простить от сердца. Также и объяснение причин, по которым тот или другой человек действовал определенным образом, далеко не всегда освобождает наше сердце от непрощения, то есть оно не является достаточным условием, чтобы мы простили кого-то.

Что рождается в нашем сердце, когда мы сталкиваемся с несправедливостью, которая к нам проявлена? Когда Бог видит грех, в Его сердце рождается гнев. Также и в человеческом сердце рождается гнев. Он по-разному может быть проявлен, или не проявлен, скрыт или завуалирован, но он родился там.

Человек не ответственен за гнев как эмоцию, но человек ответственен за слова и поступки, которые он в этом гневе совершает. Что удаляет в нашем сердце гнев на нашего ближнего? В каком случае мы прощаем? Что мы хотим увидеть в человеке, чтобы у нас появилось прощение? Как это ни удивительно, но страдания другого человека располагают нас к прощению.

Для того, чтобы гнев утих, должна быть причина и основание. Библия говорит, что без пролития крови, не бывает прощения (Послание к Евреям 9:22Б). Жертва Христа защищает виновного человека не только от Божьего гнева, но она является для меня основанием того, чтобы мой гнев утих. В данном случае Сам Иисус Христос выступает заступником за виновного, и в частности за того человека, на которого я разгневан. Жертвы Христа достаточно, чтобы мой гнев был удален, чтобы в мое сердце пришел покой.

Простить от сердца – это значить освободиться от того гнева, что накопился внутри. Простить – это не значит просто не потребовать платы за сделанное. Простить – это значит больше не носить и не держать гнева в сердце на этого человека.

Посему принимайте друг друга, как и Христос принял вас в славу Божию (Послание к Римлянам 15:7).

Есть еще такое понятие в Библии, как принятие. Когда мы говорим о прощении, то, как правило, говорим о событиях прошлого, но когда мы говорим о принятии, речь идет о событиях будущего. Принятия подразумевает следующее: я готов, что мой ближний снова причинит мне какую-то боль, я принимаю его, и я понимаю, что это не идеальный человек, я понимаю, что в жизни моей могут снова быть ситуации, где я испытаю боль, потому что ближний мой поступил не совсем правильно. Принятие – это согласие жить с тем, что мне еще возможно будет нанесен ущерб.

Мы не идеальные люди. За нас пришлось умереть Сыну Божьему.
Порою наши страдания производят глубокий позитивный эффект. Сейчас наказания воспринимается как что-то плохое, но потом это принесет мирный плод праведности.

Слово Божье учит нас, чтобы мы, встречая какую-то несправедливость к нам, научились отвечать на это совсем другим действием – молиться за обижающих вас, благословлять тех, кто гонит вас. Пусть поможет нам в этом Господь.

А. Сафонов      

Борис Порфирович Мозговой Борис Порфирович Мозговой Татьяна Нижник Татьяна Нижник Тамара Тамара
"Когда устанут мои руки"

 

 

Яна Гембаровская (г.Яворов) Яна Гембаровская (г.Яворов) Владимир Судыка Владимир Судыка Николай Каленик Николай Каленик
"Один тільки в світі"
"Виа Долороса"        
Н. Каленик                
"Тіло ломиме"          

Молитва Молитва

Хор Хор
"Лишь на крест"

 

Дневное богослужение

Александр Целинко

Александр Целинко Александр Целинко

Благословен Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, благословивший нас во Христе всяким духовным благословением в небесах, так как Он избрал нас в Нем прежде создания мира, чтобы мы были святы и непорочны пред Ним в любви, предопределив усыновить нас Себе чрез Иисуса Христа, по благоволению воли Своей, в похвалу славы благодати Своей, которою Он облагодатствовал нас в Возлюбленном, в Котором мы имеем искупление Кровию Его, прощение грехов, по богатству благодати Его, каковую Он в преизбытке даровал нам во всякой премудрости и разумении, открыв нам тайну Своей воли по Своему благоволению, которое Он прежде положил в Нем, в устроении полноты времен, дабы все небесное и земное соединить под главою Христом (Послание к Ефесянам 1:3-10).

Люди часто думают, в чем есть благословление. В Иисусе Христе наше благословление. К Отцу Небесному невозможно прийти, как только через Иисуса Христа. И это благословение невозможно получить, как только через Иисуса Христа. И для того, чтобы ты сегодня был благословен Богом, Он отдал Сына Своего Единородного на крест.

Читая Слово, мы видим, что Бог избрал нас, и не просто так, но прежде создания этого мира, чтобы мы были святы и непорочны в любви.

Оказывается, человек может быть свят и непорочен, он может своими делами устремляться к Богу, но не иметь любви. Но истинные святость и непорочность возможны только в любви Христа. Слово Божье нам говорит не что иное, как то, что на крест пошла Любовь. И эта любовь сегодня изливается с креста, с Голгофы текут реки благодати, и этой любовью ты сегодня пленен, и милостью Божьей ты находишься на этом месте, и эта любовь говорит в твоем сердце и изменяет твое отношение к ближним. Бог тебе дает сегодня возможность двигаться и существовать в Иисусе Христе.

Но Христос, Первосвященник будущих благ, придя с большею и совершеннейшею скиниею, нерукотворенною, то есть не такового устроения, и не с кровью козлов и тельцов, но со Своею Кровию, однажды вошел во святилище и приобрел вечное искупление (Послание к Евреям 9:11,12).

Иисус приобрел вечное искупление для каждого человека! И каждый, приходящий к Нему, может получить это искупление.

Ибо если кровь тельцов и козлов и пепел телицы, через окропление, освящает оскверненных, дабы чисто было тело, то кольми паче Кровь Христа, Который Духом Святым принес Себя непорочного Богу, очистит совесть нашу от мертвых дел, для служения Богу живому и истинному! (Послание к Евреям 9:13,14)

Кровь Христа, Который принес Себя в жертву, очистит совесть нашу. Это тот процесс, в котором тебе не поможет ни один хирург и ни один врач. Только Бог очистит совесть нашу для служения Ему. И этот процесс очищения продолжается во время всей нашей жизни.

И в сегодняшний день, когда мы вспоминаем о смерти Иисуса Христа, давайте просить Господа, чтоб наша совесть, наш разум был очищен посредством Крови Иисуса Христа, и Божья любовь и милость наполняла бы нас. Откройся Господу сегодня, и Он сделает в твоей жизни несравненно больше и лучше. Как важно сегодня в чистоте прийти пред лицо Иисуса Христа, протянуть руку к этому ломимому хлебу и чаше, в чистоте и святости совершить эту заповедь.

А. Целинко 

 

Василий Мамчич Василий Мамчич
"Я дякую Тобі"

Яна Гембаровская (г.Яворов) Яна Гембаровская (г.Яворов) Николай Каленик Николай Каленик

"Велич в ділах Твоїх"  

"Господь Пастир мій"

Н. Каленик                   

Молитва Молитва

Хор Хор
"Христос один"

"Кров Христа"  

 

Вечернее богослужение

Сергей Антонец

Сергей Антонец Сергей Антонец

«Мир вам!» – эти слова будут звучать до скончания века! Когда из уст Христа слышаться слова благословения, это характеризует Того Бога, Который полюбил людей вечною любовью. Это характеризует Бога, Который желает всем добра и Его цель не просто позвать грешников к Себе, а взыскать и спасти погибшее. Но из тех уст, от того же Духа могут прозвучать слова: «Горе вам!»

«Горе вам, ... лицемеры, что затворяете Царство Небесное человекам, ибо сами не входите и хотящих войти не допускаете» (Матфея 23:13).

Это говорил Христос к людям, получившим власть от Бога учить Закону Божьему других. Они превратили истину настолько, чтосами не понимали того, что делали. Вырывая слова из контекста Слова Божьего, они применяли их в своих целях. Так, например, можно говорить: «Мир тебе!», а в сердце желать человеку на голову горящие уголья. Но каждому лицемеру Господь говорит: «Горе тебе!» Христос имел подтверждение каждому сказанному Своему слову. Но прежде всего в основание Он положил любовь.

«Больший из вас да будет вам слуга: ибо, кто возвышает себя, тот унижен будет, а кто унижает себя, тот возвысится» (Матфея 23:11-12).

Однажды ученики Христа в страхе ожидали за закрытой дверью того, чего не нужно было ожидать. Они боялись, что к ним могут прийти воины и обвинить их в том, что их видели с Иисусом, могут оштрафовать их и забрать в тюрьму. Ученики были очевидцами величия Христа, но они не ожидали Его пришествия. А следовало ожидать Господа, который, придя, принес им Мир!

Мы иногда ожидаем решения наших вопросов совсем не таким путем, как видит это Христос. А Он просто хочет зайти за закрытые двери наших сердец и дать нам мир.

Один ученик не был с остальными, когда Христос, пройдя сквозь двери, сказал им: «Мир вам!» Он не мог поверить своим друзьям, что те видели Господа, и потому был в неведении целых восемь дней. Христос мог прийти на следующий день и явиться ему, но Он этого не сделал. Потому что Бог дает возможность человеку подумать и определиться, верит он Богу, или нет. Через время Христос пришел к этому ученику со словами благословения, а не осуждения:

«Потом говорит Фоме: подай перст твой сюда и посмотри руки Мои; подай руку твою и вложи в ребра Мои; и не будь неверующим, но верующим. Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой!» (Матфея 23:27-28).

Если кто-то перестал ожидать ответ от Бога, Он все равно хочет прийти в жизнь каждого. Он любящий Бог и, даже, если есть лицемерие или маловерие, он приходит вовремя, возможно не через 8 дней, а через 16. Он хочет прийти в жизнь и вечерять с нами.

Слово Божье призывает стоять за истину и не колебаться умом. Пусть Бог даст силы быть верными Ему, даже если мы что-то не понимаем в своей жизни. Пусть мы всегда будем помнить, чьё Имя носим, и будем стараться не свернуть с истинного пути, чего бы это не стоило. Можно разочароваться в людях, которые верят тому же Богу, но пусть это не даст повода оставить церковь и отвернуться от всех. И пусть это даст повод прийти к обидчикам и сказать им: «Мир вам!» Пусть мы научимся у Господа нашего ставать меньшим, чтобы в глазах Его быть большим. Ставать слугою всем, чтобы в жизни нашей возвысился Христос!

С. Антонец    

Василий Высоцкий Василий Высоцкий Оля Попович Оля Попович


"Приходи почаще на Голгофу"

"Я хотел бы"                                 

Гость                                             

Хор Хор
"Через берег золотой"

"Аврам пойди"               

 


12 октября 2013 г. - молодежное служение

Молодёжное богослужение

12 жовтня відбулося молодіжне зібрання на тему: "Я покликаний до ВІЧНОГО ЖИТТЯ!" "Гостем" нашої зустрічі був Сергій Антонець.

Життя - це дар, який дає кожній людині Сам Бог як доказ Своєї любові. Ціль нашого буття - прийняти правильне рішення у виборі життєвого шляху. І зробити це потрібно так, щоб в майбутньому не шкодувати. Вибір за нас не зробить ніхто: ні батьки, ні друзі, ані сестри та брати. А зустріч з Тим, Хто нас створив, буде зовсім скоро, і відповідати за свої вчинки буде кожен.
Найбільший дар - дар ВІЧНОГО ЖИТТЯ! Важливо обрати шлях пізнання Бога, Його святої волі для людей. Не треба боятися того, що на цьому шляху нас чекатимуть певні негаразди й труднощі. Пам'ятаймо: як би важко нам не було, Бог дарував нам набагато більше, ніж мають усі олігархи світу.
Тож покладаймо надію на Господа й довіряймо Йому своє життя! Він ніколи нас не залишить! Нехай Дух Святий переплавляє наші серця, щоб ми були вірними Богу, і у свій час наслідували оселі небесного Єрусалиму.

С. Антонец

 


13 октября 2013 г.

Утреннее богослужение

Павел Озеруга

Павел Озеруга Павел Озеруга

«І зроблять вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.І пообкладаєш його щирим золотом зсередини та іззовні. І зробиш вінця золотого навколо над ним. І виллєш для нього чотири золоті каблучки, і даси на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його. І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом. І повсовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними носити ковчега» (Вихід 25:10-14).

Можливо, почувши таке повеління, Мойсей не розумів, для чого потрібно робити це, але він все зробив, що наказав йому Господь. Бог ніколи не робить щось просто так. Треба просто слухати Його голос. Завжди дивує, чому Бог з такою точністю говорить, як потрібно все робити. Інколи ми, як люди, сприймаємо Його абстрактно. Але потім Він дає зрозуміти, для чого потрібно було все це:

«...І Я буду тобі відкриватися там, і буду говорити з тобою з-над віка з-посеред обох херувимів, що над ковчегом свідоцтва, про все, що розповім тобі для синів Ізраїлевих» (Вихід 25:22).

До цього ковчегу могли приходити тільки певні люди, щоб поговорити з Богом, і це – перший крок, який зробив Господь назустріч людям. До цього Він являвся тоді, коли ніхто не знав, а тепер Мойсей зі священиками уже могли знати, де їм можна поговорити з Богом. І вже не тільки Бог говорив до Мойсея, але й Мойсей говорив до Бога (Книга Числа 10:33-36).

Бог дав постанову: ніхто не повинен торкатися ковчегу, щоб не померти. Нести ковчег могли тільки священики і левити. Нам хочеться, щоб Бог був з нами, щоб Він розмовляв з нами, але не завжди подобається, коли нам нагадують про відповідальність перед Богом.

Филистимляни захопили ковчег (Перша книга Царів). І була поразка, бо там не було Бога. Можливо, була форма, але не було присутності Божої. Було важливо, щоб ці люди не просто називалися священиками чи були з роду левитського, але щоб вони були правильними людьми, які знають Бога. Поразка ізраїльтян була не тільки поразкою людей, але всієї нації, тому що святиня була захоплена филистимлянами.

При виконанні Божого слова Він завжди дає радість, коли ж Його слово не виконується, приходить біда. Ми, як люди віруючі, щоб отримати благословіння, повинні дивитися на речі Божими очима. Филистимляни повертають ковчег, але в Ізраїлі знову поразка – люди забули, хто до ковчегу може торкатися. У Бога різні вимоги до тих людей, які знають Слово Боже і до тих, хто не знає Слова.

«Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню. Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби. А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих. Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту. А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові, а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини. Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить, що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи. Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!» (До Євреїв 9:1-14).

Ніхто не мав доступу до благодаті та присутності Божої, як тільки священик. Але Ісус Христос прийшов одного разу, приніс Свою Кров і ми тепер маємо право доступу до благодаті Божої. Завіса в храмі розірвалась.

«...Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас»(2Кор.4:6,7).

Біблія каже, що славу Божу ми носимо в собі, не хтось возить, не хтось носить, а кожен з нас може мати її в собі. Але є одна умова – ми повинні жити на основі Слова Божого.

П. Озеруга  

Иван Загребаев Иван Загребаев Андрей Андрей
Андрей

Оля Оля Петр Петр
"Я стою на высокой горе"                     

"Мне есть за что благодарит Творца"

 

Хор Хор
"Людям нужен Бог"   

"Почуй мои моління"

 

Дневное богослужение

Ярослав Поступайло

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло

Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм. Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав. І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його! І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом! Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота! І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника. І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений. І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене! А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому...(Ісая 6:1-9а).

Брати й сестри, чи були ви у присутності Божій? Коли людина потрапляє в присутність Божу, вона розуміє, хто вона є насправді. Бог є святий, ніщо зле не може бути там, де є Бог. Ісая, потрапивши в присутність Божу, сказав: «Горе мені, бо я чоловік занапащений, з нечистими устами». Але Господь завжди виходить назустріч людині. Він вийшов назустріч Ісаї: до нього прилетів один з серафимів, в руці його вугіль розпалений, він взяв його щипцями із жертівника, доторкнувсь до вуст пророка і сказав так: «Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений».

Потрапивши в присутність Божу, щоб нам далі жити й виконувати своє служіння, нам необхідно доторкнутися до жертівника. Нам необхідно зрозуміти, де є той жертівник. То – Голгофа, то – Син Божий, Який постраждав за твій і мій гріх. На Голгофі було дано нам прощення та омиття, щоб ми від присутності Божої мали радість, а не страх. Проте, щоб отримати цю радість, необхідна Голгофа. Ми маємо більше, ніж мав пророк Ісая:

Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! (До Євреїв 9:11-14)

Жертва Ісуса Христа очищує не тільки вуста, не тільки тіло, але й наше сумління. Вона оновлює нашого внутрішнього чоловіка, нашу душу, наш дух, щоб нам служити Богові Живому.

Ісая чув голос: «Кого Я пошлю і хто піде для Нас?» Брате, сестро, чи чули ви такий голос? Якщо ти мав Голгофу в своєму житті, якщо Кров Ісуса тебе омила, ти обов'язково почуєш такий голос. Але чи готовий ти будеш дати таку відповідь, як пророк Ісая: «Ось я, пошли мене»? Коли приходить такий момент, де потрібно сказати ці слова, ми часто відходимо в сторону. Але так ми можемо втратити благословіння Самого Господа. Якщо я не буду готовий, Господь Бог від того не постраждає, Він пошле когось іншого, але благословіння я втрачу.

Ми молимося про дари для церкви. Але давайте поставимо собі питання: «А хто я є, чи готовий я?» Можливо, Бог саме через тебе хоче звершити Свою працю. Якщо ми пройшли Голгофу, і коли прозвучить це питання: «Кого я пошлю?», як же важливо нам сказати: «Ось я, пошли мене!»

Що Господь хоче від кожного з нас зокрема? По-перше, бачити Господа. Без цього неможливе жодне служіння, жодна праця на ниві Божій. По-друге, ми повинні бачити самі себе. Ми повинні зважати на самих себе (1 Тимофію 4:13-16) і перевіряти чи знаходимося в істині, як того хоче Господь. По-третє, ми маємо дивитися на тих людей, які нас оточують. Господь може взяти тебе й мене і послати звіщати іншим людям. Ми з вами призвані служити іншим, як і Христос Ісус.

Нехай Господь благословить кожного з нас, і нехай ці слова будуть нагадуванням для нас: без Господа ми не можемо нічого зробити, без Голгофи ми не можемо звершувати працю.

Я. Поступайло

 

Василий Мамчич Василий Мамчич Анатолий Каленик Анатолий Каленик
А. Каленик

alt alt alt alt
Алексей            

"И вот опять"   

 

Вечернее богослужение

В нашей церкви прошло очередное съездное молодежное собрание. Проповедью и пророческим словом послужили братья из Луцка.

Норик (гость из Армении)

Норик (Армения) Норик (Армения)

Апостол Иоанн написан юношам, что они сильны, и слово Божие пребывает в них, и они победили лукавого (1Ин.2:14). Однажды Аристотель сказал: «Дайте мне точку опоры, и я переверну весь мир». Христианин имеет ту опору, могущую перевернуть мир вокруг себя. Опираясь на Слово Божие, мы способны влиять на окружающих нас людей.

«Итак, всякого, кто слушает слова Мои сии и исполняет их, уподоблю мужу благоразумному, который построил дом свой на камне; и пошел дождь, и разлились реки, и подули ветры, и устремились на дом тот, и он не упал, потому что основан был на камне. А всякий, кто слушает сии слова Мои и не исполняет их, уподобится человеку безрассудному, который построил дом свой на песке» (Мф.7:24-26).

Что представляют собой дождь, река и ветер в духовном мире? Дождь – это благословение. Но может ли благословение разрушить? Есть разрушительный дождь. И от этого дождя Ноя спас ковчег. Дождь, который мог бы стать благословением летом, осенью наоборот, портит урожай. Не спешите идти туда, где вам кажется благословение. Если кто-то думает, что он стоит, тот может упасть. Не надо гоняться за «дождем», нужно быть послушным Слову Господню, находиться в церкви – ковчеге спасения.

Что представляет собой река? Река – это сила. Когда разливается река, она уносит все на своем ходу. Однажды ученики Иисуса хотели свести огонь на селение, которое не принимало их. Люди могут использовать силу не по назначению. Они желают обладать силой, способной укротить безбожника. Эта сила может поднять их в глазах людей, но Бога не прославит. Река может унести из церкви в заблуждение. Возможно, кто-то скажет: «Ты – законник, мы – под благодатью». Под благодатью находится тот человек, который читает и исполняет Слово Божие.

Ветер – это учение, не являющиеся истинным. Иногда люди думают, что они достаточно знают, но Бог поставил в Церкви служителей, пастырей. Давайте будем вместе. Дух Святой многое через нас может сделать, если мы будем смиренные и покорные Ему.

Норик                                                              

Виталий (Коцюбинское) Виталий (Коцюбинское) Гости (церковь «Ковчег», г. Киев) Гости (церковь «Ковчег», г. Киев)

Норик (Армения) Норик (Армения)

"Ես սիրում եմ Հիսուս (Я люблю Иисуса)"

"Ты пришел в этот мир"                              

"Каюсь"                                                           

Гости из Ирпеня Гости из Ирпеня Гости из Ирпеня Гости из Ирпеня Владимир Бараш (г. Луцк) Владимир Бараш (г. Луцк)
"Господь грядет"

"Небо влечет"     

В. Бараш              

Вадим (г. Луцк) Вадим (г. Луцк) Вадим и Руслан (г. Луцк) Вадим и Руслан (г. Луцк) Руслан (г. Луцк) Руслан (г. Луцк)
Вадим 

Руслан

Гости из Ирпеня Гости из Ирпеня

Молодежь Молодежь

 


19 октября - Однодневный лагерь

В церкви прошел однодневный детский лагерь под названием "Выбирай настоящего Капитана".

alt alt

alt alt

alt alt

alt alt

alt alt

alt alt

 


20 октября 2013 г.

Утреннее богослужение
Церковь посетила молодежь церкви ХВЕ г. Коломыя (Ивано-Франковская обл.) Сердечное хоровое пение, проповедь слова Божьего, назидательные стихи - все служило нашему духовному укреплению. Прикосновение Духа Святого ощущал каждый присутствующий.

Святослав (гость из Коломыи)

Гости из Коломыи Гости из Коломыи

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! (Від Івана 6:66-69).

Не всі ми прийшли до Бога зі словами: «Що робити мені, щоб мати життя вічне?» Часто люди приходили до Ісуса з різних причин, й Христос нікого не проганяв від Себе, хто потребував Його. З Ісусом бути добре. Але чому виникають такі ситуації, коли людина залишає Бога і йде у світ? Тут є багато причин, але я сьогодні хотів би поговорити про одну з них і, напевне, найголовнішу.

Ми часто говоримо так: «Бог дав мені все: здоров'я, сім'ю, благословив матеріально...» Але як часто ми не говоримо найголовніше: «Він врятував мене, Він дав мені вічне життя».

Бог говорить до нас. Як би добре було, щоб ми в своєму житті, слідуючи за Господом, вірили в Нього всім своїм серцем і пізнавали, Хто Такий Ісус Христос для кожного з нас. Якби людина цього так прагнула, вона б так просто не залишала Господа.

Які в учнів були мотиви того, що вони слідували за Ісусом? Одного разу вони хвалилися й раділи, що їм коряться нечисті духи, але Ісус їх трохи виправив: «Радіти треба про те, що ваші імена записані в Книзі життя».

В кожної людини виникає момент, коли через певні обставини, які приходять, вона думає залишити церкву та повернутися до попереднього життя. Тут причини можуть бути різні: непорозуміння, важкі часи, випробування, спокуси, нездійснені бажання людини.

Коли багато хто із учнів залишили Ісуса Христа, Він сказав до Дванадцятьох такі слова: «Чи не хочете й ви відійти?» Це була для них своєрідна перевірка. Можливо, вони теж не зрозуміли слів Ісуса. Але Петро сказав: «До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова вічного життя». Друзі, Він має не слова смерті, не слова осудження, але слова вічного життя, слова, які змінюють людину, які ведуть до неба, до Бога.

Люди по-різному говорили про Христа, одні казали: «Він пророк, Він добрий, Він робить чудеса», але найголовніше сказав апостол Петро: «Ми увірували і пізнали, що Ти – Христос, Син Бога Живого». Що означає «увірувати»? Це признати за правду, підкоритися цій правді, жити згідно з цією правдою. Бог хоче, щоб кожна людина прийшла до пізнання правди. Він не хоче, щоб ми служили Йому з якихось інших мотивів, з якоїсь користі.

Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його... (До Ефесян 1:15-19).

Якщо ми будемо розуміти, що Бог для нас приготував, то навіть коли настане момент, де ми не розуміємо Бога, Його волі, ми не скажемо: «Жорстока ця мова, Бог не справедливий», але скажемо: «Господи, я увірував і пізнав, що Ти – Христос, Син Бога Живого, і хоч і не розумію всього, я надіюсь тільки на Тебе, і я Тебе не залишу ніколи». Хай Господь нас в цьому благословить.

Святослав

  Николай Каленик Николай Каленик Гости из Коломыи Гости из Коломыи

  Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи

"Душа шукала чистоти"

Гость                               

Гости из Коломыи Гости из Коломыи
"Скажи тільки слово"

Гости из Коломыи Гости из Коломыи

Гости из Коломыи Гости из Коломыи
"Дни как звук отшумят"     

"Господу хвала"                  

"Хвалите Господа небес"

"Святий наш Господь"     

"Вся земля хвалу співа"   

"Ти у мені Отець Святий"

 

Дневное богослужение

Гость из Коломыи

Гости из Коломыи Гости из Коломыи

Якби нас запитати, в який період ми зараз живемо, багато хто сказав би, що в останній час. Хтось більш обізнаний скаже, що в період Лаодикійської церкви, хтось сказав би, що в епоху постмодернізму. Але крім цього всього ми живемо в період благодаті. Благодать була явлена нам через Ісуса Христа.

А ти говори, що відповідає здоровій науці (До Тита 2:1).

В останній час з'явилося дуже багато різних вчень. І хтось відзначає це як ознаку останнього часу, але хтось приймає це вчення і слідує йому, попадаючи в пастку й загибель.

Кожен з нас має певні проблеми. І ми за допомогою різних методів намагаємося їх вирішити. І коли ми приходимо до священика, він дістає світло – урім, і намагається визначити, в чому полягає проблема людини. Ми не завжди любимо відкривати причину наших проблем, але Слово Боже висвітлює таємні глибини нашого серця, і потім приходить рішення, і це рішення досконале. І рішення наших проблем завжди задовольняє досконалу праведність та святість Божу. Це здорова наука.

Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці...(До Тита 2:11,12).

Після гріха Адама та Єви Боже бажання полягало в тому, щоб повернути спільність з людиною. І в Ісусі Христі була можливість повернути те втрачене спілкування, не порушуючи Божої святості та досконалості. І людина отримала можливість приходити до Ісуса Христа.

Більшість наших проблем походить від нашої старої природи. І благодать нас навчає, щоб ми відцурались цього, щоб ми прийшли в світло Божої присутності і побачили, що ж насправді ще нас тримає, і жили поміркованим, праведним та побожним життям. Що означає «помірковане життя»? Це життя, коли є ціль. Ми повинні мати ціль, і наша вона повинна бути угодна Богу.

Коли людина приходить до Бога, вона отримує наставлення від Бога. Ми не набуваємо праведності самі по собі. Праведність нами не заслужена, але вона нам зарахована через Ісуса Христа.

Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою (2 Петра 1:3).

Побожне життя – це благочестиве життя. Побожне життя – це демонстрування характеру Христа. Ми отримуємо Божу благодать, а віддаємо взамін що? Любов, радість, мир, довготерпіння, милосердя, віра, лагідність, здержливість, - ми це продукуємо чи щось інше? Якщо інше, то нам потрібно вирівняти своє життя. І слава Богу, що Божа благодать дозволяє нам це зробити. Хай Бог благословить вас, щоб ви користувалися Божою благодаттю за призначенням.

Гость

Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи
Святослав    

"Нехай дощі"

Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи Гости из Коломыи

"Баллада о трёх сыновьях"

Роман                                      

Гости из Коломыи Гости из Коломыи
"Коли впаду"

Гости из Коломыи Гости из Коломыи
"Бачу я Ісуса"                            

"Чи знаеш ти"                            

"Ісусе в тобі є шлях спасіння"

"В Слові Божому"                     

"Великий Бог"                            

"Вірю прийшов на землю"     

"Звершилось"                            

Читать поэзию гостей из Коломыи

 

Вечернее богослужение

Александр Минич

Александр Минич Александр Минич

«А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона. І, вставши, пішов він. І ось муж ефіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці ефіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись, вертався, і, сидячи на повозі своїм, читав пророка Ісаю. А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу. Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?» (Дії 8:26-30).

Історія не говорить нам про те, звідки ефіопський вельможа дізнався, що в Єрусалимі є храм Живого Бога. Але він так загорівся пізнати того Бога, що прибув на поклоніння в Єрусалим. І написано, що по дорозі він читав Писання. Бог бачив це щире серце, тому послав до нього Божу людину – Пилипа, який відкрив йому істину.

Згадаймо історію про Геленів. Вони також приходили в Єрусалим на поклоніння Богу живому. Можливо, тоді було свят, і можна було відвідати багато гарних місць, але вони хотіли бачити лише Ісуса Христа.

Свого часу Закхей, начальник митарів, бажав зустрітися з Ісусом. Так само, як цей євнух, він почув про Христа і шукав цієї зустрічі з Ним. Господь все робить для того, щоб кожна людина пізнала Ісуса Христа і продовжувала путь, як написано, радіючи. Бог знає кожного по імені, і Він каже: «Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!»

Христос бажає жити в нашому серці, Він все зробив, щоби ми мали в своєму житті Ісуса, щоб ми були запалені Духом Святим, щоб Церква горіла. Він Віддав Свого Сина на Голгофу ради нас. Чи розуміємо ми, коли пророк каже: «Як вівця, Він був ведений на заколення...» Чому, Боже, Ти туди ідеш? Щоб ми сьогодні могли схилити свої коліна і хвалити Бога, радіючи, щоби ми могли зрозуміти, для чого живемо, щоби ми мали спасіння в Ньому. За нас помирав Син Божий, ми не маємо права не ходити свято, ми повинні ходити у страсі Божому. Чи розуміємо ми, що читаємо? Свого часу, приближаючись до Єрусалиму, Ісус гірко плакав: «О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі!» (Лук.19:42). Хотілось, щоби ми розуміли, що слугує до миру нашого, щоб Ісус дивився на подвиг душі Своєї з задоволенням.

А. Минич

Роман Розумный Роман Розумный Андрей Андрей

alt alt Александр Максименко Александр Максименко
Гость

alt alt
"Как прожить на свете без любви"

alt alt
"Сказати Богу так багато маю"

"Жизни река бежит"                   

alt alt

 


26 октября 2013 г. - молодежное служение

Молодёжное богослужение

"Один - це теж багато", - ось так звучала тема сьогоднішнього молодіжного зібрання. Багато молоді зібралося, щоб розібратися і зрозуміти цю цікаву тему. А й справді, якщо вдуматися, то можна знайти досить глибокий зміст у цих словах.

Роман Коростель Роман Коростель Назар Зозуля Назар Зозуля

Давид Вількерсон, Дерек Принц, Мати Тереза і т.д. - це були незвичайні люди в історії людства. Прийшов час, і вони відчули, що створені для того, щоб приносити користь оточуючим. Вони були знаряддям у руках Бога, виконуючи непросту місію на цій грішній Землі. Кожен з них не прислухався до думки інших, не шукав "компанії", але відчував ПОКЛИКАННЯ, той клич голосу Божого, який звав їх до нелегкого та відповідального служіння. Вони знали і були впевненні, що будучи десь далеко за межами своєї країни, роблячи діло Боже, - вони були не одні, а з Тим Охоронцем, під опікою якого почували себе впевнено.

Прикладом їхнього служіння і повної віддачі свого життя Богу є живим свідченням і для нас. Можливо, ти соромишся, а, можливо, відчуваєш невпевненість зробити важливий крок до служіння Богу, ти пам'ятай, що цей світ потребує таких яскравих каганців Божого світла, як ми. І нехай всі висміють, скажуть щось неприємне навздогін, але за працю на ниві Божій ми отримаємо нагороду.

Світ потребує лютерів, гейтсів, вількерсонів... Світ потребує нас...Все починається з тебе!

Павел Павел Василий Высоцкий Василий Высоцкий

Инна Инна Виталий Виталий Кан Хи Йонг Кан Хи Йонг

Группа Группа

 


27 октября 2013 г.

Утреннее богослужение
Нас посетили президент Киевской богословской семинарии Арнольд Лестингер и вице-президент Василий Войтович. Братья поделились словом Божьим и стали благословением для собравшихся.

Василий Войтович

Василий Войтович Василий Войтович

І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води. І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара. І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити? І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував. І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій! (Вихід 15:22-26).

Коли Бог вивів Ізраїль з єгипетського краю, вони йшли пустинею, і в них не було води три дні. Можливо, не одна мама говорила своїй дитині: «Зараз буде вода, ще трошки потерпи». І діти чекали, просили, хотіли пити, але води не було. І хтось побачив перший це родовище води, і можливо, всі побігли до нього черпати воду. Але та вода виявилася гіркою, непридатною для пиття. Люди знайшли воду, але пити її люди не можуть – вона гірка. І почав Ізраїль нарікати на Мойсея. Проте Бог сказав: «Там дерево на березі стоїть, кинь його у воду, і вода стане здоровою». Ізраїль навіть не уявляв, що десь там стоїть дерево і воно, те дерево, – вирішення їхньої проблеми. Мойсей міг би не послухати Господа, мовляв, ще такого ніколи не було, щоб від дерева вода стала солодкою. Проте він послухав слів Божих, кинув дерево у воду, і вода стала солодкою і приємною для пиття.

А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь (До Ефесян 3:20,21).

Бог може зробити на багато більше, ніж ми просимо, ніж ми думаємо, чекаємо. Але чим це Він може зробити? Тією благодаттю Божою, яка живе в нас. Ми допускаємо помилку, коли думаємо, що наша поміч прийде звідкись чи від когось. Але Слово Боже каже, що поміч прийде від Бога, від Божої благодаті, яка є в нас!
Кожен з нас має свої потреби. Але мудрий той, хто приходить до Бога і каже: «Бог, та благодать, яка є в мені, сильна, і може дарувати мені вирішення моєї проблеми». Ця Божа благодать сьогодні сильна змінити гірку воду в твоєму житті на солодку, Бог є Добрий, Бог є Милуючий, Бог є Благословляючий, Бог є Прощаючий, Бог є Зціляючий. «Якщо будеш ходити дорогами Моїми, то те, що було в Єгипті, того не буде ніколи в вас», - це милість Божа, яку Він дає Своїм дітям.
Може, ти багато років молишся, ти багато років чекаєш відповіді, може, ти сказав у своєму серці: «Все, більше я молитись не буду – Бог не відповідає на мої молитви». Але вір в те, що інколи потрібно стукати до Божого престолу. Ісус сказав: «Хто стукає до Мене, хто шукає Мене, тому Я дамся знайти і відчиню Я двері, бо Я – Бог, Який відповідає на молитви». Наша проблема в тому, що ми просимо, проходить час, не отримуємо цього, і ми тоді впадаємо у відчай, починаємо зневірюватися, і кажемо: «Бог простомене не любить». Але ми не знаємо, до якого часу та до якого періоду Бог має для нас оцей стан, в якому ми знаходимося. Ми хочемо все відразу, ми хочемо, щоб Бог робив все дуже швидко. Але в Бога є Свої плани стосовно нас. І тому варто кожному з нас передати свою потребу і свою проблему в руки Ісуса Христа, Який точно дасть відповідь тобі!

 В. Войтович

Николай Каленик Николай Каленик Татьяна Нижник Татьяна Нижник Арнольд Лестингер Арнольд Лестингер
"В небе кружится" 

"Кто я"                      

Арнольд                  

Хор Хор
"Сам Спаситель закликає всіх"

"Славте Бога"                                 

"В серці спокій святий"                

 

Дневное богослужение

Гость

alt alt

Я хотел бы говорить о вере. Это то,  чего нам часто не хватает, и поэтому приходит смущение в наше сердце - мы перестаем понимать и верить, что Иисус Христос на самом деле любит нас.

Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом (Послание к Евреям 11:1).

Уверенность – это твердое упование, твердая надежда, то, на что я могу положить свою жизнь, когда я понимаю: это не поменяется. Но иногда эта уверенность тает под нашими ногами. Когда же Господь говорит слово, ты можешь делать невозможное,  что не помещается в разум. И это все Он делает только через веру.
Когда врагу удается поколебать твою веру, когда ты приходишь к разбитому состоянию, ты понимаешь: всех твоих человеческих усилий уже не хватает, чтобы что-либо поменять. Но иногда нам нужно прийти в такое состояние, чтобы понять: мы ничего не можем без Бога.

Наша уверенность переходит на что-то видимое, наша вера занижается, и Бог в нашей жизни тогда становится очень маленьким, таким, который не может ничего поменять.
Слово Божье может все поменять в твоей жизни, но когда оно теряет авторитет, то оно перестает иметь силу в твоей жизни  и ты начинаешь терять свою веру.

...(как написано:Я поставил тебя отцом многих народов) пред Богом, Которому он поверил, животворящим мертвых и называющим несуществующее, как существующее.Он, сверх надежды, поверил с надеждою, через что сделался отцом многих народов, по сказанному: «так многочисленно будет семя твое».И, не изнемогши в вере, он не помышлял, что тело его, почти столетнего, уже омертвело, и утроба Саррина в омертвении; не поколебался в обетовании Божием неверием, но пребылтверд в вере, воздав славу Богу и будучи вполне уверен, что Он силен и исполнить обещанное (Послание к Римлянам 4:17- 21).

Ты говоришь: «Этого не может быть, это невозможно», - а Бог говорит: «Приди ко Мне, и ты увидишь, что это возможно».
Авраам поверил Богу, сверх надежды, с надеждою. Сверх надежды, с надеждой – это когда говорят: «Твой диагноз смертелен, тебе никто не поможет». Это когда враг говорит: «У тебя ничего не получится, ты уже пробовал ни один раз». Но послушай: поверь сверх этой надежды. Пока еще человек жив, есть надежда!
Наша вера не должна основываться на наших чувствах, на наших эмоциях, на наших переживаниях, на нашем настроении. Но наша вера должна основываться на слове Божьем. Не помышляй, что тебе говорит враг, но верь, что Господь силен дать тебе то, что обещал.
Авраам был вполне уверенным. Он не смотрел на то, что происходит в его жизни, потому что это могло разбить его, его чувства и эмоции говорили наперерез тому, что сказал Бог. Но Авраам не изнемог в вере, он не помышлял, но когда тяжелые мысли переполняли его голову, он начинал приносить жертвы, поклоняться Богу и ликовать пред Его лицом. Брат и сестра, начни ликовать пред лицом Господа Иисуса Христа. Дьявол очень любит, когда к человеку приходит унылый дух, когда колени подкашиваются, когда руки опускаются, но воспрянь – Господь призвал тебя не на погибель! Но Бог хочет видеть в твоем сердце веру, потому что без веры Ему угодить невозможно.

Бог же надежды да исполнит вас всякой радости и мира в вере, дабы вы, силою ДухаСвятаго, обогатились надеждою (Послание к Римлянам 15:13).

Бог приходит в нашу жизнь с надеждой. Эта надежда может утвердить тебя, может провести тебя.
Когда пропадает вера и нет надежды, мы наше общение с Богом заменяем какой-то пустотой. Тогда молитва становится формальной, в твоей жизни перестает действовать Дух Святой. Нам надо убрать из своего сердца все, что нас отделяет от Господа. Мы преодолеваем трудности силою Возлюбившего нас.

Гость

Назар Зозуля Назар Зозуля Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло alt alt

Я. Поступайло

А. Озеруга         

Группа Группа
"Если внезапно беда"                

"Мы когда то истины не знали"

"Со мной ли Он"                           

 

Вечернее богослужение
Арнольд Лестингер и Василий Войтович вновь проповедовали в нашей церкви. Пастор Арнольд сделал небольшой экскурс в историю пятидесятнического движения и призвал собрание ревновать об исполнеии Духом Святым.

Василий Войтович

Василий Войтович Василий Войтович

Одного разу Христос «сів навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато. І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...» (Марк.12:41-44).

Для Ісуса не байдуже скільки люди жертвують на діло Боже. Але Він оцінює величину жертовності не так, як це роблять люди. Бо для людей важлива кількість коштів, яка має значення на землі, а Бог дивиться на те, скільки людина залишила собі. Вдова дала в скарбничку насткільки мало в людських очах, що вони могли або зовсім не помітити того, або лише осудити її за це. А Ісус похвалив її за цей вчинок перед всіма людьми. Все, що вона мала, віддала в церковну скарбничку і цим продемонструвала свою віру в те, що Бог про неї попіклується.

«Благословення Господнє воно збагачує, і смутку воно не приносить з собою» (Пр.10:22). Посвячуючи своє життя для Бога, ми не будемо посоромлені, бо для нас Бог займає найперше місце у нашому серці. Бог дивиться на серце, наскільки воно щире перед Ним. Ми можемо роздати навіть свої маєтки, але це не буде мати великого значення перед Богом, доки ми не віддамо Йому своє серце і своє життя. Якщо ми зробимо правильний вибір у своєму житті, то Бог благословить нас.

В. Войтович

Денис Огуля Денис Огуля Татьяна Татьяна

Арнольд Лестингер Арнольд Лестингер
Арнольд      

 

Молодежный хор Молодежный хор
"Открой серце мое"

 


 

 

Обновлено 16.12.2013 14:28
 

Календарь