Как нас найти

Сентябрь 2013 Печать
Новости - Архив новостей
Автор: Administrator   
01.10.2013 00:00

1 сентября 2013 г.

Утреннее богослужение

Сергей Антонец

Сергей Антонец Сергей Антонец

В какой момент приходят страхи? В какой момент в нашей жизни приходят сомнения? Чаще всего это происходит тогда, когда мы знаем Бога, переживаем Его, но где-то осуетились, стали беспечными, заняты какими-то делами. Бояться – это не присуще для детей Божьих, тех, которые постоянно ходят в Боге. Или мы ходим в Боге только по воскресеньям, или раз в месяц перед хлебопреломлением? Слово учит нас жить в Боге, ходить в Боге и перейти в вечность тоже в Боге. Когда сердце человеческое начинает бояться, это должно быть как тревожный звонок. Когда мы стоим в Боге, сомнений нет. Он с нами, Он ведет нас, мы тогда в правильном положении, и в этом положении ничто не сможет повредить нам. Но христианская практика показывает, что если человек живет в страхе, в его личных отношениях с Богом что-то нарушено.

Множество библейских историй указывает нам на характер Божий, на характер Божьих откровений, кому Он хочет открыться, кого Он желает наставить. Сущность Живого Бога подтверждается не раз в какое-то время, а ежедневно. Мы входим в Его присутствие, начинаем молиться, и вдруг переживаем, что Бог вновь коснулся сердца, что вновь излил Духа Святого в тот день, когда Он был так необходим. Я порой не понимаю, почему так происходит, а Бог говорит: «Обрати внимание на маленькие незаметные детали, потому что именно в этом ты получишь ответ, именно в этом ты получишь чрезвычайное откровение для себя, и убедишься очередной раз, что Я Живой».

...здесь есть у одного мальчика пять хлебов ячменных и две рыбки; но что это для такого множества? (Св. Евангелие от Иоанна 6:9)

История говорит, что множество людей (больше пяти тысяч, не считая детей и женщин), последовали в очень отдаленное место, и апостол Иоанн обращает наше внимание на одного маленького мальчика, через которого Бог готов был совершить чудо.

Каждый из нас должен понять, что без Иисуса мы не можем делать ничего – Он действительно Мессия, Он действительно воскрес из мертвых, и Он действительно жив! И человек, движимый Иисусом Христом, заходящий в жизненный тупик, всегда будет иметь выход.

Одна из жен сынов пророческих с воплем говорила Елисею: раб твой, мой муж, умер; а ты знаешь, что раб твой боялся Господа; теперь пришел заимодавец взять обоих детей моих в рабы себе. И сказал ей Елисей: что мне сделать тебе? скажи мне, что есть у тебя в доме? Она сказала: нет у рабы твоей ничего в доме, кроме сосуда с елеем (Четвёртая книга Царств 4:2).

С елеем сосуда достаточно. В духовном мире должно было что-то произойти, чтобы эта женщина своими глазами готова была увидеть явное чудо, которое совершил в ее доме не пророк, но Бог.

Мы можем приходить пред Господа в разном состоянии, можем быть более духовными, а можем быть разбитыми какими-то обстоятельствами, но давайте посмотрим на маленькую деталь в нашем христианстве. Мы верим, что Иисус Христос умер за нас и воскрес для нашего оправдания, и сегодня сидит в небесах, чтобы ходатайствовать за свое творение. Это маленькая деталь, которой нам порою не хватает, чтобы побороть обстоятельства, чтобы вникнуть в закон духа и жизни, чтобы окунуться в Дух Святой, чтобы преодолеть все страхи и сомнения, - давайте мы попробуем жить Богом. Каждый день, каждое мгновение жизни мы должны помнить – мы верующее люди, и наша вера ведет нас в небеса, наша вера дает нам дерзновение пред престолом благодати, местом освещения нашего, и мы можем пережить искупительную жертву Иисуса Христа. И эти чаши и на хлеб, что есть прообраз Крови и Тела Иисуса Христа, дают нам возможность в любых обстоятельствах жизни надеяться на Него, отдаться полностью в Его руки, и Он покажет, что Он Верный.

С. Антонец

Иван Михайлович Маковик Иван Михайлович Маковик Тамара Листовничая Тамара Листовничая
И. М. Маковик

Сергей Антонец Сергей Антонец Николай Каленик Николай Каленик

alt alt

Хлебопреломление Хлебопреломление

Хор Хор
"Хто, хто повірив"

 

Дневное богослужение

Николай Каленик

Николай Каленик Николай Каленик

«І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Івана 1:4,5)

До чого б дійшло сьогодні людство без присутності Духа Божого на землі? Що було б землею, якби Ісус Христос не умолив Отця послати Духа Святого на землю? Люди зробили б її такою, якою вона була на початку: пустою та порожньою. Дух Святий не просто ширяє над землею, - Він сьогодні може перебувати в серці, бути в Церкві Господа Ісуса Христа. Ісус Христос приніс життя. В Адамі всі вмирають, а в Христі – оживуть. Смерть царювала, але прийшов Христос і переміг.

Важливо пам'ятати, що Світло світить у темряві і темрява не обгорнула його. Різні умови, різні обставини не мають мати влади над дітьми Божими. Ісус Христос сказав: «Я не прошу, щоб Ти забрав їх зі світу, але щоб зберіг від зла». Темрява безсильна. «Бо Бог не послав Свого Сина в світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Івана 3:17). Христос прийшов, щоб освітити тих, які знаходяться в темряві, щоб вивести їх з темряви.

«Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, - той вже засуджений, бо не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого. Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, - лихі-бо буди їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони» (Івана 3:18-21).

Хто любить темряву, той не йде до Господа, той не шукає Господа. Сьогодні важливо знати, що Господь дає можливість прийти до Світла. Господь може просвітити всяку людину, розум і серце. В Бозі є світло, в Ньому немає ніякої темряви. Говорячи про Голгофу, про страждання, ми маємо розуміти, що Бог відкрив, що являє собою світло. Проте в людини також буває заблудження, коли вона думає, що вона у світлі, але сама знаходиться в темряві.

«Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом, і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону, і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві, виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання і правди в Законі. Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство! Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону! Бо «через вас зневажається Боже Ймення в поган», як написано» (Римлянам 2:17-24).

Як важливо жити так, щоб через наше життя Боже Ім'я не хулилося, а прославлялося. Як через моє життя може прославлятися Господь? Коли через віру в Нього я роблю відповідні речі. Вони в Бозі зроблені, і через них прославляється Господь.

«Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить. Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі. А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає» (1 Івана 2:8-10).

Якщо в моєму серці є любов, якщо в мене немає підступу, неправди, лукавства, то я – у світлі. Якщо ж щось подібне є, то я можу обманюватися. Господь не хотів би, щоб ми обманювалися. Для кожного з нас даний час, щоб приготовитися до зустрічі з Господом. Хай життя буде в нас. Ми є світло для світу. Свічку не ставлять, щоб сховати, але ставлять на підсвічник, щоб вона світила усім. Я називаюся чи я є християнином? Чи я тільки називаюся дитям Божим чи я ним є? Я підтверджую, що я є, тому що я протягую руку до заповіді, я причащаюся. Я роблю це сміливо, тому що я ходжу у світлі, я маю спільність із Ним. Христос на ділі показав, що Він полюбив. Як показати, що я люблю? Через послух, через смиріння, через пошану один до одного ми показуємо, що ми любимо. Христос послужив цілому світу, бо Він умер за нас, коли ми були ще грішні. Як важливо взяти цей приклад для свого життя. Господи, допоможи дивитися на всіх по-різному, але любити Твоєю любов'ю. І цим доводити, що ми любимо Тебе і Ти є серед нас.

Н. Каленик 

Александр Целинко Александр Целинко Надежда Надежда Игорь Бойко Игорь Бойко
И. Бойко    

Хор Хор
"Иисус, Предвечный Бог"

"Любий Ісусе"                     

 

Вечернее богослужение

Сергей Тытарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

Все, що відбувається навколо нас, формує наш погляд на світ. Цей світ витрачає багато коштів через засоби масової інформації, щоб сформувати неправильний світогляд людей ще в молоді роки. Якщо би ми мали таку можливість піднятися над світом і почути думки всіх людей, ми би почули безліч запитань, які щоденно задаються в думках кожної людини. Люди шукають відповіді на свої запитання і багато хто знаходять відповіді в оточені, в якому вони знаходяться. Є два запитання, які задають собі люди, як тільки починають осмислювати своє життя. Це запитання: «Чи є Бог?» і «Який Бог?» В залежності від відповіді на ці питання формується відношення людини до свого життя в цілому.

Люди можуть вірити підсвідомо що Бог є, але не вірити по євангельськи. «Який Бог?» – це друге питання. Є атеїсти, які проголошують, що Бога немає, але поводяться так, наче є хтось, хто дав їм еталон добра. Є християни, які вірять, що Бог є, але поводять себе так, ніби ніякого Бога нема і нема суду Божого на діла людські. На питання «Який Бог?» розходяться думки навіть в одній церкві. Лише наша поведінка може показати, яким насправді ми уявляємо Бога.

Через Мойсея були дані закони для Ізраїльського народу. Вони думали, що лише дотримання правил та приношення цілопалень чекає від них Бог богів. Але в книзі Повторення Закону Бог відкриває, чого Він жадає від кожного з них:

«Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю» (Повт.Зак. 10:12).

Цього не можна виконати силоміць чи за чиїмось наказом. Це не заповіді, які відносяться до тіла. Не можна встати вранці і принести Богові жертву своєї любові до Нього. Це близькі стосунки з Богом. Так само, як реакція наших очей на щось захоплююче зору викликає реакцію тремтіння і задоволення. Так само це з'являється при усвідомленні того, який є Бог. Почуття захоплення, проникнення любов'ю і страхом перед Ним. Можна змусити людину виконувати заповіді і привести її до страху тілесного, але не можна змусити її любити Бога. Так само не можна змусити християнина з невідродженим серцем від Духа Божого любити і боятися Бога. Бо тільки людина із зрячим серцем може побачити красу Господню. Це відроджений християнин, який може відкритим лицем бачити те, що від інших заховано.

Який є Бог, ми можемо насправді пізнати, читаючи Слово Боже. Біблія наповнена відкриттями Бога про Себе - Хто Він і який Він є.

«Бо Господь, Бог ваш Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний, та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме» (Повторення Закону 10:17).

З цього тексту ми можемо підкреслити для себе три важливі висновки. По-перше, все, що маємо, ми отримали не по заслузі. Чи то велике, чи маленьке – це благодать Божа для нас, а не наша заслуга, бо Він не дивиться на обличчя. Друге, ніякі наші досягнення не закриють Йому очі на гріх, не піддобрять Його. Як би прекрасно сьогодні ми не послужили, це не закриє Йому очі на завтрашній переступ. Нам іноді хочеться нагадати Богові чи похвалитися в своїх духовних досягненнях і, як наслідок, чекати Його благодійність до нас. І третє, коли ж дивимось на обличчя, то чинимо гріх, бо Закон удоводнює, що ми винуватці (Якова 2:9). Ми можемо думати, що ми безгрішні, бо перелюбу не чинимо, алкоголю не п'ємо, та коли пересуджуємо когось, то гріх чинимо.

Світогляд, який нав'язує нам світ, вчить людей брати дари. Чому люди дають хабарі? По-перше, вони хочуть щоб хтось зробив те, що не має права робити. Інколи дають дари, аби хтось зробив те, що має зробити, але не хоче цього робити. І третє, дають для того, щоб прихилити чиєсь серце до себе. І прикро, коли люди такі принципи переводять в духовну сферу. В таке положення людина може ставати перед Богом навіть в молитві, намагаючись піддобрити Бога якимсь даром, щоб випросити щось у Нього.

Такий світогляд будує наше сприйняття віри. І ми починаємо таким чином використовувати молитву до Бога тільки в тому випадку, коли нам щось потрібно від Нього. Починаємо себе чемно вести, читати Біблію, більше молитися і навіть поститися. Тільки би Бог прихилив Своє лице до нас і відповів на нашу потребу. А коли Бог по Своїй милості, знаючи наше серце, все ж таки виходить нам на зустріч і допомагає в життєвих питаннях, ми розслабляємося. Уже і слід пропав від чемної, богобоязненної людини. Тепер на першому місці стоїть відпочинок, інтернет, друзі, а Бог залишається в стороні. Тільки тому, що нужд вже не має і до спілкування з Богом охоти вже немає. Коли ми маємо таку думку про служіння Богу, то це теж саме, що ми намагаємося принести хабара Богу. Бог милосердний і нам все ж таки щастить. Але не тому що ми так чемно себе вели, не тому що Він споглянув на наш дар у вигляді молитви, посту чи наполегливого читання Слова Божого перед вирішальними моментами нашого життя. А просто тому, що Він милосердний Бог і Він бачить, які ми немічні і як потребуємо Його благодаті.

Але ми не можемо жити так все своє життя, просто користуючись такою незаслуженою благодаттю і милістю. Він хоче, щоб ми розуміли, який Він є, не тільки милосердний, люблячий, всепрощаючий до тисячі родів. Бо Він ще Бог великий сильний і страшний і не дивиться на обличчя. Ні церковний стаж, ні статус наших батьків у церкві не робить ніякий привілей перед лицем Божим. Ні особливі заслуги перед людьми, ні надзвичайне служіння в церкві не дає привілею перед Богом зробити вам щось більше, ніж іншим людям. Він любить людей і очікує від них того ж. Господь хоче, щоб були близькі стосунки між нами, як між батьком і сином, як між друзями. Хоче, щоб любили Його не за те, що Він дає і не за те, що Він може дати, а за те, що Він є наш Батько і піклується про нас. Такого Бога можна любити, такому Богу варто служити, поклонятися, дякувати Йому і нехай Бог зробить нас здібними правильно дивитися на світ і правильно пізнавати Господа.

С. Тытарь

Сергей Дружинин Сергей Дружинин Назар Зозуля Назар Зозуля
Н. Зозуля

Юля (Свидетельство о служении с детьми) Юля (Свидетельство о служении с детьми) Вячеслав Вячеслав

Молодежь Молодежь

 


8 сентября 2013 г.

Утреннее богослужение
Нашу церковь посетил молодежный хор из г. Ровно и старший пресвитер по Ровенской области Виктор Демьянович Боришкевич. Также пением послужили наши старые друзья Иван и Роза Поповичи из США.

Виктор Демьянович Боришкевич

Виктор Демьянович Боришкевич Виктор Демьянович Боришкевич

Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир! Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть! Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх! Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. Духа не вгашайте! Не гордуйте пророцтвами! Усе досліджуючи, тримайтеся доброго! Стережіться лихого в усякому вигляді! (1 до Солунян 5:12-22)

Існує п'ять пунктів християнського життя. Перший з них – це молитва, єднання з Богом. Другий – дослідження Господнього Слова. Третій – спілкування віруючих людей між собою в служінні святих, спільнота християнська. Четвертий - проповідь іншим людям. І п'ятий пункт – доброчинність, коли рука відкрита для убогого.

Безперестанку моліться (1 до Солунян 5:17). Безперестанку – це як? Ми живемо в єднанні з Богом, і кожен наш подих залежить від Бога, і кожен стук серця від Бога залежить. Єднання з Богом через молитву – це наше життя, тому ми маємо в Ньому перебувати. Дітям Божим із Господом добре, завжди добре. І вони шукають спілкування з Господом, і не тільки, щоб Йому багато наговорити, але щоб і почути, що Він хоче сказати в цей час. Діти Божі люблять молитися, бо люблять Господа.

А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно (Від Матвія 6:6).

Двері комірчини й молитва в таїні – це не просто зачинитися в кімнаті, але це закритися від цього світу, щоб почути Господній голос, бути в єднанні з Богом, і Господь говорить нашим серцям, що нам потрібно для життя.

Як ми молимося, браття й сестри? Яка наша молитва в цей час? Є люди, які, поки моляться, можуть розпланувати свій день, і під час молитви помітити все, чого раніше не бачили. А потім таким людям відкривається, що вони моляться до Бога(!). Непрості речі: я і Бог. Ми стаємо перед нашим Богом, Всемогутнім Богом, Богом богів, але часто роздуми наші зовсім про інше. Сьогодні Господь мені і вам говорить, щоб ми зупинилися на наших дорогах, бо Він бажає спілкуватися з нами, Він бажає чути наш голос, бажає відповідати нам і благословляти нас. Він є Бог. А ми просто люди, яких Він полюбив, до кінця полюбив. Він бажає єднатися із нами. І якщо Він не відповідає на нашу молитву по наших проханнях, то Він приготував нам щось краще. Він краще знає, що нам потрібно.

Ми маємо перебувати в молитві. Часом переломний момент, щоб ми перебували в молитві, дається нелегко. Бо як тільки ми хочемо взятися за щось, з'являється маса перешкод, розпочинається якась боротьба. Ми повинні навчити себе молитися до Господа. І коли починаємо молитися, приходить бажання молитися, ми входимо в потік молитви, і наше життя міняється, наші бажання змінюються.

Господь сьогодні до всіх нас говорить: і вдень, і ввечері, і вночі, якщо Бог дарує, молімося, молімося завжди, безперестанку молімося. Хай Господь допоможе нам завжди ревнувати, бути в молитві живій. Навіть тоді, коли,здається, відповіді не видно, і як далі бути, теж не знаєш.

Бог знає, що робить. Важливо дочекатися приходу Господнього і одержати від Нього слово. Господь являє чудо, являє милість. Але це не за один день відбувається. Він нас проводить такою дорогою, щоб ми розуміли, що є Бог, що ми залежні від Нього, і щоб ми шукали лиця Його. І Бог допускає в наше життя подібні речі і дуже бажає, щоб ми шукали Його лиця в гарячій, щирій, живій молитві, і хвалили нашого Господа за все, що Він дарує. І в наших скорботах Він – наш Бог, і в наших перемогах Він – наш Бог! Прославмо ж нашого Спасителя!

В. Д. Боришкевич

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Роза и Иван Попович Роза и Иван Попович
"Можливо зайшов ти в дім молитви"

"По життєвих дорогах"                          

"В місті була жінка"                               

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно
Гость

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно
"Если мы говорим как ангелы"

"Разве ты не знаешь"                 

"Як подяку можу віддать"          

Богослужение Богослужение

 

Дневное богослужение

Гость из Ровно

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно

«І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун. І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю. А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його? І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх. І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь» (2 Самуїла 10:1-5)

«Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані! І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому. Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати... Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Луки 10:35-37, 40)

Нам відома історія царя Давида, який хотів потішити Гануна, але у відповідь отримав безчестя. Ганун обрізав одіж та бороду Давидовим рабам. І для того, щоб повернути гідність, Давидовим рабам потрібно було дочекатися, поки бороди відростуть.

Залишаючись в Єрихоні, слуги виявляли покірність словам царя. Час пробування в чужому місті поверне їм честь. Є Божий закон і Божий порядок. Люди часто хочуть швидше, але в Бога є Свій порядок. Якщо раби послухаються Давида, інші люди не будуть бачити їхнього безчестя. Настане час, і вони повернуться назад у славі.

Є речі, які не приносять слави і честі для Церкви. Інколи ми хочемо пришвидшити те, що Бог встановив у Своєму законі. Час перебування в Єрихоні – це час проби, який показує наше смирення, покірність. Випробування часом відкриває справжній намір нашого серця, показує, наскільки ми є посвячені перед лицем нашого Бога. Ми повинні витримати ту пробу, адже йдемо в небесний Єрусалим. Наші стегна підперезані, ми чекаємо Спасителя Ісуса Христа. Наші очі піднімаються в небо, і ми з надією хочемо побачити, коли Він гряде. Можливо, це вже роки, але ми чекаємо. Ми маємо залишитися вірними до кінця.

Стан чекання – це слава для Церкви. Настане час, коли ми повернемося до небесного Єрусалиму, до нашого справжнього дому. Тоді Церква Христа буде прийнята Ісусом. Того, хто перемагає, Христос хоче посадити на престолі із Собою. Чи готові сьогодні ми? Нехай Господь допоможе нам. Ми чекаємо. Дух говорить: Прийди! Ми чекаємо Ісуса Христа.

Гость

 

 

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно
Гость

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно Виктор Демьянович Боришкевич Виктор Демьянович Боришкевич
В. Д. Боришкевич

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно
"Как жемчужины"       

"Ти непохитна скеля"

Гости из г. Ровно Гости из г. Ровно
"От смерти душу Ты мою избавил"

Благословение семьи Боришкевичей Благословение семьи Боришкевичей

Хор Хор
"Господь є світло"                

"Господь велик"                   

"И повелительно и нежно"

"Небо красивое"                   

 

Вечернее богослужение

Ростислав Шкиндер

Ростислав Шкиндер Ростислав Шкиндер

У слідуванні за Господом християни мають різний духовний стан. Буває, що хтось втрачає першу любов до Бога, тоді його духовне життя стає в'ялим, а участь в служінні мінімізується.

Як же прожити життя з першою любов'ю, щоб завжди хотілося служити Богу? І не важливо що робити, а важливо для Кого і в Чиє Ім'я це робити. Що необхідно для того, щоб в церкву завжди дуже хотілося йти і Біблію хотілося читати? І яке потрібно мати серце, щоб навіть не стояло питання вибору між служінням Богу і екраном комп'ютера?

Перше, що повинно лежати в основі нашого життя, це особисте пізнання Бога. Це глибоке розуміння того, з Ким маємо справу. Розуміння того, яке нас чекає майбутнє і, що навіть на землі ми маємо привілей перебувати під захистом – в тіні Його крил.

Друге, що допоможе не втратити або відновити любов до Бога і ревність в служінні, – це здатність постійно пізнавати Його славу.

«І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом» (До Ефесян 5:18).

Чому Біблія порівнює два протилежні стани людини? Бо коли людина п'яна від алкоголю, то вона весела, смілива і їй не так болить. Так і сповнена Духом Святим людина без алкоголю є життєрадісна, смілива на добрі діла і не чутлива до своїх проблем.

Давид бажав побачити Божу славу в пустелі, як бачив її у святилищі. Він згадував той час насолоди у присутності Божій і прагнув її в скрутних обставинах життя: «Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води. Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють»! (Псалми 62:2-4).

Тож, потрібно бути не просто слухачами, а бути учасниками слави Божої. Бо не самодисципліною, а тільки в Його присутності змінюється життя і характер людини. Нехай почує кожен, що для нього особисто говорить Дух Святий.
Світ зваблює дітей Божих різними розвагами. Але особисте спілкування з Богом допоможе протистояти спокусі. Гарячі почуття до Бога народжуються, коли ми пізнаємо Його славу, зближуючись з Ним. Ось звідки приходить перша любов до Бога, яка на служінні так наповнює ревністю по Бозі, що і за дверима церкви не згасає.

Господь Ісус говорить не до натовпу людей, а має таку здатність, в силу Своєї могутності говорити сокровенне і сердечне з кожним із нас. Він хоче особистого контакту з кожною людиною. Тільки нам потрібно прагнути мати такі стосунки з Ним.

І коли в нас буде гаряче любов до Господа і Спасителя нашого, то ми з великою зневагою відкинемо будь-яку сатанинську пропозицію іти на його пасовиська. Тож будемо не тільки в тісних обставинах шукати Його лице, а й тоді, коли є достаток і є за що дякувати Його!

Р. Шкиндер              

Вадим Козачук (Рожище) Вадим Козачук (Рожище) Валентина (Измаил) Валентина (Измаил)

Аня (Скиния) Аня (Скиния) Сергей Дьяченко (Бортничи) Сергей Дьяченко (Бортничи) Анастасия Дьяченко (Бортничи) Анастасия Дьяченко (Бортничи)
С.Дьяченко

Вероника (Бортничи) Вероника (Бортничи) Максим Грищенко - руководитель молодежи (Бортничи) Максим Грищенко - руководитель молодежи (Бортничи) Александр Максименко - руководитель молодежи Александр Максименко - руководитель молодежи

"Когда в сердце вкрадется сомненье"
"Не дай нам Бог"                                       
 М.Грищенко                                               
"Прижмусь к Тебе"                                    

Гости из г. Ирпень Гости из г. Ирпень
"О, Господи зову к Тебе"

Семья Волощуков (Ровенщина) Семья Волощуков (Ровенщина)

Лена и Вика (Александрия) Лена и Вика (Александрия)

"Часто душою изнемогаю"     

"Мій добрий Отче"                     

"Мы пришли к Тебе Господь"

"Він це зробив для Тебе"        

 


14 сентября 2013 г. - свадьба Олега и Иры

Бракосочетание

Впервые в истории нашей церкви состоялось бракосочетание неслышащих. Олег и Ирина получили наставление от пастора церкви Николая Каленика через сурдопереводчиков. Несмотря на необычность служения, Бог обильно благословил не только молодых, но и всех гостей.

Ирина и Олег Ирина и Олег

Бракосочетание Бракосочетание

Молодые с гостями Молодые с гостями

 


15 сентября 2013 г.

Утреннее богослужение
Собрание было отмечено участием различных гостей, а также особыми молитвами о воскресной школе, начавшей новый учебный год. Новым директором ВШ назначена Полинчук Лилия.

Николай Владимирович Каленик

Николай Каленик Николай Каленик

...хай з любов'ю все робиться в вас! Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони... (1-е до Коринтян 16: 14-15).

Звертаючись до церкви, апостол Павло наголошує на одній сім'ї – сім'ї Степана. Спепан - це первісток в Ахаї. Там, де він проповідував, люди навернулися до Господа і повністю посвятили себе Йому. Як добре, коли вся сім'я в церкві! Дім Степана повністю віддав себе для служіння святих. І це велика честь для християн, коли ти можеш послужити для святих. Як важливо розуміти, що перед Богом це служіння значиме, і Бог таких людей потім рясно благословляє. Але де ж знайти святих людей, щоб їм послужити? Ісус казав, що коли ми послужили одному з найменших, ми послужили Йому.

Степан розумів, до чого він був покликаний. Як важливо сьогодні мати таке бажання: «А я та дім мій будемо служити Господу». Важливий початок та кінець в житті християнина.

Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру (До євреїв 13:7).

Писання говорить ясно: треба бути вірними до кінця. Бо коли людина вірна на півдорозі, але потім вона спіткнулася, тоді може багато людей через це впасти. Ми ж дивимося на Христа і на тих, які були вірні Господу до кінця.

Бог сьогодні посилає дуже багато духовної їжі, щоб ми могли вирости в досконалих мужів Божих. Дух Святий буде діяти в церкві, в недільній школі, Він може розширити серця наших дітей, щоб вони були народжені згори, щоб були хрещені Духом Святим, щоб вони любили Господа з самого дитинства. Це велике завдання, нехай Господь допоможе в цьому і дасть натхнення та сили.

Н. Каленик

Марат (Автономная республика Крым) Марат (Автономная республика Крым) Свидетельство Романа Свидетельство Романа Сергей (г. Рига, Латвия) Сергей (г. Рига, Латвия)
Марат  
Сергей

Воскресная школа Воскресная школа

Детский хор Детский хор
"Я смотрю вокруг"

Неслышащие гости Неслышащие гости

Благословение учителей воскресной школы Благословение учителей воскресной школы

Хор Хор
"Молитвений дом" 

"На крыльях зари"

 

Дневное богослужение

Павел Озеруга

Павел Озеруга Павел Озеруга

Апостол Павло давав багато настанов віруючим людям. Проте, незважаючи на ту незлічиму кількість порад, коринтська церква почала шукати доказу, чи дійсно Христос промовляв через Апостола, чи дійсно Павло був тим чоловіком, якого потрібно слухати. Тоді Павло промовив до них: «Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе...» (2Кор.13:5) Інколи ми, як люди, стаємо на своїй позиції і вибудовуємо стіни навколо себе. Але Бог каже, щоб ми випробовували самих себе.

Часто люди замикаються в собі, в своїх цінностях і переконаннях. І тільки Сам Бог може вмішатися в життя людини, зруйнувати ці стіни. В книзі Ісуса Навина 5, 6-й розділи говориться про те, як ізраїльтяни підійшли до стін Єрихону. Перед ними стояла проблема завоювання міста, дуже добре приготовленого до облоги. І тільки з Божою допомогою стіни Єрихона були знищені.

В Євангелії від Матвія у 19-му розділі розповідається про те,як до Ісуса Христа підійшов один юнак, який чітко дотримувався виконання всіх заповідей. Він запитав, що йому потрібно зробити, щоб мати життя вічне. Юнак мав своє бачення, він гадав, що виконуючи закон, він досягне Царство Боже. Люди вимальовують собі картини, але життя приносить зовсім інший шлях, і тоді приходить розчарування. Юнак не очікував відповіді, яку дав йому Ісус, і відійшов, зажурившись.

Деякі люди були впевнені в своїй праведності, і через це принижували інших. Коли ми думаємо про себе, що я за когось кращий, тоді втручається Бог. «Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!» (Іс.5:21) І тільки входячи в присутність Божу, можемо насправді бачити себе. Ісая, який побачив Бога, Його силу і святість, з трепетом промовив: «Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий...»

Скільки часу ми витрачаємо, щоб випробувати інших, щоб довести, що вони не праві? Дуже часто ми самих себе робимо праведниками, своє слово ставимо вище. «Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота» (Лук.16:15) Бог знає наші серця, наші думки. Ми можемо щось приховати від людей, але від Бога нічого не закрито.

Молитва «Отче Наш» є глибоко особистою молитвою. Як важливо, щоб ті слова, які ми говоримо перед Богом, виконувалися. Випробовуймо самих себе, чи знаходимося ми у вірі, бо коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! Нехай же Бог допоможе нам досягнути вічності, Царства Небесного.

П. Озеруга       

Роман Коростель Роман Коростель Тимофей (миссионер) Тимофей (миссионер)
Тимофей

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Петр и Татьяна Боруль - 30 лет совместной жизни Петр и Татьяна Боруль - 30 лет совместной жизни

Я. Поступайло

Группа Группа
"Подорожній"                             

"Посмотрим на Того кто жил"

Вечернее богослужение

Вячеслав

Вячеслав Вячеслав

Для тілесного здоров'я людини потрібна здорова та своєчасна їжа. В духовному житті подібно – для духа потрібна корисна духовна їжа. Духовно здоровою їжею для людини є постійне перебування у спілкуванні з Богом. У складних обставинах життя, з якими самостійно не в змозі справитися, важливо вчитися довіряти Богу. Що ж таке віра і як вона проявляється у житті християн?

Віра – це не просто мудрі слова, які відображаються у житті якоїсь одної людини. Це сила Божа, яка реально може звершуватися і в твоєму житті.

Апостол Павло не прийшов в Коринтську церкву вихвалятися перед ними своїми тілесними здібностями і мудрими речами. Але був перед ними в немочі і в страху, і в великім тремтінні розповідав їм лише про Христа, Який був розіп'ятий за гріхи кожної людини. Апостол утвердив їхню віру не в мудрості людській, але в силі Божій! (1 Кор.2:1-5).
Коли віра людська основується на своїх доктринах, то вона приводить її в безвихідь. Але, коли на силі Божій, то має результати в повсякденному житті.

«І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх, і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти. Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса. І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої! А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого? Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших? Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!» (Луки 5:17-23).

Ісус, зціляв хворих, коли бачив віру в людей на зцілення. І більше наголошував на тому, що по вірі не тільки хворий підійметься на ноги, але і прощення гріхів може отримати. Віра народжується в людині, яка постійно має близьке спілкування з Богом. Віра з'являється від слухання Слова Божого.

Даниїл перебував в спілкуванні з Богом тричі на день. Навіть царський указ не сполохнув його не молитися. А коли прийшло випробування у житті ямою з левами – Даниїл знав, що Бог може спасти його від смерті і довірив Йому своє життя. Бог зробив чудо, яке навіть серце царя прихилило прославити Бога Живого і Всемогутнього.
Бог володіє всіма ситуаціями у нашому житті. Тому, якою б складною не була дорога, будемо довіряти Богові, Який сильний визволити від «пащі лева»! Хай віра наша міцніє і будується тільки на силі Божій.

Вячеслав

 

Евгений Цимура Евгений Цимура Сергей Антонец Сергей Антонец Денис Огуля Денис Огуля
С. Антонец

Молодежный хор Молодежный хор

 


15 сентября 2013 г. - Сурдоперевод

Студенты, которые прошли первый курс обучения языку жестов, сегодня сдавали экзамен. Все одиннадцать обучаемых успешно сдали экзамен, теперь их ожидает второй курс.

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Студенты Студенты

Группа из Винницы Группа из Винницы

Группа из Винницы Группа из Винницы

 


22 сентября 2013 г. - Праздник жатвы

ПРАЗДНИК ЖАТВЫ

Утреннее богослужение
Служение продлилось почти 4 часа. За это время мы имели возможность услышать о чудесах Божьего водительства в разных сферах нашей жизни. Церковь совершала молитвы благодарности за урожай на полях и урожай в церквях, плоды телесные и духовные. Мы радовались служению детей и молились о детях, слушали свидетельства о служении милосердия (психиатрическая лечебница, детские приюты, больницы, тюрьмы и реабилитационный центр) и благодарили Бога за верных тружеников. Звучало прекрасное пение группы, детского и старшего хора. В завершение собрания каждый мог сказать несколько слов благодарности и многие воспользовались этой возможностью. После утреннего собрания был предложен общий обед для всех членов и гостей церкви.

Игорь Бойко

Игорь Бойко Игорь Бойко

Наш Бог – добрый Бог, милостивый Бог, и именно по Его милости мы находимся на этом месте.

Мы благодарим Бога за обетования. Но порой нам нужно брать их с помощью молитвы, чтения Слова Божьего, терпения. Для нас в этом пример – Халев. Когда же обетования осуществляются, появляется уверенность в невидимом, и это поддерживает нашу веру.

Обетование, за которое я хотел бы сегодня молиться, - это страх Божий. Читая Писание и смотря на жизнь, я понимаю, что страха Божьего нам порою не хватает.

Они будут Моим народом, а Я буду им Богом. И дам им одно сердце и один путь, чтобы боялись Меня во все дни жизни, ко благу своему и благу детей своих после них. И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отвращусь от них, чтобы благотворить им, и страх Мой вложу в сердца их, чтобы они не отступали от Меня (Иеремия 32:38-40).

Это обетование Божье, о котором мы забываем, когда плоть начинает главенствовать. Страх Божий рождает благоговение. Сколько ошибок человек избежал бы, если бы постоянно имел страх Божий! Мы отвлекаемся от Бога также из-за того, что иногда теряем страх пред Ним, ведь в ином случае мы бы держались за Него сильнее.

Страх Божий – это начало мудрости.

Величайте Господа со мною, и превознесем имя Его вместе. Я взыскал Господа, и Он услышал меня, и от всех опасностей моих избавил меня... Ангел Господень ополчается вокруг боящихся Его и избавляет их. Придите, дети, послушайте меня: страху Господню научу вас (Псалтирь 33:4,5,8,12).

Это, оказывается, учение. И Давид, помазанник Божий, учился этому страху на протяжении всей жизни.

В страхе пред Господом — надежда твердая, и сынам Своим Он прибежище. Страх Господень — источник жизни, удаляющий от сетей смерти (Притчи 14:26,27).

Надежда твердая, которая не поколеблется, заключается в страхе Господнем. Если мы будем иметь страх Божий, то у нас будет такая надежда. Павел говорит о надежде, что она как якорь безопасный, заброшенный в святую святых (Послание к Евреям 6:19).

Для такого обетования – страха Божьего – есть в нашем сердце место. А это надежда на спасение,  надежда на жизнь вечную. Страх Божий избавляет от смерти, дает жизнь. Будем благодарить Бога за это обетование, ведь оно - благословение для тех, кто уверовал в Него, в Его величье.

И. Бойко

Сергей Тытарь Сергей Тытарь Тамара Листовничая Тамара Листовничая

Читать стих Тамары

Владимир Судыка Владимир Судыка Елена (свидетельство о служении в больницах) Елена (свидетельство о служении в больницах) alt alt
"Всемогутній Бог"                          

"Золотая осень"                            

"Я без Тебе безсилий Господь"

Сергей Антонец Сергей Антонец Песня жестами для неслышащих Песня жестами для неслышащих Николай Каленик Николай Каленик
С. Антонец

Н. Каленик

alt alt

Детский хор Детский хор
"До чего же день хороший"         

"Как прекрасно все то что Твое"

"Солнце на небе"                           

"Сто дорог на земле"                    

Группа Группа

Служение реабилитации Служение реабилитации

Воскресная школа Воскресная школа

Читать стихи детей

Воскресная школа Воскресная школа

Хор Хор
"Господь Хранитель мой"  

"Кто подобен Тебе"              

"Я записан в книге вечной"

alt alt

Свидетельство Юрия Юрченко Свидетельство Юрия Юрченко Свидетельство Кана (миссионер из Кореи) Свидетельство Кана (миссионер из Кореи) Свидетельство Свидетельство

Свидетельство Свидетельство Свидетельство Свидетельство Свидетельство Свидетельство

 

Вечернее богослужение

На молодежном собрании мы продолжали славить Бога за урожай полей и душ. Нас посетила большая группа гостей из Норвегии, которая разделила с нами благословение Бога.

Андрей Мартынов Андрей Мартынов

Андрей Мартынов

 

«Всегда радуйтесь. Непрестанно молитесь. За все благодарите: ибо такова о вас воля Божия во Христе Иисусе» (1 Фессалоникийцам 5:16-18).

День благодарения – это день радости! Это день, когда мы вспоминаем о благодеяниях Божьих, которые незаслуженно получаем ежегодно. Велик Бог, даровавший людям такое разнообразие плодов для пищи. Смотря на все, что мы собрали в этом году, даже представить не можем, насколько обильный урожай дал Бог по всей планете Земля! Было время, когда люди имели недостаток в пище, но сегодня мы имеем великое изобилие.

Пусть наше сердце благодарит Бога всегда, особенно за дорогостоящий подвиг Христа. Он жизнь Свою положил за грешных людей на Голгофском кресте. Благодаря Ему, мы имеем честь быть частью Его тела, быть Его невестой.

Своей жизнью мы можем выражать благодарность Богу тем, что являемся работниками на Его побелевшей ниве. Мы можем рассказывать окружающим людям о Христе, Который так добр к каждому человеку, и Который хочет иметь общение с каждым из них.

А. Мартынов 

Анатолий Козачок (церковь «Филадельфия», г. Киев) Анатолий Козачок (церковь «Филадельфия», г. Киев) Вера Вера
А. Козачок

Читать стих Веры

Пауль (Норвегия) Пауль (Норвегия) Кент (Норвегия) Кент (Норвегия)
Кент

 Сестра из Норвегии Сестра из Норвегии Александр Мельник Александр Мельник
Песня гостьи

Читать стих Александра Мельника

  alt alt
"Умчалось лето жаркое"

Молодежный хор Молодежный хор

Молодежный хор Молодежный хор
"Алілуя"                                    

"На небесной перекличке"

"Великий Бог"                        

alt alt

Молодежный хор Молодежный хор

Загрузить фото большого размера

 


29 сентября 2013 г.

Утреннее богослужение
В евангельском собрании приняла участие автор и исполнитель христианских песен из Белоруссии Мирра Боганева.

Юрий Юрченко

Юрий Юрченко Юрий Юрченко

В людей этого мира есть забота собирать и копить. Господь, о чем сегодня забочусь я? В нас есть возможность и время проверить свои мысли и дела, соответствуют ли они Писанию. Если не соответствуют, то это нужно исправить. А если соответствуют, то нужно стремиться к тому, чтобы еще больше угождать Богу.

Господь есть часть наследия моего и чаши моей. Ты держишь жребий мой. Межи мои прошли по прекрасным местам, и наследие мое приятно для меня. Благословлю Господа, вразумившего меня; даже и ночью учит меня внутренность моя (Псалтирь 15:5-7).

Давид говорит, что Господь – это часть его. Действительно ли есть Бог частью нас, полностью ли мы в руках Его? Не пришло ли такое состояние, когда Господь говорит: «Я имею против тебя, что ты оставил первую любовь твою»? Как в нашей жизни? Любовь – это такое состояние, что на месте не стоит: она либо возрастает, либо становится меньше.

Иногда бывает, что чего-то недостает. Нам нужен Дух Святой, Он наставит, научит и будущее возвестит. Дух Святой направляет, когда я не ощущаю Господа, не нахожу Его во внутренности своей. Господь сказал: «Я по все дни жизни с вами до скончания века».

Ибо все, водимые Духом Божиим, суть сыны Божии. Потому что вы не приняли духа рабства, чтобы опять жить в страхе, но приняли Духа усыновления, Которым взываем: «Авва, Отче!» Сей самый Дух свидетельствует духу нашему, что мы — дети Божии. А если дети, то и наследники, наследники Божии, сонаследники же Христу, если только с Ним страдаем, чтобы с Ним и прославиться (Послание к Римлянам 8:14-17).

Мы не приняли духа рабства, чтобы опять жить в страхе, но приняли Духа усыновления, запечатлены Духом Божьим. Насколько важно быть водимым Духом Святым. Это не просто состояние мира и покоя, но Христос сказал: «Если взыщете Меня...» Это постоянное состояние, когда мы ищем Его. Если я не уснул духовно, то я готов слушать то, что будет говорить мне Господь, я готов сказать: «Да, Господи? Говори, Господи!» Ведь где сердце ваше, там и сокровище ваше. Где мое сердце на сегодняшний день? Павел говорит: «Я все почел тщетой, все для меня второстепенно, но для меня важно, чтоб Христос прославился».

Это состояние, в котором я сейчас, приятное ли оно для меня? Или я летаю где-то мыслями в другом месте? Вникай в Слово, занимайся сим постоянно. И если ты пребываешь в таком состоянии, то и на ложе внутренность будет научать тебя. Нет лучшего места, чем быть в собрании и в то же самое время внимать тому, что Дух говорит церквям.

Но мы приняли не духа мира сего, а Духа от Бога, дабы знать дарованное нам от Бога... (Первое послание к Коринфянам 2:12).

Если сердце приложите, Бог будет найден вами. Пусть Господь нам поможет молиться к Нему и через молитву вкушать, как Он благ, получать откровения от Него, не смотреть на то, что скажут люди.
Бог – это наследие в доме моем! Бог - это победа моя!

Мирра Боганева Мирра Боганева Павел Озеруга Павел Озеруга
"Господь велик"                             

"Одеяние Его слава"                     

"Сравнится ль кто с Творцом"    

"Я к небу глаза свои поднимаю"

П. Озеруга                                        

Хор Хор
"До Тебе Господь"                           

"Господу всі поклонімося"             

"Тивериаду вспомним мы опять"

 

Дневное богослужение
Молодые семьи принесли своих детей для молитвы, как 2000 лет назад родители приносили детей Иисусу, чтобы Тот благословил их.

Николай Владимирович Каленик

Николай Каленик Николай Каленик

Що ми сіємо в нашому житті? Є багато речей, які ми робимо, не думаючи про наслідки.

Руками Гедеона Господь зробив велику перемогу – Ізраїль був звільнений чудесний чином: триста людей просто сурмили навколо ворожих військ. В Гедеона було 70 синів, він був суддею в Ізраїлі. Після перемоги народ захотів бачити Гедеона та його синів суддями в Ізраїлі. Але як 70 людей одночасно царювали б над Ізраїлем?
Гедеон мав ще одного сина від наложниці – Авімелеха. Але яке ж зло він вчинив?

А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався. І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі (Книга Суддів 9:5,6).

Авімелех повбивав усіх своїх братів. Яке жорстоке серце було в цією людини, що мала одну лише ціль – дістатися до влади, стати на вершині суспільства. Але давайте подивимося, що посіяв Авімелех для свого життя. Здавалося б, все добре, він досягнув мети і йому нічого не загрожує. Проте його брат Йотам сказав:

... вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха. І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм (Книга Суддів 9:20,21).

Як ці слова могли виконатися? Коли Авімелех підійшов до башти, жінка кинула каменя, і пробила йому голову (Книга Суддів 9:51-55).

А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина (Книга Суддів 9:57).

Що посіє людина, те й пожне. Що ви вчора сіяли? Є речі, про які ми кажемо: «Господь, я сіяв не те, що потрібно». Що треба робити зараз, коли я знаю, що сіяв недобре насіння? Чи є вихід з цього стану? Коли ми були без Бога, ми сіяли недобре насіння; розуміємо, що Бог все нам прощає, але дещо вже не можна змінити – воно настільки в минулому, що ми не можемо це виправити, і це має відбиток в нашому житті. Але коли ми прийняли Господа як свого особистого Спасителя, і коли ми прийдемо на небо, чи згадає Він нам про наше сіяння? І тут віруючі люди мають розуміти: відбиток того, що ми сіяли, може бути в нашому житті, але коли ми прийняли Ісуса Христа, цього відбитку не буде в нашій вічності.

Сьогодні час сіяти та час жати. Одночасно відбувається сівба та жнива. Щось ми зараз сіємо, а щось ми пожинаємо за минуле. Але як важливо сіяти в життя, сіяти добре насіння, щоб зібрати добрий врожай. Як важливо бути добрим зерном, щоб не сіяти сварки, спокуси.

Хотілося б просити в Бога, щоб Він дав нам мудрості, сили, вміння правильно поводити себе в нашому житті і сіяти в наших дітях добре насіння. Бо що посієш – те і пожнеш.

Н. Каленик

Александр Целинко Александр Целинко Сергей Дружинин Сергей Дружинин

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло
Я. Поступайло

Благословение детей Благословение детей Благословение детей Благословение детей Благословение детей Благословение детей

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Сергей Титарь

Сергей Тытарь Сергей Тытарь

За часів Апостола Павла рицарі і фортеці були сучасністю його життя, а для нас це вже історія. Тому порівнювати «духовну» війну з повсякденням для нього було легко. Він писав: «Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові...» (2 Коринтян 10:4-5).

Апостол написав в листі до єфесян, що «ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Єфесянам 6:11). Фронт, звичайно, полягає із невидимим світом. Зброя нашого воювання не тілесна, але зміцнена Богом на руйнування твердинь. Що ж ми повинні руйнувати? Є війна з демонічними силами, але є війна із задумами. Ми руйнуємо всякі винесення, що підіймаються проти пізнання Бога. Мова йде про те, що відбувається в нашому розумі.

Зруйнування твердинь –це переміна образу думок. Цими твердинями можуть стати якісь наші переконання, коли вже не працює ні логіка, ні почуття.

Бог дав Слово Боже, щоб доносити істину Божу до нашого розуму. Це Слово не може приносити плоду, якщо воно не буде зрозумілим нашим розумом.

«І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане» (Неємії 8:8). Ось яке було завдання проповідникам Слова Божого: люди повинні розуміти, що було прочитано. Слово Боже не може досягати розуму людини, якщо навколо нього виросли тверді мури своїх переконань. І, як пише Павло, що ці твердині не просто стоять, а вони підіймаються проти пізнання Бога. Тому дуже велика помилка залишити цю твердиню не зруйнованою.

До церкви можуть приходити люди, в яких вже сформовані певні переконання. Це може стосуватися будь-якої сфери життя чи розуміння якоїсь істини. Такі християни можуть роками сидіти в церкві, тверді в своїх переконаннях, доки не прийде час зіткнутися зі Словом Божим і вдаритися в стіну цієї фортеці. Бог дав зброю руйнувати такі твердині. Не лишаймо їх цілими, бо рано чи пізно вони можуть зруйнувати життя і привести до духовної смерті.

З одного боку Апостол Павло каже, що ми «руйнуємо» задуми. А з іншого боку ми повинні «полонити» всяке знання на послух Христові. Думкам потрібен образ, який буде їх народжувати. Є Христос, Якому вони повинні бути слухняні. Всі думки – великі і малі, думки про високе і про зовсім земне, всі вони мають бути полонені Христом.

Апостол Павло закликає нас до війни на такому фронті, де ми маємо бути дуже відвертими з самими собою. Легше знаходити в чиїхось думках недоліки, прогріхи, легше побачити в комусь іншому твердині, які потрібно руйнувати. Але найскладніше, коли треба з самим собою дати раду. Нехай Дух Святий допоможе побачити твердині, коли раптом вони будуються в наших серцях. І нехай Бог зміцнить нашу зброю, щоб полонити всяке знання на послух Христові.

С. Тытарь

Василий Мамчич Василий Мамчич Александр Минич Александр Минич Вячеслав Вячеслав

А. Минич 

Вячеслав

Молодежь Молодежь

 


29 сентября 2013 г. - Коростышев

Служителя церкви по улице Карьерной посетили церковь в городе Коростышев (Житомирская область)

Владимир Судыка Владимир Судыка

Сергей Антонец Сергей Антонец

Благословение детей Благословение детей

Группа Группа

Группа Группа

Церковь Церковь

 

Обновлено 16.12.2013 12:05
 

Календарь