29 июля 2018 г. Печать
Автор: Administrator   
29.07.2018 12:11

Утреннее богослужение

Ярослав Поступайло

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло

«І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів. І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний. І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня, Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі. А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну. І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову! А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів. І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією» (Буття 48:13-20)

Сліпий Яків дає благословіння, і Йосип, який розумів силу батькового благословіння, бачить, що він робить не так.

«А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої» (Буття 48:5)

Господи, не так ти робиш! Як часто ми в житті можемо задавати подібні запитання, не усвідомлюючи цього!

«А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи! Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру. Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя» (Буття 19:18-20)

Лот був незадоволений повелінням Господа. Не так, Господи! Бог знає, що Він робить, і всьому є свій час.

«Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш» (2 Царів 20:1)

Цар Єзекія був дуже хорошим царем, але яку відповідь він отримав від Бога? Що би ми сказали?

«А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи: О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем… І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи: Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому! І до днів твоїх Я додам п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида» (2 Царів 20:2-6)

Чи можемо ми прийняти від Господа саме так, як Він нам говорить, а в Нього може бути зовсім по-іншому?

«Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!» (Від Матвія 16:21,22)

Христос бачить людські серця. Ми повинні зір свій направляти тільки на Христа, тому що лише Він нам може дати вічне життя, і ніщо нас не повинно зупинити.

«Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!» (Від Матвія 26:42)

Нехай буде так, як хоче Господь. Якщо ми пообіцяли Йому служити, віддали Йому своє життя, то ми маємо берегти свої обіцянки, а Небесний Отець зі своєї сторони зробить так, як Він хоче, і все якнайкраще.

«Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної… Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!» (До филип'ян 2:5-11)

Ісус виконав волю Свого Отця, і ми призначені виконати Його волю!

 СЛУШАТЬ проповедь Не так отец мой – Ярослав Поступайло

Роман Скаржинец Роман Скаржинец Николай Каленик Николай Каленик

 СЛУШАТЬ проповедь Голод по Слову Божьему – Роман Скаржинец
 СЛУШАТЬ проповедь Духовные глаза – Николай Каленик

 

Дневное богослужение

Андрей Дежнюк Андрей Дежнюк Александр Йовжий Александр Йовжий

Ярослав Поступайло Ярослав Поступайло Валерий Валерий

Сергей Каленик Сергей Каленик

Читать стих Если хочешь стать несчастным

Любовь Любовь Татьяна Каленик Татьяна Каленик Игорь Стадник Игорь Стадник

Группа Группа

 

Вечернее богослужение

Григорий Грыцюк Григорий Грыцюк Роман Цыбуля Роман Цыбуля Павел Тоюнда Павел Тоюнда

Надежда Чупилка Надежда Чупилка Андрей Мартынюк Андрей Мартынюк Сергей Каленик Сергей Каленик

Молодежный хор Молодежный хор

Молодежный хор Молодежный хор

Молодежный хор Молодежный хор