Утреннее богослужение

Титар Сергій

„Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав! Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх". (Іс. 44:2,3)

Бог звертається до Ізраїлю, кажучи: «Не бійся, рабе Мій, Якове!» Чого міг боятися Ізраїль? Адже не згадується ні про епідемії, ні про завойовників... Бог говорить про Свій гнів на недостойну поведінку Свого народу. Бог так багато зробив для нього, і чим вiн відповів? Кожен, хто знає Бога, знає також , чим закінчується така поведінка по відношенню до Бога. Творіння поводиться негідно свого покликання. Що чекати від розгніваного Бога? Що чекати від Того, Хто називає це поводження гріхом, відступництвом?! Людина приходить у страх в такому випадку. Ізраїль знав, що було з їхніми попередниками... Багато хто прийшов  у тремтіння. Що тепер пророк скаже?   Господь говорить: «Не лякайся, не бійся, в Мене є для тебе обітниця, Я виллю Духа Свого на спрагле». Це було всупереч всього, що міг очікувати Ізраїль.